Удосконалення технології вирощування люцерни на насіння в умовах південного степу України

Застосування різних способів посіву по іншому вплинуло на густоту стояння в рядку. Загальна особливість розміщення рослин в посівах незалежно від віку і сорту полягала в тому, що із зростанням ширини міжряддя (від 15 до 120 см) змінюється структура і підвищується густота в рядку – від 8-16 (рядові посіви) до 14-35 шт/погон. м (широкорядні). А це значно впливає на площу живлення окремої рослини. Розмір розрахункової площі “життєзабезпечення” була різною на варіантах досліду (табл. 1).

 

Таблиця 1

Розмір розрахункової площі життєзабезпечення окремої рослини люцерни в посівах

Спосіб

посіву, смПлоща живлення рослини в посівах по роках, см2/рослину

2-го3-го4-го

Рядовий95-111116-125167-188

Черезрядний190-201222273

Ширина-60300-330310-360444

Ширина-90405-430432-540567-603

Ширина-120324-385360-396450

 

Значна розбіжність у площах життєзабезпеченності (живлення) в свою чергу вплинуло на зміну таких показників структури травостою люцерни як кущистість (загальну, продуктивну), висоту травостою, проектну її 0площу, розміщення фітомаси і освітленість, формування і розміщення суцвіть на стеблах. В сукупності із сортовими відмінностями це сприяє різноманітності формування структури насіннєвих травостоїв по укосах, сортах, способах посіву, роках життя.

Так, показники продуктивного травостою на рядових посівах другого-третього років першого укосу становили: 109-146 стебел/м2 при коефіцієнті кущіння -1, 2-1, 7. На широкорядних при рівні продуктивного кущіння – 2, 7-3, 9, густота була в межах – 84-106 шт/м2. Із збільшенням ширини міжрядь з 60 до 120 см зростає продуктивне кущіння з 2, 7-3, 2 до 3, 4-3, 9 шт/рослину, а загальний рівень”щільності” продуктивного травостою зростає незначними темпами (5-16 стебел/м2). Формується достатньо розріджений насіннєвий травостій.

На травостоях другого укосу густота характеризується меншими показниками (за винятком посівів сорту Полтавчанка) за рахунок зниження кущіння. Вона становить на рядових та черезрядних посівах 89-129 шт/м2, широкорядних 78-112 шт/м2. На четвертий рік за рахунок зниження кущіння (до 0, 9-3, 4 шт/рослину) щільність травостою по всім способах посіву складає 43-71 продуктивних стебел/м2. Між посівами різних сортів по роках життя та укосах суттєвої різниці не спостерігається.

Значні зміни в площі живлення окремої рослини позначилось на характері і рівні гілкування продуктивних стебел, на яких формується значна питома вага суцвіть із зрілими бобами. Інтенсивне гілкування продуктивних стебел виявлено на широкорядних посівах усіх сортів. Порівняно більше формується гілок на рослинах сорту Надєжда, менш – Полтавчанка (1-7 шт/стебло).

В свою чергу різноманітність по основних показниках структури травостою вплинуло на рівень покриття, тобто на рівні зрідженості агрофітоценозу люцерни. Показник проектного покриття ґрунту в рядових посівах змінювався від 65, 0 до 97, 1%, широкорядних посівах зменшувався по роках з 70, 5-60, 0% до 50, 5-44, 7% (оптимальні розміри для насіннєвих травостоїв 40-50%). Поступово на варіантах з міжряддями 60-90 см утворюються рівномірно зріджені травостої. На посівах із шириною 120 см проектне покриття поступово знижувалося до рівня 22, 5-34. 5%.

 Різний стан розрідженості травостоїв по способах посіву позначився на рівні освітлення квітуючих суцвіть за ярусами. На рядових посівах вони розміщуються в основному у верхній частині травостою і практично не утворюються на нижній. Тому на рядових посівах можна виділити лише два яруси (верхній і середній). В широкорядних посівах – три яруси. Якщо квітки і суцвіття верхнього ярусу різних травостоїв одержують світла на достатньо високому рівні (90, 1-96, 8), то у середньому ярусу показник освітлення становив: рядових посівів – 62, 3-67, 0%, черезрядних – 71, 5-75, 0%, широкорядних – 74, 5-78, 3% (в тому числі із міжряддями 90 см – 80, 9-88%). Нижній ярус широкорядних посівів одержує розсіяне світло на рівні – 57, 8-70, 1% (від максимального над травостоєм). Різний рівень освітленості квітуючих суцвіть за ярусами визначається рівнем їх запилення.

Запилювачі і рівень запилення квітів. На посівах люцерни багаторічного насіннєвого користування за рахунок поселення групи грунтозаселяючих диких бджолиних формується корисний ентомофільний комплекс фітоценозу люцерни. Спостерігається щорічне накопичення гніздувань бджіл рофіту, меліти, андрени та ін.. Так, відмічена “агрегація” рофіту (табл. 2).

Фактична чисельність диких бджолиних на квітуючих травостоях характеризувалась досить чіткою проявою їх зростання. Якщо на травостої першого укосу вона становила – 2, 0-2, 6 тис. особин/га, то на другому – вже 2, 6-3, 8 тис. шт/га. Така позитивна зміна запилювачів характерна для посівів усіх років життя. Основна маса бджолиних концентрується на широкорядних посівах (табл. 3).

 

Таблиця 2

Динаміка заселення дикими бджолиними посівів люцерни по роках життя

 

Рік

життяЧисельність гніздувань бджолиних по укосах в залежності від способу посіву, шт/100м2

I-йII-й

15 см60 см90 см15 см60 см90 см

1Заселення епізодичне

2184266327225314367

3226344366256275326

4193255345223256315

Примітка. Спостереження проведені на посівах сорту Надєжда.

 

Таблиця 3

Динаміка чисельності бджолиних-запилювачів на квітуючих посівах люцерни різних років життя

 

Рік

життяЧисельність бджолиних в залежності від укосу та способу посіву, тис. особин/га

I-йII-й

15 см60 см90 см15 см60 см90 см

11, 031, 071, 23---

21, 972, 332, 572, 233, 303, 47

32, 473, 003, 232, 602, 903, 30

41, 701,