Удосконалення технології вирощування люцерни на насіння в умовах південного степу України

 

В середньому за роки основних спостережень зафіксована наступна середня чисельність запилювачів. На травостоях першого укосу: рядові посіви – 2, 03; широкорядні із шириною міжрядь 60 см – 2, 43; 90 см – 2, 63 тис. особин/га. На травостоях другого укосу відповідно: 2, 30; 2, 88 і 3, 36 тис. особин/га. Встановлено зростання їх чисельності по роках життя посівів. Якщо на посівах першого року життя вона в середньому становила 1, 11; то другого – 2, 65; третього – 2, 92; четвертого – 2, 30 тис. особин/га (в середньому по укосах). Вказана чисельність диких бджолиних забезпечила досить мінливий рівень запилення квітучих травостоїв.

Виконані спостереження та відповідні обліки дозволили виявити залежність рівня запилення від дії вказаних агрофакторів (табл. 4).

В середньому сезонний рівень запилення (першого та другого укосів) становив: в 1993р. – 32, 2%, в 1994р. – 27, 1% і в 1995р. – 18, 7%. Це забезпечує біологічну основу для формування врожаю насіння на рівні 2, 0-4, 0 ц/га.

Способи посіву вплинули на рівень запилення. Якщо на рядових посівах по всіх сортах і укосах він в середньому становив – 22, 0, та на широкорядних з міжряддями 60 см – 26, 9 і 90см – 29, 7%. Середньорічний рівень запилення по укосах складав: першого – 20, 9, другого – 27, 8%. Між сортами виявлена деяка різниця. Так, на посівах ранньостиглого сорту Полтавчанка рівень запилення квітів травостою 1-го укосу був вищий ніж другого. Для посіву середньостиглого сорту Надєжда, навпаки, порівняно краще запилюються квітуючі травостої другого укосу (табл. 4).

 

Таблиця 4

Дані по рівню запилення квіток люцерни (1993-1995 рр.) 

 

Сорт

УкісРівень запилення в залежності від способу посіву, % 

рядовийШирина-60ширина-90

НадєждаI21. 427. 130. 4

II23. 428. 733, 0

ЗарницяI23. 127. 329. 9

II21. 524. 326. 6

ПолтавчанкаI21. 927. 630. 3

II20. 726. 428. 7

 

Насіннєва продуктивність. Відмічені особливості та відмінності формування продуктивного травостою, коливання рівня запилення квітуючих в залежності від сорту, способу посіву та його віку вплинуло на насіннєву продуктивність. В цілому за три роки використання за призначенням по варіантах вивчення способів посіву встановлено, що рядові (15 см) по сортах та укосах є малоефективними порівняно із широкорядними. Вони дали сумарний збір насіння по укосах: в першому 540-576 кг/га (середні збори по роках 180-192 кг/га), в другому – 476 – 617 кг/га (середні 159 – 206 кг/га). Це складає по відношенню до посівів на 60 см відповідно 71, 3-75, 3 і 72, 7-75, 5%.

Черезрядні (30 см) і широкорядні (120 см) посіви по сумарному збору насіння не виявили достатньої переваги порівняно з варіантом (60 см). Вони становили відповідно за укосами: 595- 621 і 655 – 753 кг/га. Тому їх застосування недоцільне. По інших варіантах одержані наступні дані (табл. 5)

 

Таблиця 5

Урожайність насіння люцерни залежно від сорту, способу посіву та укосу (за 1993-1995 рр.) 

 

СортСпосіб посіву, смСередньорічний збір насіння по укосах, кг/га

I-го укосуII-го укосу

Надєжда15180206

60250272

90302328

Зарниця15192159

60269219

90313249

Полтавчанка15190168

60252225

90317280

НІР05 21-24 17-23

 

Найбільш продуктивними протягом трьох років основного використання були посіви з розширеними міжряддями 90 см. Травостої першого укосу забезпечили збір насіння 906 – 951 кг/га, другого – 747 – 983 кг/га. Це відповідно по укосах із порівняним варіантом 60 см (контроль) забезпечили приріст на 16, 4 – 25, 8 і 13, 6 – 24, 8%. Реакція сортів на укоси виявилась різною. Сорт Надєжда порівняно вищі збори насіння забезпечує з другого укосу (приріст 77 кг/га, або 8, 5%). Посіви сортів Зарниця і Полтавчанка, навпаки, із травостоїв першого укосу (110 – 193 кг/га або на 13, 0 – 25, 8%), (табл. 5).

Домінуючим агрофактором впливу на рівень насіннєвої продуктивності люцерни в конкретних умовах південної частини степової зони є вибір способу посіву (на його долю припадає 57, 3%). Роль сорту складає 9%. При цьому з віком посіву роль сорту зростає з 5 до 14%, а способу, який є основним агрофактором – знижується з 75 до 36%. Значний вплив дає поєднання сорту та укосу (факторів АС, від 8 до 30%).

Економічна ефективність результатів досліджень. Одержання насіння із широкорядних посівів економічно вигідно. При незначному зростанні витрат (з 621-762 до 707-820 грн/га) прибутки підвищуються на 323-478 грн/га, а рентабельність зростає на 34-61%. Кращі результати одержано з посівів із розширеними міжряддями на 90 см. При незначному зростанню витрат на їх вирощування (21-55 грн/га) прибуток збільшується на

110-560 грн/га, рентабельність – на 26-59%.

Використання сортових посівів Зарниця і Полтавчанка першого укосу більш виправдане. Рентабельність вирощування насіння підвищується на 40 -79%.

 

 

1. При закладанні насінницьких посівів люцерни в перший рік життя їх продуктивність є незначною (80-140 кг/га). Слаборозвинені травостої на розріджених широкорядних посівах не мають суттєвої переваги перед рядовими.