+3 8(066) 185-39-18
fstyle="text-align: justify;">Інновації утворюються у процесі еволюції соціально-економічних систем у підприємницьку й науково-технічному середовищі. Функціональну природу значимості інновацій у механізмі інноваційного забезпечення виробничих систем можна розглядати відповідним чином в історико-еволюційному ракурсі (табл. 1. 1).
Таблиця 1 1
Еволюція сутності та функціональних ознак інновацій
Історичний періодСутність і функціональне призначенняДослідники
1910 – перша половина 1940 р. (І – етап) Інновації визначенні головним атрибутом підприємницької діяльності, який забезпечує конкурентоспроможність на ринку, економію витрат і високий рівень прибутковості бізнесу. Це джерело й засіб одержання прибутку підприємством у певних інституціональних умовах господарювання. Доведено циклічність економічного розвитку, який знову ж таки забезпечується за рахунок інновацій.
Й. Шумпетер, М. Туган-Барановський, М. Крндратьєв
Друга половина 1940 – перша половина 1970 р. Вирішальним чинником економічного зростання вважається функціональність інновацій у механізмі забезпечення високих темпів зростання валового внутрішнього продукту. Головною складовою такого зростання було визначено не самі інновації, а капітал для їх створення й використання. Інноваційний розвиток забезпечувався за рахунок глибоких структурних змін, а також створення сучасних галузей і виробництв технологічного прориву. С. Кузнєц, Р. Солоу
Середина 1970-х р. і до т. ч. Сучасні концепції ролі інновацій в економіці, які охопило широке коло управлінських, техніко-технологічних та інституціональних проблем функціонування суспільства й враховують інновації в усіх сферах життя людини як головну рушійну силу прогресу. Р. Коуз,
Д. Норт,
О. Вільямсон,
С. Айхелькроут О. Валієва,
В. Дементьєва та ін.
Інноваційна діяльність – діяльність підприємства, пов’язана з науково-технічними розробками, інженерною підготовкою виробництва до переходу на новий продукт чи технологію, а також інвестуванням нововведень [4, с. 9].
Практичне використання новації з моменту її виробництва та розповсюдження як нових продуктів або послуг є нововведенням (інновацією). Під новацією розуміють новий порядок, новий звичай, новий метод, винахід нове явище (відкриття). Положення теорії інновацій засвідчують багатогранність і багатоаспектність наукового пошуку в зазначеному аспекті, зокрема це стосується концепції сутності інновацій (табл. 1. 2) [6, с. 120].
Таблиця 1.2
Концепції визначення сутності й функціонального призначення інновацій
Авторизація викладуЗміст
Автор – джерело визначення сутності інновацій
Й. Шумпетер [40]Зміни з метою впровадження та використання нових видів споживчих товарів, нових виробниих і транспортних засобів, ринків та форм організації у виробництві
Б. Твіст [36]Інновація – процес перетворення ідеї в економічну субстанцію
Б. СантоПроцес в якому відбувається створення нового, більш якісного продукту
Р. ФутхундіновРезультат науково-технічної діяльності з метою формування ефекту
Відповідно до загальноприйнятих міжнародних
стандартівПід «інновацією» розуміється кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, який використовується в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг
Сучасні підходи до визначення поняття «інновація»
Статичний«Інновація -продукт» – результат інновацйного процесу у вигляді нової техніки (продукції), технології, нового методу, що впроваджується на ринку.
Динамічний«Інновація – процес» – процес, що охоплює дослідження, проектування, розроблення, організацію виробництва, комерціалізацію і поширення нових виробів, технологій, принципів, замість існуючих
Типологія сучасних трактувань категорії «інновація»
Етимологічне – П. Друкер [8]Мистецтво надання ресурсам нових можливостей для створення цінностей
Комерційне – Б. Твісс [36]Нововведення – застосування, тобто процес, в якому дослідження або ідея набувають економічного змісту; науково-технічні інновації це матеріалізація нових ідей і знань, відкриттів, винаходів і науково-технічних розробок у процесі виробництва з метою їх комерційної реалізації для задоволення відповідних потреб споживачів на ринку
Функціональне – Ю. Бажал [1]Зміна в процесах, нова функція виробництва, зміна технології виробництва, стрибок від старої виробничої функції до нової
Статичне Рекомендації ФраскатіКінцевий результат інноваційної діяльності, що знайшов втілення у вигляді нового або вдосконаленою продукту, впровадженою на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, що використовується в практичній діяльності, або в новому підході ю соціальних послуг
Процесне – О. Лапко [26]Комплексний процес, котрий включає в себе створення, розробку, доведення до комерційного використання технологічного якоюсь іншого рішення (новації), що задовольняє певну потребу
Перше видання української енциклопедіїНовий підхід до конструювання, збуту товарів, завдяки якому інноватор та його компанія здобувають перевагу над конкурентами
Інновації виступають важливою рушійною силою, в досягнені високих економічних результатів розвитку економіки країни: досягнення стійкості і адаптації до нових методів ведення бізнесу, та підвищення конкурентоспроможності економіки [27, с. 114].
Отже, управління інноваційями створює умови як функціонування, так і зростання господарських організацій, формуванні наукомістких галузей, що ведуть до корінних змін асортименту ринків збуту, зростання продуктивності праці, конкурентоспроможності підприємств, держави. Інновації як основа інноваційного забезпечення розвитку є базисним інститутом їх ефективності
1.2 Характеристика ОЕМУІР
На сьогодні інноваційний шлях розвитку є невід’ємною або навіть визначальною складовою економічного зростання будь-якої країни світу. Досвід інших країн засвідчує, що лише за умови широкого впровадження інноваційних розробок можливо наповнити як український так і світовий ринки конкурентоспроможною продукцією вітчизняного Виробництва. Натомість, на даний момент спостерігається зовсім інша ситуація замість високотехнологічної наукоємної продукції вітчизняний експорт здебільшого представлений напівфабрикатами низького рівня обробки та сировиною, що у свою чергу є найяскравішим доказом нераціонального використання природних багатств. У зв'язку з цим