Управління самостійною пізнавальною діяльністю інтерна-педіатра за умов модульно-рейтингової системи оцінювання

Індивідуальне призначення практичних занять полягає у наданні розширеної інформації з визначеної тематики і формуванні в кожного інтерна фахових умінь і навичок; їх основною метою є підготовка студентів до самостійної діяльності та залучення до лікарської справи.

Підготовка інтерна-педіатра до семінарських занять передбачає виконання індивідуальних пошукових завдань з метою активації пізнавальної діяльності. Оформлення реферативних повідомлень сприяє розширенню знань інтернів; їх активна участь в обговоренні та дискусіях активізує мотиваційну сферу особистості.

Таким чином, засвоєння навчального матеріалу, поділеного на змістовні модулі (в інтернатурі зі спеціальності «Педіатрія» – розділи), повинно здійснюватися на лекціях, семінарських і практичних заняттях, під час викладацьких консультацій, а також виконання науково-дослідних робіт, навчального та контролюючого тестування тощо, що в сукупності сприяє інтенсифікації самостійної діяльності інтерна [14].

Самостійна робота в нових умовах стає основним дидактичним способом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових занять. Зазвичай, на самостійну роботу відводиться від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу для конкретної дисципліни. З метою правильної організації самостійної роботи кожен інтерн-педіатр повинен мати доступ до системи навчально-методичних засобів, а саме: підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, конспектів лекцій викладача, практикумів, списку рекомендованої фахової літератури та електронних джерел, лабораторій, профільних клінік, архівів тощо [9].

Оскільки кредитно-модульна система більшою мірою ґрунтується на самостійній пізнавальній діяльності, індивідуалізації та активізації самонавчання, це зумовлює систематичне, активне оволодіння знаннями інтерном-педіатром. При цьому викладач є координатором його навчально-пізнавальної діяльності, тому повинен стежити за її відповідністю цільовим налаштуванням і завданням процесу навчання. Залежно від конкретних навчальних цілей та особливостей матеріалу навчальна пізнавальна діяльність матиме різний характер, а саме:

• осмислення та засвоєння теоретичних знань;
• засвоєння практичних навичок за допомогою виконання тренувальних вправ;
• узагальнення і систематизації знань [10].

Самостійна пізнавальна діяльність інтерна активізує його мислення, сприяє міцному та свідомому засвоєнню знань, формуванню вмінь і навичок самоосвіти, розвиває пізнавальні здібності та потреби. Під час самостійної пізнавальної діяльності ефективніше відбувається сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу, осмислення об’єктивних зв’язків, відношень між предметами і явищами, розкриття їх внутрішньої суті та запам’ятовування. З метою поглиблення первинного сприйняття та глибокого засвоєння навчального матеріалу використовуються розумові операції порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, конкретизації тощо. Результатом цього процесу є поєднання засвоєного нового з уже відомим матеріалом, установлення між ними стійкої системи логічних взаємозв’язків [15]. У процесі самостійної пізнавальної діяльності інтерни-педіатри повинні навчитися адекватно оцінювати рівень своєї самопідготовки, визначати обсяг матеріалу (не менше зазначеного мінімуму) та ресурси, які потрібні для його опрацювання, відчувати задоволення від навчання [8].

Активна навчально-пізнавальна діяльність забезпечує не тільки розширення знань, умінь і навичок, а є умовою формування особистості та розвитку її цілісної мотиваційної сфери. Формування самосвідомості забезпечується одночасним розвитком почуттєвої сфери (підвищеної чутливості, ліризму, емоційності, етики тощо) та раціонального мислення [16]. Усі позитивні мотиви, здібності та навчальні потреби забезпечують поглиблення продуктивного учіння. Пізнавальна активність ґрунтується на потребі інтелектуального розвитку особистості, а навченість розкриває інформативні результати навчання. Тому від рівня пізнавальної активності залежить рівень навченості, тобто рівень знань студента [13].

Розвиток самосвідомості за рахунок зміцнення мотиваційної сфери особистості оптимально впливає на розвиток здатностей інтерна-педіатра творчо застосовувати набутий досвід, підвищує якість знань і зацікавленість, створює умови для особистісного зростання, що в підсумку забезпечує готовність до професійної діяльності. Навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна забезпечити не лише сформовані знання і навички, а й соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, самоосвітні, творчі компетенції, які є складовою інтегрованого результату навчальної пізнавальної діяльності [5].

У сучасній вищій школі кредитно-модульна система навчання ефективно поєднується з рейтинговою технологією оцінювання, що ефективно забезпечує систематичність навчання, високу пізнавальну активність інтерна, підвищення об’єктивності оцінювання знань, розвиток здорової конкуренції в лікарському колективі, виявлення та розвиток творчих здібностей [6]. Рейтингова система оцінювання дає змогу поєднати кількісну оцінку з конкретною навчальною метою та диференційовано оцінити навчальну, пізнавальну, наукову та творчу діяльність інтерна [5].

За цих умов рейтингова технологія передбачає автоматизацію навчально-організаційної роботи всіх підрозділів вищого навчального закладу, чітке визначення критеріїв, які використовуються викладачами для оцінювання знань, упровадження механізму, який забезпечує об’єктивність оцінювання, ранжування інтернів на всіх етапах навчання для визначення способів морального та матеріального заохочення та встановлення межових рейтингів для переведення на вищий рівень [2].

За нових умов оцінка виконує роль суб’єктивного кількісного показника знань інтерна, на основі якого рейтингом встановлюється його позиція відносно до загалу із урахуванням вимог якості освіти. У ході ранжування реалізується принцип загальності в навчальній діяльності, а також забезпечуються мотиваційні умови – стимулювання інтернів-педіатрів до вдосконалення своєї роботи. Тому рейтингову оцінку не потрібно розглядати лише як комплексний показник успішності навчання. Нова технологія зумовила значення рейтингового оцінювання як суттєвого фактора стимулювання пізнавальної діяльності, що зобов’язує інтерна систематично та планово виконувати передбачені програмою завдання, а також активізує весь навчальний процес [4].

Рейтингова технологія оцінювання передбачає функціонування рейтингового оцінювання з одночасним стимулюванням мотиваційної сфери інтерна, що активізується за умов педагогічного стимулу та контролю [3]. При цьому рівень виконання запланованої навчальної діяльності зумовлюється рівнем відповідної мотивації як виявлення та задоволення потреб інтернів-педіатрів у процесі реалізації поставлених ними завдань. Їхня творча діяльність також повинна базуватися на мотиваційних стимулах, які за формою відповідають різноманітним