Управління трудовими процесами

Основним елементом трудового процесу є операція. У складі операції прийнято вирізняти трудові прийоми, дії та рухи.

Трудовий рух – це однократне переміщення робочого органу виконавця (руки, ноги, тулуба, очей і т. д.) у процесі праці.

Трудова дія – логічно завершена сукупність кількох цільових трудових рухів, які виконуються без перерви одним або кількома робочими органами виконавця за незмінних предметів та засобів праці. Наприклад, трудова дія «взяти інструмент» складається з таких елементарних рухів: а) «простягнути руку до інструмента», б) «взяти (охопити пальцями) інструмент».

Трудовий прийом – це сукупність трудових дій, що виконуються за незмінних предметів та засобів праці і які складають технологічно завершену частину операції. Наприклад, «установити заготовку в пристрій».

Комплекс трудових прийомів являє собою їх сукупність (основних і допоміжних), об’єднаних або за технологічною послідовністю, або за спільністю чинників, які впливають на час виконання. Комплекси трудових прийомів утворюють виробничу операцію.

Зміст трудового процесу визначається технологічним процесом і включає не тільки безпосередній вплив виконавця на предмет праці, а й спостереження за роботою устаткування, управління і контроль за ходом технологічного процесу.

Організація трудового процесу полягає у доцільній інтеграції в просторі і часі, за кількістю та якістю предмета праці, знаряддя праці та живої праці.

Метою проектування трудового процесу є визначення змісту і методів роботи, створення продуктивного робочого місця, удосконалення виробничих систем, їх взаємодії з урахуванням вимог технологічного процесу, принципів раціональної організації праці та задоволення потреб виконавців.

Вивчення роботи здійснюється у двох напрямах:

дослідження методів виконання роботи з метою їх удосконалення;

вимірювання роботи для оцінки ефективності праці.

Під час дослідження роботи і пошуку оптимального методу використовується системний аналіз за допомогою діаграм і операційних карт з одночасним хронометражем і вивченням норм часу. Вибір типу діаграм залежить від виду діяльності (виробничий процес, робоче місце, взаємодія робітника з устаткуванням, взаємодія робітників), на якому фокусується мета дослідження (табл. 1).

 

Таблиця 1

ВИБІР СПОСОБІВ ФОРМАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

№

з/пОб’єкт дослідженняМета дослідженняСпособи формалізації

процесу

1Виробничий процесВиявити простої, скоротити шляхи транспортування, зменшити кількість стадій процесуСкладання схем потоків, планів обслуговування, карт виробничих процесів

2Стаціонарне робоче місцеМінімізувати рухи, дії, раціоналізувати прийоми, спростити метод праціФормування карт операцій, карт одночасних рухів з використанням принципів економії

3Взаємодія робітника з устаткуваннямМінімізувати час простоїв, оптимізувати кількість або комбінацію одиниць устаткування, щоб урівноважити витрати на простої робітників і устаткуванняПобудова карт «робітник – машина», карт одночасного ефективного використання робочого часу виконавця та устаткування

4Взаємодія робітниківМаксимізувати продуктивність, мінімізувати втручання в процесПобудова карт видів діяльності, діаграм роботи бригади

 

Управління трудовим процесом спрямоване як на кожний його окремий об’єкт (устаткування, персонал, матеріали), так і на різні рівні управління підприємством: від макросистеми – окремого виробничого підрозділу до мікросистеми – окремого робочого місця. Саме від кожного окремого робочого місця та від взаємозв’язку елементів у виробничих системах різного рівня залежить рівень відповідності виробленої продукції встановленим вимогам і критеріям, а отже, загальна конкурентоспроможність сучасного підприємства.

Раціоналізація трудових процесів – це система, за якої кожна операція або трудовий процес ретельно аналізується з метою усунення зайвих рухів, дій та прийомів. Проектується оптимальна послідовність виконання операцій з урахуванням суміщення в часі роботи різних органів тіла робітника.

Концепція безперервного вдосконалення трудових процесів визначає залученість кожного співробітника незалежно від його статусу на цьому підприємстві в діяльність із удосконалення процесів. Тільки в такий спосіб можна максимально використовувати досвід та навички всього персоналу підприємства. При цьому кожний, хто досягнув хороших результатів завдяки застосуванню нетривіальних способів, зможе відчути професійну гордість за свою працю. Це стимулює активну участь працівника в дальшій діяльності підприємства.

Залежно від призначення, кількості об’єктів спостереження, ступеня деталізації затрат робочого часу, які вивчаються, використовуються різні методи одержання даних щодо часу. На основі аналізу вивчають зміст і структуру трудових процесів, їхній взаємозв’язок. При цьому виявляються притаманні даному робочому місцю організація праці, виробничі можливості устаткування, машин, механізмів, оптимальніші методи праці, ліпші виконавці.

 

Рис. Алгоритм раціоналізації трудових процесів

 

 

Сучасному виробництву притаманне відособлення окремих процесів та робіт, що дає змогу спеціалізувати засоби виробництва та працівників, скорочувати виробничий цикл, підвищувати продуктивність праці. Однак праця всіх працівників на підприємстві є колективною. Її результати залежать від того, наскільки додержано необхідних кількісних та якісних пропорцій у розподілі праці за окремими ланками виробництва та робочими місцями, а також кооперації праці окремих виконавців та виробничих колективів.

Поділ праці – це відособлення окремих трудових процесів, яке здійснюється з метою скорочення виробничого циклу за умови одночасного виконання різних робіт, а також для підвищення продуктивності праці, що досягається завдяки більш швидкому набуттю виробничих навичок робітниками за спеціалізації робіт.

Внутрішньовиробничий поділ праці передбачає виокремлення видів робіт, які являють собою часткові виробничі процеси, та їх закріплення за певними працівниками з метою підвищення продуктивності праці на основі прискорення засвоєння ними трудових навичок, спеціалізації засобів виробництва та робочих місць, паралельності виконання операцій. Кількість часткових процесів (видів робіт) визначається організаційно-технічними особливостями підприємс- тва.