Урожайність соняшника

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

фактори-співмножники у розрахунковій формули індексної системи повинні бути розташовані таким чином, щоб вони були взаємопов'язані і складали певну цілісну систему, в якої кожний з факторів, взятий окремо або в сукупності з розташованими поряд, мав би реальний економічний зміст. Крім того, побудова системи взаємопов'язаних індексів повинна базуватися на принципах індексного методу, а саме зважування і фіксування факторів-співмножників на екстенсивні (об'ємні) і інтенсивні (якісні). Таке розмежування факторів-співмножників потрібно здійснювати при побудові кожної конкретної системи взаємопов'язаних індексів, виходячи з економічної суті і значення кожного з факторів-співмножників.

При вивченні впливу інтенсивного фактора на показник-результат усі інші фактори-співмножники фіксуються па рівні поточного періоду і при вивченні впливу кожного наступного фактора попередні чинники фіксуються на рівні базисного періоду, а решта факторів-співмножників, які включені до розрахункової формули системи взаємопов'язаних індексів, — на рівні поточного періоду. При цьому знаменник попереднього індексу-співмножника є чисельником наступного індексу-співмножника.

При вивченні впливу екстенсивного фактора на показник-результат усі інші ; фактори-співмножники фіксуються на рівні базисного періоду і при вивченні І впливу кожного наступного фактора попередні фактори фіксуються на рівні поточного періоду, а решта факторів-співмножників, які включені до розрахункової .формули системи взаємопов'язаних індексів, — на різні базисного періоду. При цьому чисельник попереднього індексу-співмножника є знаменником наступного індексу-співмножника.

Величина кожного індексу у системі взаємопов'язаних індексів характеризує ступінь впливу відповідного фактора на результативний показник у відносному виразі, а абсолютний вплив на результативний показник визначається як різниця чисельника і знаменника відповідного індексу.

Валовий збір по групі однорідних культур або окремої культури по групі господарств можна записати у вигляді добутку врожайності і посівної площі.

Отже, динаміку валового збору залежно від зміни цих показників можна вивчити за допомогою побудови такої двофакторної взаємопов'язаної системи індексів:

І валового збору = І середньої урожайності * І розміру посівних площ

СуммаУ1П1/СуммаУ0П0=У1/У0*СуммаП1/СуммаП0

Де І валового збору - індекс валового збору;

І середньої урожайності - індекс врожайності;

І розміру посівних площ - індекс розмірів і структури посівних площ.

Величини цих індексів характеризують відносну зміну валового збору як в цілому, так і за рахунок відповідних аналізованих факторів, а абсолютна зміна валового збору визначається як різниця чисельника і знаменника відповідного індексу.

Валовий збір по групі однорідних культур або окремої культури по групі господарств можна записати у вигляді добутку трьох взаємопов'язаних факторів: урожайності, структури посівних площ і розміру посівних площ даної групи культур.

Оскільки першим фактором є інтенсивний показник, то у разі вивчення динаміки валового збору три факторна система взаємопов'язаних індексів матиме такий вигляд:

І валового збору = І у.ф.с. * І р.п.п. * І с.п.п.

Де І валового збору - індекс валового збору;

І уфс. - індекс урожайності, який характеризує зміну валового збору за рахунок зміни врожайності по окремих господарствах;

І с.п.п. - індекс структури посівів, який характеризує зміну валового збору внаслідок зміни структури посівних площ;

І р.п.п. - індекс загальних розмірів посівів, що характеризує зміну валового збору за рахунок зміни загальних розмірів посівних площ.

Зміни валового збору у відносному виразі за рахунок того чи іншого фактора визначаються обчисленням відповідного індексу, а абсолютні величини змін валового збору за рахунок даного фактора — як різниця чисельника і знаменника відповідного індексу.

Використовуючи існуючі взаємозв'язки між урожайністю і факторами, що формують рівень, за допомогою побудови відповідної взаємопов'язаної системи індексів можна визначити в абсолютному і відносному виразі зміну врожайності за рахунок окремих факторів.

При аналізі валового збору і врожайності за групами різнорідних культур (технічних), а також за всіма культурами взагалі безглуздо визначати підсумовуванням їх загальний збір у натуральних одиницях. Тому врожайність і валовий збір подають у грошовому виразі, причому оцінка робиться на основі незмінних цін.

Оскільки урожайність є тим результативним статистичним показником, що широко використовується для порівняльної характеристики господарської діяльності різних підприємств, районів, областей, країн, а також для оцінки якості ґрунту у них, культури землеробства та інших факторів, що визначають рівень урожайності. При цьому використовується індексний метод, зокрема територіальні індекси.

Територіальні індекси — це особливий вид індексів, які застосовуються при зіставленні складних статистичних показників у просторі. На основі територіальних індексів здійснюються регіональні і міжнародні порівняння.

Територіальні порівняння не складають труднощів, якщо об'єктом зіставлення є одна будь-яка культура. Коли ж справа стосується групи культур, навіть однорідних, виникає питання про те, яку структуру площ варто прийняти за базу при обчисленні середньої врожайності для того, щоб дані були порівнянними, оскільки середня врожайність по групі культур залежить не тільки від рівня врожайності окремих культур, але й від структури посівних площ, тобто від ваг середньої.

Якщо порівнювані сукупності мають розбіжності в структурі виробництва, в складі працівників, то територіальні індекси обчислюють за стандартними (частіше середньою для таких сукупностей) структурою.

Індекси використовують не лише для визначення загальної зміни складного явища у часі або просторі, а й для виявлення впливу окремих факторів, які зумовили цю зміну. Як зазначалося, індекси змінного складу характеризують відношення двох і більше змінних величин. Індекс валового збору по групі однорідних культур відображує вплив на зміну