Валеологічні аспекти українського фольклору

організації самостійного життя дома без дорослих („Один вдома”).

V. Виховувати у дітей бажання брати активну участь в оздоровленні оточуючих людей, використовуючи придбанні елементи практичних навичок.

З точки зору валеологічного виховання діти 6-річного віку повинні:

знати деякі види української національної оздоровчої культури, позитивно відноситися до українських звичаїв, традицій, як витоків здоров’я українського народу, любити рідну мову;

дотримуватися правил поведінки, обрядових ритуалів при участі в народних оздоровчих святах;

поважати оздоровчі традиції української родини, при бажанні – використовувати;

в ігровій, трудовій, навчальній діяльності використовувати прислів’я, загадки, приказки про здоров’я, розуміти їх зміст;

розуміти доцільність для здоров’я архітектури українського життя, користь одягу, посуду, їжі, проявляти бажання харчуватися стравами національної кухні, вдягатися в одяг з натуральних тканин;

в рухливих іграх виконувати деякі козацькі вправи, танцювати гопак.

Зокрема, широке використання в дошкільному вихованні одного з елементів традицій українського народу – народних ігор і забав − є вагомим засобом розвитку духовних і фізичних сил, самопізнання та відпочинку, формування гарту в єдності його фізичної й духовної сторін.

Досить цікавими є програми розвитку, навчання і виховання дошкільників, що поєднують казкотерапію з нетрадиційними методами зміцнення фізичного здоров’я дітей, зокрема, з фітболом.

Ці програми в першу чергу сприяють корекції не тільки психомоторного, але і мовного, емоційного, а також загального психічного розвитку дітей дошкільного віку. Досить актуальними сьогодні є такі методи і прийоми, які сприяють максимальній активності всіх сенсорних каналів сприйняття (зір, слух, дотик, нюх) і переробці отриманої інформації. Саме цим вимогам відповідає методика роботи з корекційними м’ячами, або фітболами, високу ефективність якої було визначено у процесі багаторічного застосування в роботі з дошкільниками.

Гімнастика з використанням фітболів належить до одного з видів фітнес-гімнастики. М’ячі різної пружності, розмірів, ваги використаються сьогодні як у спорті, так і педагогіці та медицині.

М’яч має певні властивості, застосування яких є доцільним для вирішення оздоровчих, корекційних і дидактичних цілей. Це його розмір, колір, запах, а також особлива пружність. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і тактильного аналізаторів, які включаються при виконанні вправ за м’ячем, підсилює ефект занять. Крім того, м’ячі мають ванильно цукерковий запах, тому діти із задоволенням займаються на таких тренажерах.

М’ячі можуть бути не тільки різного розміру, і кольору. Адже відомо, що кольори по-різному впливають на психічний стан і фізіологічні функції організму людини. Теплий колір (червоний, жовтогарячий) підвищує активність, підсилює збудження центральної нервової системи. Фітболи таких кольорів обирають активні діти з холеричними рисами. Холодний колір (синій, фіолетовий) заспокоює. Його обирають діти з флегматичними рисами, спокійні, інертні. Жовтий і зелений кольори сприяють прояву витривалості. Отже, за допомогою кольорів можна регулювати психоемоційний стан дитини.

Окрім цього, м’ячі дозволяють індивідуалізувати оздоровчо-освітній процес у дошкільному навчальному закладі. Заняття з м’ячем зміцнюють м’язи спини й черевного преса, створюють м’язовий корсет, але головне – формують навички правильної постави.

Заняття з фітболу доцільно проводити як індивідуально, так і з групою дітей. Необхідно пам’ятати, що ці заняття для дошкільників – казка. Дійсно, вправи, що повторюються на багатьох заняттях, швидко набридають дитині, тому для урізноманітнення і зацікавленості дітей всі вправи об’єднані в літературні казки.

Фітбол-казки можуть бути або частиною заняття з фізичної культури, або самостійним заняттям, коли педагог розповідає сюжет казки, супроводжуючи її виученими раніше знайомими рухами. Увага дітей прикута до змісту казки, і виконання вправ не стає нудним і одноманітним повторенням.

Наведемо приклад однієї з фітбол-казок.

Сіра зірочка.

Жила на світі жаба – незграбна і некрасива. Але, на щастя, вона не знала ні про те, що така некрасива, ні про те, що вона жаба. Жила вона в саду, і її дуже любили й дерева, і кущі, і квіти.

Коли вона вперше прийшла до саду, квіти запитали, як її кличуть. А жаба цього не знала. Квіти зраділи і вирішили самі обрати для неї ім'я. Ялівцевий кущ схилив свої гілочки, прислухався до їхньої розмови, шурхнув ними, захитався й сказав: „Раз її очі сіяють, як сонечко, виходить, і називати її сонечком. ” (гілочка).

Але отут прилетіла маленька бджілка й пообіцяла придумати що-небудь більш цікаве (бджілка). Зібрала нектар і полетіла до вулика думати. Проповзала мимо ящірка (а ви знаєте, що жаби і ящірки – далекі родичі) і сказала, що її родичка не любить сонця й гуляє вночі (ящірка). Тоді квіти вирішили дати жабі нічне ім’я – Зірочка. Проте жаба була сірою, тому її й назвали Сірою Зірочкою. Квіти її дуже любили. Адже тільки вона з’являлася, ненажерливі жуки розбігалися в різні сторони. А маленький павучок, який теж допомагав квітам і ловив жуків, сказав, що вони дуже схожі з жабою, тому що обидва сірі (павучок).

Одного разу на найкрасивішу квіточку напали гусениці, вони повзли по ніжних стеблинках, гризли листочки і задирали голівки, хвастаючись один перед одним (гусениця). Звичайно ж, Сіра Зірочка швидко з ними покінчила, і квіточка вдячно покивала їй соєю прекрасною голівкою.

Почула про ці події стара змія. Вона давно жила на світі, але не чула, щоб жаба дружила із квітами. Приповзла вона в сад, підняла голову і почала дивитися і слухати (змія). А потім спокійно у свій ліс поповзла – зрозуміла, що в цьому саду все гаразд. Вона навіть позаздрила Сірій Зірочці – адже змію саму ніхто так не любив.

Але було одна істота, яка ненавиділа Сіру Зірочку, хоча та нікого не кривдила. Це був дуже гарний метелик, який вважав, що квіти повинні любити тільки його, адже він такий гарний (метелик). Вирішив метелик погубити Сіру Зірочку. Побачив він якось хлопчика з ціпком і почав навколо нього літати. Метелик хотів, щоб хлопчик, ганяючись за ним, побачив жабу і убив її ціпком. На жаль, хлопчик був не дуже розумний, він замахав ціпком і закричав: “Бий противну жабу! “

Але в жабу він не потрапив, тому що кущ троянди закрив її гілками. Сіра Зірочка дуже переживала, що виявилася противною жабою, але квіти стали ласкаво називати її Зірочкою, і вона заспокоїлася. Адже справді: якщо ти все робиш добре, то зовсім неважливо, що скаже про тебе якийсь хлопчисько.

Під час розповідання казки педагогом діти на фітболах згідно з сюжетом казки перетворюються то в жабу, то в змію, то в метелика, то в іншу істоту, яка діє в казці. Безперечно, це значною мірою підвищує інтерес дошкільників до фізичних вправ і водночас сприяє їхньому морально-етичному вихованню.

Отже, застосування фольклору, особливо у поєднанні з іншими традиційними і нетрадиційними методами валеологічного виховання дітей дошкільного віку, суттєво впливає на формування, зміцнення і збереження їхнього здоров’я.