Важливість використання організаційних планів виконання рішень на підприємстві (на прикладі маркету "Рікос")

Для того, щоб керівник будь-якого рівня міг створити і підтримувати систему контролю, необхідна наявність двох попередніх умов:

- наявність планів, на які може опиратись контроль;

- наявність організаційної структури. Потрібно чітко знати, хто на підприємстві несе відповідальність за відхилення від планів і прийняття корегувальних заходів. Чим чіткіші, повніші та інтегрованіші плани та організаційні структури, тим ефективніший контроль.

Контроль, пов’язаний з плануванням, можливо і необхідно здійснювати за двома лініями:

- контроль над процесом самого планування;

- контроль за виконанням плану.

Залежно від змісту та мети планування головну увагу приділяють або контролю за процесом планування, або за виконанням плану. Так, при перспективному плануванні перевагу віддають контролю за процесом самого планування, а при поточному – за виконанням планів.

Контроль за процесом планування пов’язаний безпосередньо тільки зі складанням плану.

Такий контроль передбачає дві групи задач:

- перевірка вихідних даних плану, тобто аналіз тих передумов і прогнозів, які лежать у його основі. Така перевірка необхідна для своєчасного пристосування до зміни умов;

- спостереження за процесом планування з метою своєчасного виявлення помилкових і невідповідних рішень, які можуть бути незважаючи на правильність вихідних даних.

Розрізняють два види контролю за виконанням плану: порівняння планових даних з фактичними показниками в кінці планового періоду й упродовж виконання плану. Ефективнішим є другий вид контролю, результати якого можна негайно використати для досягнення планових показників. Такому контролю сприяє розробка перспективних планів з річною розбивкою, а річних – з квартальною і місячною.

У свою чергу контроль упродовж виконання плану підрозділяють на: контроль після завершення певної дії і випереджальний контроль. Недоліком першого є те, що він нагадує анатомічний розтин для визначення причин смерті, а ще нікому не вдавалось віднайти спосіб уникнути того, що мало місце в минулому. Випереджальний контроль дозволяє виконувати корегувальні дії, що мають запобігти можливим помилкам.

Обсяг і структура контролю залежать від:

- розмірів та організаційної структури підприємства. Великі колективні сільськогосподарські підприємства та акціонерні товариства мають структурно більші плани, що зумовлено наявністю планів внутрішньогосподарських підрозділів і багатогалузевою структурою виробництва. Малі ж підприємства, переважно приватні та з більш чіткою спеціалізацією, розробляють значно простіші плани;

- економічних критеріїв. Контроль буде ефективним тільки тоді, коли витрати на його проведення компенсуються ефектом від заходів, ужитих після здійснення контролю. Значною мірою це залежить від уміння управлінця визначити головні показники, які свідчать про рівень виконання плану підприємства.

У кожній структурній частині плану можна визначити ключові параметри, на яких має зосередити увагу контроль. Таким чином, предметом контролю є:

- виробництво (посівні площі, урожайність, поголів’я худоби і птиці, їх продуктивність, баланси кормів) ;

- реалізація (обсяги, строки і канали реалізації продукції, реалізаційні ціни, умови реалізації) ;

- використання трудових ресурсів (склад працівників та залучення їх до праці, затрати праці, рівень її оплати, мотивація до праці) ;

- матеріальні витрати (придбання та використання матеріалів, енергії, добрив, насіння, кормів; ціни куплених і власних матеріалів) ;

- інвестиції (розмір і джерела їх, фінансування інвестицій, підготовка об’єктів до експлуатації) ;

- фінанси (доходи і витрати, прибутки і збитки, рух готівки, валовий дохід і прибуток та їх розподіл).

Контроль виконання плану здійснюється через узагальнення і аналіз звітних, планових та інших матеріалів як загалом по підприємству, так і у відділах, цехах, бригадах, фермах, промислових та обслуговуючих виробництвах, інших підрозділах господарства. Перевірка роботи окремих ділянок виробництва дає можливість повніше вивчити причини недоліків і помилок, виявити резерви і можливості, намітити конкретні заходи щодо їх використання та швидко ліквідувати недоліки й помилки в роботі з виконання плану.

Особливу увагу під час контролю виконання плану звертають на вивчення, узагальнення та освоєння досягнень науки і передового досвіду новаторів виробництва, окремих підприємств, бригад, ферм. Велика роль у виявленні резервів виробництва і обґрунтованому плануванні належить громадським бюро економічного аналізу, до складу яких поряд із керівниками та спеціалістами господарства входять і передові виробничники.

 

 

Базуючись на матеріаліах даної курсової роботи можна зробити висновок, що рішення – це вибір альтернативи. Необхідність прийняття рішень порозумівається свідомим і цілеспрямованим характером людської діяльності, виникає на всіх етапах процесу управління і є складовою частиною будь-якої функції менеджменту.

Прийняття рішень (управлінських) в маркеті “Рікос” має ряд відмінностей від вибору окремої людини, тому що є не індивідуальним, а груповим процесом.

На характер прийнятих рішень в маркеті “Рікос” величезний вплив робить ступінь повноти і достовірної інформації, якою володіє менеджер. У залежності від цього рішення можуть прийматися в умовах визначеності (детерміновані рішення) і ризику чи невизначеності (ймовірносні рішення).

Комплексний характер проблем сучасного менеджменту вимагає комплексного, усебічного їхнього аналізу, тобто участі групи менеджерів і фахівців, що приводить до розширення колегіальних форм прийняття рішень.

Ухвалення рішення в маркеті “Рікос” – не одномоментний акт, а результат процесу, що має визначену тривалість і структуру. Процес прийняття рішень – циклічна послідовність дій суб'єкта управління, спрямованих на вирішення проблем організації і генерації альтернатив, що полягають в аналізі ситуації, виборі з них найкращої і її реалізації.

Прийняття рішень в маркеті “Рікос” є найважливішою справою в роботі менеджера. Тому вчитися приймати рішення потрібно ще в процесі навчання, а не тоді, коли від керівника вже залежить доля підприємства. Приймаючи рішення, потрібно усвідомлювати, що керівник розпоряджається не тільки своєю долею, але і долями працюючих у нього людей.

Історія знає багато випадків, коли ухвалення відповідального рішення в критичний момент рятувало фірму від руйнування. Але з іншого боку, і ухвалення невірного рішення може мати самі жалюгідні наслідки.

Отже, ціль даної курсової роботи розглянути удосконалювання процесу управлінських рішень на прикладі маркету “Рікос” і відповідно підвищення якості прийнятих рішень досягається за рахунок використання наукового підходу, моделей і методів прийняття рішень.

  

 

1. Андрушкив Б. М., Кузьмін О. Е. Основи менеджменту. Львів: «Світ», 1995.

2. Веснин В. Р. Основи менеджменту: Підручник. – М. : «Тріада. Лтд», 1996.

3. Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент: людина, стратегія, організація, процес: 2-і изд. : Підручник. – М. : Фірма «Гардарика», 1996.

4. Жигалов В. Т., Шимановська Л. М. Основи менеджменту та управлінської діяльності. – К. : Вища шк., 1994.

5. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Основи менеджменту: Підручник. – К. : “Академ-видав”, 2003.

6. Лебедєв О. Т. Основи менеджменту. Санкт-Петербург Видавничий будинок «Мім», 1997.

7. Менеджмент організації. / За редакцією З. П. Румянцевої. Москва, 1996.

8. Подсолонко А. О. Менеджмент: теорія і практика: Навчальний посібник. – К. : ЦУЛ, 2003.

9. Стадник В. В. Менеджмент: Посібник. – К. : Академвидав, 2003.

10. Сладкевич В. П., Чернявский А. Д. Современный менеджмент. – К., 2002.

11. Шегда А. В. Основи менеджменту. Москва, 1998.

12. Шегда А. В. Менеджмент: Навчальний посібник. – К. : «Знання», 2002.