Вдосконалення системи прогнозування впливу екологічних витрат на макроекономічний розвиток

Структура і зміст роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації складає 165 сторінок основного тексту. Дисертація містить в собі 8 таблиць, 13 малюнків, 1 додаток.

 

 

У першому розділі “Функціонування системи “суспільство-природне середовище” розглядаються питання удосконалення процесу управління якістю навколишнього природного середовища. Розглядаються специфічні особливості моделювання процесів економічного розвитку і охорони навколишнього середовища від забруднення. Аналізуються існуючі підходи до трактування понять спільного еколого-економічного розвитку; досліджується співвідношення існуючих критеріїв економічного оптимуму якості навколишнього середовища. Виявлені напрямки удосконалення природокористування які полягають у переорієнтації від власне охорони довкілля та окремих його компонентів до «раціонального природокористування» у масштабах суспільства і «екологізації виробництва» у масштабах окремих галузей та підприємств. Зроблено висновок, що управління процесом природокористування як підсистемою соціально-економічної політики держави можливо тільки в рамках державного планування. Виявлена необхідність трансформації традиційних макроекономічних показників в еколого-економічні з вартісною оцінкою екологічних наслідків. Як показує аналіз, трактування витрат забруднення і методів формування показників для виміру їх динаміки є предметом гострої наукової дискусії. Зазначено, що рівень поточних екологічних і інвестиційних витрат, має істотне значення, але не може повністю характеризувати результативність природоохоронної діяльності та бути основою оцінки якості навколишнього природного середовища і його здатності задовольняти екологічні і сировинні потреби суспільства.

Особливим природнім ресурсом є атмосферне повітря. Його специфічність полягає у повній територіальній незалежності, тобто повітря є ресурсом колективного споживання. Зв'язок розвитку суспільства з якістю природного середовища доцільно проводити у системі «економічний розвиток – якість атмосферного повітря».

Визначено, що проблеми врахування екологічних витрат у системі оптимального соціально-економічного розвитку суспільства можуть вирішуватися різними методами, зокрема через оцінку економічного оптимуму якості природного середовища. Зроблено висновок про те, що без відповідного комплексу моделей не можна встановити оптимальну соціально-економічну політику узгодження виробничої і природоохоронної діяльності, перевірити правильність її стратегії. При достатньому досвіді моделювання і реалізації подібних задач, що враховують всі об'єкти природного середовища і фактори економічного розвитку, з'являється можливість побудови системи моделей, яка відображала б комплекс взаємозалежних проблем у взаєминах суспільства і довкілля в цілому.

Проаналізовані специфічні проблеми і методи оцінки екологічних витрат від забруднення природного середовища та методи їх застосування для макроекономічних розрахунків. Показана необхідність удосконалювання макроекономічних показників для адекватної характеристики кінцевих результатів розвитку економіки з урахуванням екологічних факторів.

У другому розділі “Моделювання розвитку економіки з урахуванням екологічних факторів” запропоновані науково-методичні підходи удосконалення методів макроекономічного аналізу з урахуванням екологічних факторів, запропоновані підходи до моделювання макроекономічного оптимуму якості природного середовища, розглядається можливість використання показника економічного збитку в макроекономічному прогнозуванні. Вперше запропонована система подвійних оцінок еколого-економічного збитку з позицій функціонування макроекономічної системи. Вся система заснована на природних комплексах, що зберігають свої кількісні і якісні характеристики і дають визначену прогнозну корисність тільки в заданому діапазоні антропогенного навантаження. Класичні макроекономічні показники не достатньо враховують екологічні чинники при прогнозних розрахунках розвитку продуктивних сил, а загалом і економіки в цілому.

Нами запропоновано застосування барометричного прогнозування взаємодії показників “ВВП – промислові екологічні витрати”. Показник “промислові екологічні витрати” (ПЕВ) безпосередньо залежить від темпів розвитку продуктивних сил, завантаженості промисловості і може виступати як співпадаючий, так і випереджальний показник. Співпадаючим буде виступати його нормативно-штрафна складова, тобто нормативних і штрафних платежів за забруднення, розміщення відходів і т. п. У той же час інвестиційна складова буде свідчити про майбутнє зростання виробництва і пов'язаних з цим капітальних вкладень у розробку, реконструкцію, будівництво нових потужностей екологічного призначення. Можна виділити три основні варіанти поводження ведомого показника, тобто показника екологічних витрат стосовно ведучого (ВВП), які показані в трьох часових інтервалах t1, t2, t3 (рис. 1). На інтервалах виконуються наступні умови: t1 (F’ВВП > F’ПЕВ), t2 (F’ВВП  F’ПЕВ), t3 (F’ВВП < F’ПЕВ). Крім того, на другому інтервалі показані умови, коли кількісний рівень забруднення перевищує граничний по шкалі “рівень забруднення” і в дію вступають штрафні санкції. Тоді функція витрат буде мати вигляд (FПЕВ нов. = FПЕВ + штрафи). Як наслідок крива АВ1С1 у точці В1 перейде на рівень В2 і нова крива екологічних витрат буде мати вигляд АВ1В2С2.

 

Рис. 1 Схема взаємодії показників в системі “ВВП – промислові екологічні витрати” при барометричному прогнозуванні.

 

Порівняння темпів росту функції свідчать про те, що нарощування виробництва призводить до адекватного зростання екологічних витрат, що є цілком природнім з економічної точки зору. Хоча, з погляду екології, обсяги забруднення, що викликали ці витрати можуть вважатися неприпустимими. Це означає, що необхідно враховувати і фактичні кількісні характеристики забруднення. Перш ніж аналізувати й оптимізувати екологічні витрати на державному та територіальному рівнях, варто визначити чи може суспільство взагалі допустити таке забруднення, яке обумовлює ці витрати.

На наступному етапі проводиться аналіз підходів до визначення екологічних збитків в макроекономічних розрахунках. В дисертаційній роботі нами виявлені та пропонується враховувати наступні положення:

- мінімізація екологічних збитків і екологічних витрат не завжди призводить до позитивної динаміки макроекономічних показників;

- екологічні збитки і витрати можуть відігравати стимулюючу роль в економічному