Вплив дозованого фізичного навантаження на рівень адаптації організму студенток спеціальної медичної групи на етапах фізичного виховання

Долучивши студенток КГ до дослідження механізмів адаптації організму до ФН, ми ставили перед собою мету визначити ефективність розробленої та запровадженої нами авторської програми з фізичного виховання для студенток ЕГ, ступінь розширення адаптаційних можливостей організму студенток СМГ і рівень їх функціональних зсувів.

Адаптаційні можливості організму студенток СМГ вивчались за їх реакцією на дозоване ФН контрольного заняття, у вигляді модифікованої Магльованим А.В., Мізеровим М.М. (1995) [5,6] проби Летунова – 30 глибоких присідань за 45 с та тесту Руф'є. Фізіологічні параметри, вибрані нами в період попередніх досліджень, були використані в основному педагогічному експерименті як головні тестові показники стану адаптаційних механізмів організму студенток в процесі ФН. Функціональні зсуви організму вивчались шляхом порівняння поточної фізіологічної кривої з врахуванням середньої пульсової вартості заняття і його МхЧСС. При МхЧСС аналізувалися передсерцево-шлуночкова (Р-Q) і внутрішньо-шлуночкова (Q, R, S) провідності і амплітуда зубця Т. Поза заняттям з фізичного виховання, на початку кожного етапу занять і в кінці педагогічно експерименту, вираховувалися ЧСС і пульсовий тиск (ПТ) після 30 глибоких присідань за 45 с та через 1 хв відновлення, а також індекс серцево-судинного тесту Руф’є та максимальне поглинання кисню (МПК). При вивченні впливу рівнів ФН на стан ССС вивчались амплітуда зубців Р, R і S та їх морфологія. 

Результати дослідження. Проведені дослідження на початку першого етапу фізичного виховання і аналіз їх результатів показали, що дозоване ФН контрольного заняття і після 30 глибоких присідань за 45 с у вихідному значенні викликали у студенток ЕГ та КГ практично однакову реакцію ССС (табл. 1 і табл. 2). Якщо на початку першого етапу занять функціональні зсуви організму студенток ЕГ та КГ були практично однаковими, то в кінці вони достовірно відрізнялись. 

 

Таблиця 1

Динаміка реакції показників серцево-судинної системи студенток на початку (І) і в кінці (2) кожного етапу занять фізичним вихованням (х ± m)

Етапи

занять

Порядок

дослід-

женнняМаксимальна ЧСС заняття (уд/хв)Середня пульсова вартість заняття (уд/хв)

ЕГКГР<ЕГКГР<

 

ІІ

2132±4,0

112±4,0132±4,0

128±2,0-

<0,001112±4,0

100±2,0112±4,0

112±4,0-

<0,001

 

IIІ

2132±4,0

112±2,5144,4,0

138,2,0<0,001

<0,001116±4,0

104±3,0132±4,0

126±2,0<0,001

<0,001

 

III1

2132±4,0

110±4.0150±2,0

1324,0<0,001

<0,001122±4,0

108±4,0132±4,0

120±4,0<0,01

<0,01

 

ІV1

2140±4,0

116±4,0156±6,0

132±4,0<0,001

<0,001128±4,0

112±2,0144±4,0

126±2,0<0,001

<0,001

 

Примітки: ЕГ – експериментальна група; КГ – контрольна група

 

Із таблиці 1 видно, що у студенток ЕГ пройшли значні зміни тестових параметрів в сторону покращення. Одночасно аналогічне фізичне навантаження у студенток КГ викликали зміни, що є подібними до вихідних показників. 

У студенток ЕГ максимальна ЧСС контрольного заняття в кінці першого етапу занять, по відношенню до його початку, виявилась меншою на 20 уд/хв, а у студенток КГ – на 4 уд/хв, середня пульсова вартість заняття зменшилась в середньому на 12 уд/хв в ЕГ і залишилась на вихідному рівні в контрольній групі. Амплітуда зубця Т при максимальній ЧСС знизилась на 20% у студенток експериментальної групи і на 30% у студенток КГ, що вказувало на кращу адаптацію до гіпоксії у студенток ЕГ, P-Q і QRS достовірно не змінювались.

Таким чином, підвищення адаптаційних можливостей організму в кінці першого етапу фізичного виховання було відзначено лише у студенток ЕГ.

На початку другого етапу занять з фізичного виховання, по відношенню до початку першого (табл. 2), ЧСС і ПТ після 30 глибоких присідань за 45 с покращились у студенток ЕГ відповідно на 11,0% і на 25,7%; після 1 хв відновлення ЧСС покращилась на 5%, ПТ – на 25,7%. У студенток КГ – відповідно на 3,3% і на 11,5%, на 0% і на 11,9%. Індекс тесту Руф'є зменшився на 2,9 од в ЕГ і на 1,1 од в КГ, що зазначало зменшення суми отриманих параметрів ЧСС в спокої, після дозованого ФН і через 1 хв відновлення відповідно на 29 уд/хв і на 11 уд/хв. Аналіз даних показав, що для студенток КГ рівень ФН другого етапу занять був зависоким, що було підтверджено і ступенем функціональних зсувів на контрольному заняті (табл. 1). 

На початку другого етапу занять середня пульсова вартість контрольного заняття була на 16 уд/хв більшою, а МхЧСС – на 12 уд/хв вищою у студенток КГ, ніж у студенток ЕГ. Амплітуда зубця Т знизилась на 35% у студенток КГ і на 20% у студенток ЕГ, P-Q i QRS зменшилась на 0,02 с та 0,03 с у студенток КГ. Одночасно у студенток ЕГ плановий рівень ФН досягався без достовірних змін передсерцево-шлуночкової і внутрішньо-шлуночкової провідності. 

Отже, отримані нами результати під час контрольного заняття в кінці другого етапу занять (табл. 1) дозволили зробити висновок, що розширення адаптаційних механізмів відбулось у студенток ЕГ та КГ при достовірності різниць тестових показників. У студенток ЕГ