Вплив дозованого фізичного навантаження на рівень адаптації організму студенток спеціальної медичної групи на етапах фізичного виховання

Таким чином, у студенток ЕГ було відзначено більші адаптаційні можливості організму, ніж у студенток КГ, але тим не менше, їх можна рахувати як зсуви, які вказували на покращення адаптаційних механізмів у студенток ЕГ. Функціональні зсуви, які були зафіксовані нами у студенток КГ на другому етапі занять, також як і на першому, не відрізнялись від даних попередніх досліджень. 

На початку третього етапу занять (табл. 2), по відношенню до початку другого етапу, реакція ЧСС і ПТ після проведення тесту 30 глибоких присідань за 45 с покращилася у студенток ЕГ відповідно ЧСС на 11,2% і ПТ на 24,1% , а після 1 хв відновлення ЧСС покращилася на 5%, ПТ – на 13,5%.

 

Таблиця 2

 

Динаміка реакції показників серцево-судинної системи студенток спеціальних медичних груп на дозоване фізичне навантаження (30 глибоких присідань за 45 с) впродовж педагогічного дослідження (х ± m)

 

Етапи занятьГрупиПісля 30 присідань за 45 секПісля 1 хв відпочинкуІндекс

тесту

Рюфф’є

Р<

ЧСС, %Р<ПТ, %Р<ЧСС, %Р<ПТ, %Р<

ІЕксперимент.

Контрольна 162,8±3,6

162,7±3,3-173,0±3,2

173,2±3,4-

-135±3,5

135±3,2-

-157,6±3,1

157,3±2,9-

-18,1±1,1

18,2±1,3-

-

IIЕксперимент.

Контрольна151,8±3,2

159,4±2,50,01

0,01147,3±3,6

161,7±4,20,001

0,001130±2,2

135±2,00,01

0,01131,9±2,6

145,4±2,30,001

0,00115,2±1,3

17,1±1,00,01

0,01

IIIЕксперимент.

Контрольна140,6±2,4

156,3±1,80,001

0,001123,2±3,2

148,6±2,70,001

0,001125±2,5

132±2,30,01

0,01118,4±2,5

131,2±3,10,001

0,00112,3±1,3

15,4±1,50,01

0,01

ІVЕксперимент.

Контрольна130,7±2,3

152,8±3,40,001

0,001114,1±0,8

137,6±3,00,001

0,001120±2,5

126±2,50,01

0,01100,2±1,8 

122,6±2,70,001

0,0019,5±1,2

13,7±1,80,001

0,001

В кінці

ІV етапуЕксперимент.

Контрольна119,3±1,8

141,5±2,20,001

0,001110,0±1,5

122,0±2,40,001

0,001115±3,2

122±1,60,01

0,01100,4±2,1 

109,8±3,20,01

0,016,7±0,6

11,6±2,00,001

0,001

 

У студенток КГ - покращення також відбувалося, але з достовірно меншим відсотком, показники ЧСС на 3,1% а показники ПТ на 13,1%, а після 1 хв відновлення ЧСС покращилося на 3,0% а ПТ на 14,2%. Індекс серцево-судинного тесту Руф'є зменшився на 2,8 од у студенток ЕГ і на 1,7 од у студенток КГ, що й визначило зменшення суми показників ЧСС за тестом Руф'є відповідно на 28 уд/хв у студенток ЕГ і на 17 уд/хв у студенток КГ. 

Отже, отримані нами дані вказували, що адаптаційні можливості організму та рівень його функціонального стану у студенток ЕГ достовірно вищі. Функціональні зсуви у студенток ЕГ і у студенток КГ були виявлені різні і за тестуванням контрольного заняття (табл. 1). 

На початку третього етапу занять середня пульсова вартість контрольного заняття була виявлена на 10 уд/хв більше, а МхЧСС - на 18 уд/хв вище у студенток КГ, ніж у студенток ЕГ, амплітуда зубця Т достовірно не змінювалася у студенток ЕГ, у студенток КГ вона знижувалася на 25 %; Р - Q і Q R S' зменшилася в них на 0, 02 с - 0,03 с. З таблиці 1 видно, що у студенток КГ рівень ФН контрольного заняття на початку третього етапу занять викликав зрушення, аналогічні початку другого етапу, однак, їх варто вважати як зрушення, що вказували на покращення адаптаційних механізмів організму студенток КГ. Вони виявлялися при більш високому рівні фізичних навантажень, ніж на попередньому етапі занять. Функціональні зрушення на контрольному заняті, наприкінці третього етапу занять (табл. 1), у студенток ЕГ можна вважати значними і достовірними (р<0,001). МхЧСС складала 110,04,0 уд/хв у студенток КГ; амплітуда зубця Т не змінювалася у студенток ЕГ, а у студенток КГ вона знижувалася на 20 %; також у них зменшилися Р-Q і QRS' на 0,01 с та 0,02 с. Середня пульсова вартість контрольного заняття наприкінці третього етапу, у порівнянні з його початком, зменшилася на 14 уд/хв у студенток ЕГ і на 12 уд/хв у студенток КГ; МхЧСС зменшилася відповідно у студенток ЕГ на 22 уд/хв і у студенток КГ на 18 уд/хв. 

Таким чином, характеристики функціонального стану організму студенток ЕГ та КГ достовірно переконують, що у студенток ЕГ наприкінці третього етапу занять відбулося значне розширення адаптаційних механізмів, що також не відрізнялось від даних попередніх досліджень. 

На початку четвертого етапу фізичного виховання (табл. 2), по відношенню до початку третього етапу, ЧСС і ПТ після 30 глибоких присідань за 45 с покращувались у студенток ЕГ відповідно на 9,9 % і на 9,1%, у студенток КГ на 3,5% і на 11,0%. Після 1 хв відновлення відповідно у студенток ЕГ на 5,0% і у студенток КГ на 6,0%, на 18,0% і на 8,6 %. Індекс тесту Руф'є зменшувався на 2,8 од у студенток ЕГ і на 1,7 од у студенток КГ, що визначило зменшення суми показників ЧСС (у стані спокою, після дозованого ФН і через 1 хв відновлення) відповідно на 28 уд/хв. 

Відмінності функціональних зрушень були виявлені нами і на контрольному заняті в кінці четвертого етапу (табл. 2). Його середня пульсова вартість виявлена на 16 уд/хв більше, а МхЧСС на 16 уд/хв вище в студенток КГ, ніж у студенток ЕГ; амплітуда зубця Т не змінювалася у студенток ЕГ, у студенток КГ вона знижувалася на 20%, а Р - Q і QRS' зменшилися на 0,02 с та 0,03 с. У студенток ЕГ плановий рівень ФН досягався при незмінних показниках функцій передсерцево-шлуночкової і внутрішньо-шлуночкової провідності. Отримані показники студенток ЕГ, так само як і на попередніх етапах занять, не відрізнялись від даних попередніх досліджень. Отже, реакція організму на ФН контрольного заняття наприкінці четвертого етапу занять характеризувалася зменшенням середньої пульсової вартості заняття на 14 уд/хв і МхЧСС на 16 уд/хв у студенток ЕГ по відношенню до студенток КГ; амплітуда зубця Т знижувалася на 20%, а Р–Q і QRS зменшувались на 0,01 та 0,02 с у студенток КГ, а у студенток ЕГ вони не змінювалася. Таким чином, дозоване ФН контрольного заняття на початку кожного етапу фізичного виховання викликали в студенток ЕГ функціональні зрушення, які відображали адекватність застосованого у авторській програмі ФН. У студенток КГ тестові характеристики стану вказували на присутність надмірного ФН.

Особливий інтерес представляють зіставлення тестових показників між групами з обліком вихідних показників і даних наприкінці четвертого етапу занять. Так, ЧСС та ПТ після 30 глибоких присідань за 45 с покращувалися на 43,5 % і на 63,0 % у студенток ЕГ, відповідно ЧСС та ПТ на 21,2 % та на 50,8 % у студенток КГ; після 1 хв відновлення ці показники покращувалися відповідно на 20,0 % і на 57,6 % у студенток ЕГ. У студенток КГ показники ЧСС покращувалися на 13,0 % та показники ПТ покращувалися на 47,5 %. Індекс тесту Руф’є зменшився на 11,4 од у студенток ЕГ і на 6,6 од у студенток КГ, що вказувало на зменшення суми показників ЧСС (у стані спокою, після 30 глибоких присідань за 45 с і через 1 хв відновлення) відповідно на 114 уд/хв у студенток ЕГ і на 66 уд/хв у студенток КГ; амплітуда зубця Т у студенток цих груп у вихідному значенні знижувалася на 30%, наприкінці четвертого етапу вона зменшилася на 20% тільки у студенток КГ. У студенток ЕГ достовірно не змінювалася. Отже, фізіологічні механізми адаптації ССС студенток ЕГ були достовірно вищі (р<0,001). Слід зазначити, що наприкінці четвертого етапу фізичного виховання (кінець експерименту) не всі (2 випадки - різниця недостовірна) студентки ЕГ досягли планованих показників функціонального стану організму, але, проте, вони були достовірно вищими, ніж на третьому етапі занять. 

Висновки. Виявлено, що дозоване фізичне навантаження контрольного заняття на початку кожного етапу фізичного виховання викликали в студенток експериментальної групи функціональні зрушення, які відображали адекватність застосованого фізичного навантаження запропонованого у авторській програмі. У студенток контрольної групи тестові характеристики стану вказували на присутність надмірного фізичного навантаження.

Встановлено, що рівні фізичних навантажень за показниками ЧСС та їх інтенсифікації від етапу до етапу занять значно підвищувалися, при цьому фізіологічні параметри, за якими визначалася адекватність фізичного навантаження, виявляли стабільність функціональних параметрів.

Доведено, достовірність застосуванням етапів у проведенні академічних та самостійних занять з фізичного виховання у дворічному циклі навчання з поступовим підвищенням їх моторної щільності та скорочення часу досягнення максимальної величини частоти серцевих скорочень та кількості її повторень в одному занятті.

 

 

1.Іваночко О. Ю. Моделювання фізичних навантажень студенток спеціальних медичних груп із захворюванням серцево-судинної системи / Іваночко О. Ю., Магльований А. В., Кунинець О. Б. [та ін.] // Молода спортивна наука України, 2008. – Т. 3. – С. 99–104.

2.Кудас К. П. Організація і методика проведення занять по фізичному вихованню з студентами спеціальної медичної групи в вузі : [метод. розробки] / К. П. Кудас, А. С. Морозенко – Херсон : ХДАУ, 2003. – 41 с.

3.Куц. О. С. Адекватність фізичного навантаження в оздоровчому тренуванні студентів з низьким рівнем здоров’я / О. С. Куц., О. Т. Кузнєцова // Теорія і практика фізичного виховання. – Донецьк, 2004. – №3. – С. 127.

4.Магльований А. В. Медико-біологічні та педагогічні аспекти структурно-функціональної організації управління фізичним станом організму студентів спеціальних медичних груп / Магльований А. В., Мізеров М. М., Прохоров А. А. // Фізична культура, спорт та здоров’я : наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 1999. – С. 126.

5.Мизеров М. М. Способы оптимизации физического воспитания студентов с отклонениями в состоянии здоровья / М. М. Мизеров, А. В. Маглеваный // Молодежь на пороге третьего тысячелетия: поиск приоритетов : материалы международной научно-практической конференции. – Одесса, 1995. – С. 63–64.

6.Мізеров М. М. Системність у регламентації рухового режиму студентів спеціального медичного відділення на основі характеристик їх функціонального стану і фізичного розвитку / М. М. Мізеров // Збірник наукових праць за матеріалами ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ-Луцьк, 1996. – С. 443–448.