Встановлення рівня та характеру мотивації учнів ХВУФК до занять обраним видом спорту

Як засвідчують спостереження, ця категорія старшокласників не має чіткого уявлення про своє майбутнє, мало, або й зовсім, не цікавиться подіями політичного життя як своєї країни, так і зарубіжжя, практично не читає серйозних книг, газет та журналів. Значна частина старшокласників не бачить свого майбутнього у своїй державі й мріє виїхати за її рубежі, в країни з високорозвиненою економікою.

Причини такої ситуації беруть початок не тільки в складних соціально-економічних умовах, які переживає Україна, а й у відсутності цілісної системи виховання майбутнього громадянина держави, з чітко визначеною соціально-моральною позицією і системою соціально-моральних цінностей.

Найефективнішою умовою реалізації змісту і методики формування соціально-моральної позиції особистості старшокласників є класний колектив, оскільки саме він являє собою реальну дитячо-дорослу форму співжиття і дозволяє перевірити якість засвоєння і виконання певних соціальних ролей і морально-етичних норм взаємодії. Окремі аспекти такої роботи можуть бути реалізовані і у позашкільній роботі – під час занять у спортивних секціях, гуртках за інтересами, у роботі з батьками та з педагогами.

Взаємодія педагогів і учнів зосереджується на виявленні й усвідомленні ефективних умов формування соціально-моральної позиції особистості. У цій взаємодії особлива роль відводиться діалогу як процесу пошуку смислів і порозуміння. Діалогічна форма спілкування сприяє конструюванню ситуацій, які мають проблемно-ціннісний характер і потребують від старшокласників розуміння смислу ситуацій з метою виходу в рефлексивну позицію по відношенню до власного розуміння; організації полі позиційного спілкування старшокласників як обміну і порівняння власних позицій розуміння. Основою організації такого міжособистісного діалогу сприяє розуміння рефлексії як процесу самопізнання себе і своїх якостей на основі безпосереднього життєвого досвіду та через думку інших людей [1, c. 46].

Одним із важливих завдань на шляху формування соціально-моральної позиції старшокласників є надання їм допомоги у самостійному виявленні власних труднощів і їх причин у процесі осмислення життя і прийнятті рішень.

У ході взаємодії із старшокласниками інколи виникають труднощі, які стримують процес осмислення старшокласниками власного життя і заважають конструктивному спілкуванню. Такими труднощами є:

• недостатність оволодіння навичками конструктивного спілкування;
• превалювання цільової самодетермінації над ціннісно-смисловими (тобто, визначальними були бажання („Я хочу!»), а не їх сенс („Чому?», „Заради чого?») ;
• обмеженість батьківськими життєвими сценаріями, що призводило до непроявленості „сутнісного Я», самотності юнаків і юначок у особистісному існуванні;
• конформізм (пристосування, пасивне сприйняття порядку речей) як уникнення старшокласниками ситуацій пошуку з огляду на непередбачуваність (невизначеність) результату і ситуацій вибору з причини необхідності нести відповідальність за прийняте рішення.

Подолання цих труднощів передбачає допомогу старшокласникам як у формуванні свідомості, культури спілкування, відповідальності, так і їх підтримку у смисложиттєвому пошуку та спрямування на конструктивну взаємодію.

У сучасній педагогіці і психології проблемі конструктивного спілкування присвячено значну кількість прикладних досліджень і тренінгових програм, які забезпечують можливість реального вибору оптимальних варіантів до виниклих потреб, в тому числі максимально адекватних саме завданням підтримки смисложиттєвого пошуку старшокласників [13, c. 74].

Контекст смисложиттєвого пошуку вимагає від старшокласників не тільки оволодіння навичками конструктивного спілкування, а й здатності реалізовувати їх у міжособистісному діалозі. Міжособистісний діалог передбачає не тільки комунікативні уміння, а й узгодженість і утримання свободи співбесідників.

Провідною ідеєю педагогічної допомоги старшокласникам у подоланні домінування цільової самодетермінації над ціннісно-смисловою є потреба показати і переконати їх у тому, що у постановці будь-яких життєвих цілей необхідно завжди ставити перед собою питання по типу: „Для чого це мені потрібно?» Така необхідність викликана тим, що сучасні старшокласники часто у своїх мріях у домаганнях просто наслідують когось або виконують чужу волю, не задумуючись над їх сенсом і життєвою перспективою внаслідок цього як для себе, так і для інших.

З метою забезпечення такого аналізу і сприяння самовизначенню запропоновано спеціальні ігри. Їх проведення передбачає коректну проблематизацію свідомості старшокласників у напрямку зростання ціннісних вимог до змісту та форм реалізації поставлених цілей. У процесі аналізу тих чи ігор старшокласники роблять спроби виявити найбільш глибокі смислові пласти поставлених перед ними проблем, відображають життєвий досвід, моральні уявлення, ціннісні орієнтації. Під час обговорення у класах відбувається бурхлива дискусія, виявляються прихильники найбільш радикальних позицій, наводяться різні приклади із життя.

Надзвичайно цінним у цьому процесі, є „проживання» кожної із заявлених у грі позицій, їх критичне осмислення, пошук у кожній з відповідей морального і соціального контексту, прогнозування подальшого розвитку подій в особистісному вимірі і, нерідко, зміна позицій окремих старшокласників на користь морального вибору і соціальної значимості. Твердження спонукають до роздумів, аналізування, пошуку доказів на підтвердження висловленого як із власного життя, так і з життя інших людей. Як результат – ніхто не залишається осторонь розмови, вчиться слухати і розуміти інших, усвідомлювати міру відповідальності як за слова, так і за справи.

Вирішальною умовою формування як зовнішньої, так і внутрішньої культури поведінки є усвідомлення вихованцем нормативів порядної поведінки як складової життєдіяльності. Усвідомлення культури як необхідного фактору поведінки досягається за допомогою аналізу художньої літератури, лекцій про культуру поведінки, задушевних бесід з вихователем, цілеспрямованого вивчення правил культурної поведінки, в тому числі й етикету. Норми культури поведінки не виробляються в процесі накопичення