дуже рано разом з почуттями. Часто можна спостерігати, що дитина переживає незадоволення і прагнення звільнитися від цього стану. Але ці прагнення носять ще неусвідомлений характер. Приблизно до двох років під впливом виховання та ігрової діяльності у дитини нагромаджується вже певний досвід, вже є деякий запас уявлень, з'являються елементи уяви, вона починає мислити. Поряд з цим у дитини починають проявлятися усвідомлені прагнення, бажання. Правда, вони носять тривалий час переважно емоційний характер, і дії тут здійснюються в основному під впливом сильних емоційних спонукань. Це так звані прості вольові дії. Велику роль в розвитку волі відіграє сім'я і найближче соціальне оточення в дошкільний період.
Пошук
Види пам’яті, вольові якості та шляхи їх формування
Предмет:
Тип роботи:
Контрольна робота
К-сть сторінок:
16
Мова:
Українська
Із вступом до школи змінюється характер дитини. Учіння стає провідною діяльністю молодшого школяра. У процесі індивідуального виконання класних і домашніх завдань у дитини розвивається самоконтроль, організованість, самостійність та інші вольові якості. В умовах навчання формуються навчальні інтереси – важливі мотиви поведінки учнів. Учителі знають, яке велике значення мають інтереси у вольовій діяльності школярів і постійно намагаються їх стимулювати.
Треба сказати, що воля молодшого школяра ще слабо розвинена. Вольові дії хоча і стали в результаті сімейного і шкільного виховання більш продуманими, проте не втратили імпульсивного характеру. Безпосередні бажання і почуття залишаються найсильнішими мотивами поведінки. Ці недоліки волі поступово ліквідовуються у підлітковому віці.
Найхарактернішими рисами вольової поведінки підлітка є самостійність та ініціативність. Умови життя, загальний розвиток підлітка сприяють формуванню цих якостей. У психіці підлітка багато протиріч. Вони виявляють сильну волю до самоствердження, але ще слабо знають свої можливості і недооцінюють свої недоліки. Активна, але незріла воля підлітка завдає, як правило, багато клопоту вчителям, батькам, і потрібен великий такт і знання школяра, щоб спрямувати його розвиток у потрібне русло. Між тим, дорослі часто не враховують особливостей підлітка і не роблять потрібних педагогічних висновків. Підліток більше всього боїться, щоб його не сприймали за маленького. Але він не знає всієї складності життя і не має досвіду дорослих, тому він нестриманий, прямолінійний, різкий, самовпевнений, впертий.
Воля підлітка ще не сформувалася, і виховання постійно вносить все нові і нові зміни. Разом з тим, в особистості підлітка чітко виявляються тенденції, відмінні від школярів інших вікових періодів, без врахування яких неможливо успішно вести виховну роботу. Насамперед, у всіх підлітків активно розвивається потреба в самовихованні волі. Дуже важливо, щоб цей процес знаходився постійно під контролем учителя, і перш за все класного керівника.
Період ранньої юності в психічному відношенні – це вік формування характеру з усіма його основними компонентами: світоглядом, волею, моральними почуттями і відносинами.
Великий вплив на розвиток волі учнів старших класів має формування стійких життєвих ідеалів. Якщо підлітки ще лише мріють про мету свого життя, то старший школяр всією обстановкою поставлений перед необхідністю вибору для себе життєвого шляху. Він постійно оцінює свої інтереси, нахили, здібності, думає про покликання і професії, перевіряє себе на практиці. Ідеали є не лише бажаною метою, але й важливим засобом щоденного виховання. Ідеали визначають спрямованість волі. Ось чому педагогу важливо знати не лише яку професію вибирає юнак чи дівчина, але й мотиви цього вибору.
Педагогічні і психологічні дослідження (А. С. Макаренко, К. Н. Корні лов, С. М. Рівес, М. Д. Левітов, В. І. Селиванов) показують, що для успішного формування вольових якостей у школярів необхідно не лише використовувати звичайні умови їх учбової діяльності, суспільно-корисної праці, але й створювати спеціальні. Робота ця повинна переслідувати мету формування у школярів правильних понять про вольові якості і шляхи їх розвитку, сприяти виникненню усіх учнів потреби в їх самовихованні.
3. Охарактеризуйте види пам’яті
Види пам'яті (за характером участі волі в запам'ятовуванні і відтворенні) :
Мимовільна пам'ять (інформація запам'ятовується сама собою без спеціального завчання, а в ході виконання діяльності, у ході роботи над інформацією). Сильно розвинута в дитинстві, у дорослих слабшає.
Довільна пам'ять (інформація запам'ятовується цілеспрямовано за допомогою спеціальних прийомів).
Ефективність довільної пам'яті залежить:
Від цілей запам'ятовування (наскільки міцно людина хоче запам'ятати). Якщо ціль – вивчити, щоб здати іспит, то незабаром після іспиту багато чого забудеться, якщо ціль – вивчити надовго, для майбутньої професійної діяльності, то інформація мало забувається.
Від прийомів завчання.
Моторно-рухова пам'ять – це запам'ятовування і збереження, а при необхідності точне відтворення різноманітних рухів. Вона бере участь у формуванні рухових умінь і навичок людини.
Гарною зоровою пам'яттю володіють люди з ейдетичним сприйняттям, тобто ті, які здатні протягом тривалого часу «бачити» відсутню в реальному зоровому полі картину або предмет. Зорова пам'ять пов'язана зі збереженням і відтворенням образів.
Слухова пам'ять – це гарне запам'ятовування і точне відтворення різноманітних звуків, наприклад мовних, музичних.
Емоційна пам'ять – це пам'ять на переживання. Вона бере участь у роботі усіх видів пам'яті, але особливо проявляється в людських відносинах.
Виділяють також короткочасну пам'ять, довгострокову пам'ять, оперативну пам'ять та проміжну пам'ять.
Будь-яка інформація спочатку попадає в короткочасну пам'ять, яка забезпечує запам'ятовування однократно пред'явленої інформації на короткий час (5-7 хвилин), після чого інформація може забутися цілком або перейти в довгострокову пам'ять, але за умови 1-2