вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем», ч. 4 ст. 267-1 КК України «Порушення вимог режиму радіаційної безпеки», в 12 розділі в трьох складах злочину – ч. 5 ст. 298 КК України «Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини», ч. 3 ст. 298-1 КК України «Знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду», ч. 2 ст. 303 КК України «Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією», в 13 розділі в чотирьох складах злочину – ч. 2 ст. 308 КК України «Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволо- діння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем», ч. 2 ст. 312 КК України «Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем», ч. 2 ст. 313 КК України «Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням», ч. 2 ст. 320 КК України «Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», в 14 розділі в двох складах злочину – ч. 2 ст. 332 КК України «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України», ч. 2 ст. 332-1 КК України «Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї», в 15 розділі в двох складах злочину – ч. 2 ст. 343 КК України «Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби», ч. 2 ст. 344 КК України «Втручання у діяльність державного діяча», у розділі 18 передбачено чотири склади злочину – ч. 2 ст. 376 КК України «Втручання в діяльність судових органів», ч. 2, 3 ст. 382 КК України «Невиконання судового рішення», ч. 2 ст. 397 КК України «Втручання в діяльність захисника чи представника особи», 19 розділом передбачено один склад злочину – ч. 2 ст. 410 КК України «Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем».
Проаналізувавши види злочинів, кваліфікуючою ознакою яких є їх учинення службовою особою, необхідно їх класифікувати за ступенем обтяження.
Таких, що є кваліфікованими щодо основного складу злочину, нами встановлено 45 складів злочину, з яких особливо кваліфікованими також можуть бути 8 складів злочинів.
Іншим критерієм класифікації аналізованих нами складів злочинів визначимо за моментом закінчення.
У теорії кримінального права класифікують склади злочинів за моментом закінчення або за особливостями конструкції об’єктивної сторони на матеріальні та формальні. Злочини з матеріальним складом є закінченими з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених нормою кримінального закону, який встановлює (закріплює) цей склад злочину. Злочини з формальним складом є закінченими з моменту вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого нормою кримінального закону, яка встановлює (закріплює) цей склад злочину [3, с. 156].
Здійсненим дослідженням встановлено, що із 45 складів злочинів із матеріальним складом злочину є 7 складів, з формальним 27, а 11 складів злочину залежно від термінологічної конструкції в диспозиції статті можна віднести до злочинів із матеріальним або формальним складом злочину.
Завершальним поділом на види злочинів, кваліфікуючою ознакою яких є їх учинення службовою особою, є класифікація за ступенем тяжкості.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КК України «Класифікація злочинів», залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше більш м’яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років.
Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі.
Ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається з огляду на строк покарання у виді позбавлення волі, передбаченого за відповідний злочин.
Висновки. Здійсненим дослідженням встановлено, що серед видів злочинів, кваліфікуючою ознакою яких є їх учинення службовою особою, є 3 склади злочину невеликої тяжкості, 15 складів злочину середньої тяжкості, 25 складів злочину тяжких та 2 склади злочину особливо тяжких.
Наведена класифікація не обмежується лише таким поділом і за бажання її можна продовжити, однак здійсненим дослідженням ми продемонстрували, що в Особливій частині КК України немає єдиної узгодженості, термінології, уніфікації стосовно законодавчого закріплення злочинів, кваліфікуючою ознакою яких є їх учинення службовою особою.
ЛІТЕРАТУРА:
- Горский Д. П. Логика / Д. П. Горский. – М., 1963. – 200 с.
- Горский Д. П. Диалектика научного познания / Д. П. Горский; ред. Д. П. Горский. – М. : Наука, 1978. – 366 с.
- Грищук В. К. Кримінальне право: Загальна частина: навч. посібник для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл. / В. К. Грищук. – К. : Ін Юре, 2006. – 568 с.
- Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Н. И. Кондаков. – М. : Наука, 1976. – 457 с.
- Кругликов Л. Л. Юридические конструкции и символы в уголовном праве / Л. Л. Кругликов, О. Е. Спиридонова. – СПб. : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 336 с.