Виховання свідомої дисципліни молодших школярів в умовах колективних занять фізичними вправами

 

 

Анотація. У статті висвітлено проблеми формування дисципліни учнів молодших класів під час колективних дій на заняттях фізичними вправами; розроблено критерії сформованості дисциплінованої поведінки на уроках фізичної культури. У процесі констатуючого експерименту виявлено 4 рівні сформованості дисциплінарної поведінки учнів молодших класів.

Ключові слова: молодші школярі, виховання, свідома дисципліна, поведінка, колективна діяльність, фізичні вправи.

Аннотация. В статье отражены проблемы формирования дисциплины учеников младших классов во время коллективных действий на занятиях физическими упражнениями; разработаны критерии сформированности дисциплинированного поведения на уроках физической культуры. В процессе констатирующего эксперимента обнаружено 4 уровня сформированности дисциплинарного поведения учеников младших классов.

Ключевые слова: младшие школьники, воспитание, сознательная дисциплина, поведение, коллективная деятельность, физические упражнения.

Annotation. In the article the problems of forming of discipline of lower boys are reflected during collective actions on employments by physical exercises; the criteria of formed of the disciplined conduct are developed on the lessons of physical culture. In the process of establishing experiment it is found out 4 levels of formed of disciplinary conduct of lower boys.

Keywords: junior schoolboys, educations, conscious discipline, conduct, collective activity, physical exercises.

Постановка проблеми. Під час занять молодших школярів урочними та позаурочними формами фізичної культури вирішується низка оздоровчих, освітніх та виховних завдань. Традиційно завданнями фізичної культури учнів вважається навчання рухових дій та розвиток рухових якостей. Але можливості фізичного виховання можна значно розширити, розвиваючи інтелект та підвищуючи розумову працездатність дітей [5]. Отже, в школі потрібно створити такі умови, щоб забезпечити дітям потрібну мотивацію до фізичного вдосконалення, а в майбутньому – до самовиховання [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Молодий організм відчуває потребу в рухах, оскільки вони є одними з головних природних засобів удосконалення життєвих функцій, проте зростаючі обсяги навчальних навантажень та інші фактори згубно впливають на психіку дитини. Діти стають некерованими, проявляють агресію, основними ознаками якої є: впертість, забіякуватість, дратівливість, прагнення заперечувати, відмовлятися; напади гніву; вибухи злості, обурення; невміння зрозуміти інтереси іншого й намагання образити, владність, самовпевненість, завищена самооцінка [2]. Прояви цих негативних якостей у дітей початкової ланки заважають розв’язати поставлені завдання на уроках із фізичної культури навіть досвідченим педагогам, не говорячи вже за студентів-практикантів.

Формування готовності студентів інституту фізичної культури до навчальної та спортивно-масової роботи в школі – цілісний багато аспектний процес, одним із етапів якого є організаційна практика на молодшій та середній шкільній ланці [3, 4].

У звітах про проходження практики 85% студентів відзначили, що однією з проблем у роботі з молодшими школярами була організація діяльності дітей через низьку дисципліну. Тому мета нашого дослідження полягала у виявленні й обґрунтуванні шляхів та умов підвищення ефективності виховання свідомої дисципліни молодших школярів в умовах колективних занять фізичними вправами.

Дисциплінованість учнів молодших класів на уроках фізичної культури являє собою єдність знань, почуттів та поведінки. Тому в якості структурних компонентів нами розглядалися: мотиваційно-емоційний (мотиви поведінки, емоційне сприйняття), когнітивно-пізнавальний (моральне поняття і судження) та діяльнісно-практичний (вміння, навички та звички дисциплінарної поведінки).

Результати дослідження та їх обговорення. Розглядаючи компоненти дисциплінованості на уроках фізичної культури в молодших класах, у ході дослідницької роботи нами розроблено критерії її сформованості, зокрема:

суспільно-ціннісну мотивацію;

адекватність моральної оцінки вчинків у поєднанні з непримиримістю до порушень дисциплінарної поведінки;

самостійність і глибину моральних суджень учнів про норми дисциплінованої поведінки;

підтримку правил дисциплінованої поведінки в практичній діяльності;

вміння раціонально планувати й контролювати свою діяльність;

вміння самостійно долати перешкоди в процесі колективної роботи;

вміння висувати свої пропозиції та реалізовувати їх на практиці.

Все це дало змогу розробити комплексно-діагностичну методику з кожного компонента свідомої дисципліни.

Експериментальні дані в ході діагностики мотиваційно-емоційного компонента свідомої дисципліни (42, 8%) свідчать про наявність у молодших школярів на уроках фізичної культури почуттів співпереживання, чуйності, бажання допомогти іншим. Але, разом із цим, ці почуття не завжди виступають стимулом поведінкового відношення.

Процесуально-ситуативний рівень самооцінки школярів 2-4 класів на уроках фізичної культури показав їх невміння давати об’єктивну оцінку діям недисциплінованості. Так, у 81, 2% учнів недисциплінована поведінка викликає негативне ставлення, але лише 13, 2% дітей створювали рішучу протидію порушень дисципліни. Таким чином, в учнів молодших класів проявляється свідоме засудження негативних дій.

Діагностичний етап експериментальної роботи засвідчив, що в учнів початкових класів існує особиста позиція відносно дисциплінованої поведінки. У 31, 9% учнів 2 класу переважає мотивація в успіхах, пов’язаних з отриманням позитивної оцінки чи похвали з боку вчителя.

30, 1% учнів 3 класу пов’язують необхідність дисциплінованості з тим, щоб не приносити розчарування вчителів, батьків, товаришів класу.

У 38, 1% учнів 4 класу переважає бажання бути корисним класному колективу, тобто мотивація й обов’язки виступають як необхідність виконувати правила поведінки відповідно статусу учнів.

Отже, узагальнені результати констатуючого експерименту розподілено так: індивідуалістична спрямованість у 38, 1% учнів, групова – у 30, 1%, колективістська –