Використання проблемно-ситуативних завдань для формування наскрізних компетентностей

Форма роботи – індивідуально-групова, кінцевий результат -монологічне висловлювання. Моделі організації роботи можуть бути наступні:

І-й варіант: після колективного обговорення запропонованої комунікативної ситуації лідер групи презентує повну відповідь відповідно до заданих критеріїв (так звана модель «Спікер») ; його відповідь оцінюється у балах; участь інших членів міні-групи оцінюється тільки вербально;

ІІ-й варіант: кожен член групи дає власний закінчений варіант відповіді (модель «Сніжинка»), усі відповіді оцінюються за відповідними критеріями;

ІІІ-й варіант: кожен учасник імітаційної (неімітаційної) гри формує колективну відповідь (перший вимовляє речення або 2-3, але не більше речень, наступний продовжує думку і так далі, останній завершує монологічне висловлювання – може бути декілька вербальних кіл) ; таку модель можна називати «Снігова кулька»;

IV-й варіант: кожна з 2-х (3-х) міні-груп репрезентує свою власну відповідь – модель «Альтернатива».

Час обговорення ситуації – 3-5 хвилин (враховуються вікові особливості та ступінь підготовленості учасників мовленнєвого практикуму). Час презентації – до 5-6 хвилин (група або лідер) ; тривалість пред'явлення відповіді може варіювати залежно від кількості учасників. Оцінювання – тільки відповідь, яка презентується (інші – лише вербально).

Учні самостійно обирають форму презентації; допустимий варіант розподілу форми пред'явлення учителем залежно від рівня сформованості мовної і мовленнєвої компетенцій; можливе жеребкування.

Продукт мовленнєвої діяльності – текст як учнівський твір, витриманий у певному стилі, який характеризується композиційно-смисловою цілісністю, логічною послідовністю, взаємообумовленістю усіх частин, що входять до нього.

Пропонуються наступні критерії оцінювання навичок монологічного усного висловлювання (тип – комунікативно-ситуативна вправа) : при перевірці створених учнем (учнями) висловлювань враховується міра самостійності, оригінальність, значущість, емоційність, точність і міра допомоги учителя.

Перевіряються уміння:

проявляти певний рівень знання теми вправи;

дотримуватися теми вправи;

спиратися на власний соціальний досвід;

складати висловлювання, що відповідає запропонованій мовленнєвій ситуації і меті висловлювання;

знати і використовувати пропозиції для складання власного висловлювання відповідно до формул мовленнєвого етикету;

уміти аргументувати висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим співрозмовником;

розуміти можливість наявності різних точок зору на дану проблему;

дотримуватися правил спілкування;

дотримуватися норм літературної мови.

Перевірка сформованості монологічного мовлення за допомогою комунікативно-ситуативних вправ здійснюється індивідуально: учитель пропонує комунікативно-ситуативну вправу і дає учням певний час на підготовку. Учні впродовж 3-5 хвилин обмірковують ситуацію, складають пропозиції і озвучують їх перед іншими групами. Можливий самоаналіз (взаємоаналіз) мовленнєвої діяльності (рефлексія) за заздалегідь відомими критеріями.

Матеріал для контрольного завдання залежить від підготовки учнів і міри їх самостійності. Ситуація або самостійне формулювання КСВ і його мовленнєве оформлення пропонує учитель або учень. Одиниця контролю – усне висловлювання учня (учнів). Тривалість усного висловлювання учня (учнів) – від 1- ої до 5-ти (6-ти) хвилин.

Висловлювання учнів оцінюються за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали отримують учні, які вибудовують лише окремі фрази або переказують окремі фрагменти ситуації, додають 1-2 слова; допускають значну кількість помилок у мовленнєвому оформленні;

середній рівень – 4, 5, 6 балів отримують учні, які склали висловлювання – хоч і не дуже вдало, при цьому були допущені відхилення від теми, висловлювання відрізнялося певною зв'язністю але з бідним змістом, відсутністю вступної і завершальної фрази, недостатньо влучним слововживанням, наявністю помилок у мовленнєвому оформленні;

достатній рівень – 7, 8, 9 балів отримують учні, які самостійно, у цілому правильно склали висловлювання, продемонстрували належний рівень мовної культури; висловили, але недостатньо обґрунтували свої погляди на ситуацію; допустили певні недоліки в структурі висловлювання; в окремих випадках використовували слова, не пов'язані з темою ситуації; допустили помилки в структурі висловлювання (була відсутня вступна і завершальна фрази) і мовленнєвому оформленні висловлювання;

високий рівень – 10, 11, 12 балів отримують учні, які продемонстрували високу мовленнєву культуру; уміння коротко формулювати свою думку, представили не лише свої думки, але й змогли зіставити різні точки зору щодо ситуації, підібрали аргументи «за і проти»; склали висловлювання, структура, мовленнєве оформлення якого відповідають нормам.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістовного аспекту висловлювання, якості його мовленнєвого оформлення, дотримання мовленнєвого етикету.

Оцінка за висловлювання залежить не лише від його змісту, але й від якості мовного оформлення, яку оцінюють орієнтовно, ґрунтуючись на досвід учителя і не підраховуючи помилки (враховуючи технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Такий моніторинг дозволяє встановити реальну картину сформованості певних умінь кожного учня а також – реалізувати індивідуальний підхід до корекції умінь кожного школяра, спроектувати індивідуальну траєкторію розвитку особистості, змоделювати диференційований педагогічний супровід розвитку.

Запропонована система вправ-ситуацій разом з іншими передмовленнєвими вправами (імітаційні, конструктивні, трансформаційні, комбіновані) дає можливість на уроках мови і літератури розвивати комунікативну компетенцію і ключові компетентності учнів: пізнавальну, самоосвітню, особистісну, соціальну, компетентне ставлення до власного здоров'я.

Модель комунікативно-ситуативної вправи така:

життєва ситуація,

проблемне питання,

мотивація комунікативних дій,

мовне завдання,

форма/вид/модель пред'явлення інформації.

Така модель дає чітку установку на вид висловлювання, вимагає від учнів самостійного відбору мовних засобів відповідно до завдань мовного спілкування, дозволяє