Використання здобутків правової інформатики щодо забезпечення правотворчої діяльності

Отже, правова інформація повинна вільно поширюватися в суспільстві і кожна людина повинна мати можливість її використовувати для поліпшення умов свого існування і поваги прав інших, тобто підвищення якості (комфорту) життєдіяльності.

Системність правової інформації проявляється в об'єктивному процесі організації її масиву залежно від логічної зв'язаності і характеру норм права. Масиви (сукупність) норм права як елементарних частин правової інформації відображають безліч існуючих правовідносин, які залежно від їх характеру розташовуються по певним критеріям, які в свою чергу формують критерії (ознаки) розподілу правової інформації по правових інститутах, галузями, підгалузями системи права.

Стійкість. Система правової інформації становить об'єктивно існуючу систему права як самостійну громадську структурну спільність, призначену для соціального регулювання людської діяльності. Як будь-яка самостійна система вона схильна внутрішнім і зовнішнім впливам, які становлять для неї небезпеку. Внутрішній характер таких впливів проявляється, наприклад, в недосконалості юридичної техніки при оформленні образу правової дійсності, в різних помилках законодавця при проектуванні норм права. Такі впливи пов'язані з проявом правосвідомості законодавця і його уповноважених осіб.

Зовнішні небезпечні впливу пов'язані з свідомої діяльністю, спрямованою на створення умов, що перешкоджають адекватному формуванню правової інформації та реалізації головних цілей правового регулювання суспільних відносин або захисту інтересів суб'єктів. Наприклад, зовнішній вплив проявляється при внесенні в нормативний правовий масив норм корупціогенного характеру.

Стійкість правової інформації виявляється і в створенні запасу міцності норм права від їх «передчасного старіння», тобто втрати ними юридичної сили дії в часі, у просторі і по колу осіб. Тому при проектуванні образів (моделей) правової інформації необхідно враховувати все можливо допустимі загрози для правової інформації, зберігати її параметри в змозі стійкості.

На стійкість правової інформації, безсумнівно, впливає впорядковування правотворчої діяльності, введення моніторингу розробки, прийняття та застосування нормативних правових актів.

 

 

Необхідність створення сучасної системи інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління, у тому числі законотворчої та правозастосовної діяльності, зумовлена потребою формування відповідного наукового напрямку. В науці цей напрямок знайшов своє місце у такій міжгалузевій комплексній дисципліні, як правова інформатика. Вирішення проблем розбудови організаційних основ держави викликало потребу формування відповідної нормативно-правової бази. Це, у свою чергу, зумовило потребу піднесення якісного рівня та скорочення технологічного циклу пра-вотворчого процесу (аналізу, експертизи, обґрунтування) з наступним розглядом у відповідних органах державної влади проектів нормативних актів. Нагальною потребою стало своєчасне інформування структур державної влади, суспільства і громадян про чинні закони та підзаконні акти, тлумачення їх.

Починаючи з 1990 р. у Верховній Раді України функціонує, послідовно розвивається та удосконалюється інформаційно-аналітична система, яка охоплює весь цикл законотворчої та правозастосовної діяльності.

Нині система об'єднує понад 20 автоматизованих комплексів, що реалізують технологічний процес у послідовності: збирання та накопичення даних з проблеми, підготовка проекту закону, колективне обговорення, узгодження, прийняття (голосування) та доведення проекту закону для застосування на практиці.

Система надає послуги не лише структурним підрозділам Верховної Ради України, а й іншим користувачам у державних та недержавних організаціях, установах, закладах, підприємствах та окремим фізичним особам як в Україні, так і за її межами.

Запропонована комп'ютеризована система інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності оригінальна, окремі рішення захищено авторськими свідоцтвами, функціонування її неодноразово демонструвалося на міжпарламентських, міжнародних виставках та конференціях.

Інформаційно-аналітична система законотворчої та правозастосовної діяльності визначається великим обсягом систематизованої інформації, складністю алгоритмів перетворення даних, великою кількістю користувачів. Вона належить до відкритих систем, безперервно обслуговує в реальному часі правотворчий та правозастосовний процеси.

Опрацювання потоків цієї інформації охоплює низку етапів, кожний з яких має специфічні алгоритми та технологічні операції. Так, робота над законопроектом тільки в підрозділах Верховної Ради України охоплює близько ста різних операцій з опрацювання даних, кожна з яких є важливою для розробки якісного нормативно-правового акта.

Якщо процес правотворення розглядати у зв'язку з організаційною структурою різних гілок державної влади, то складність алгоритмів синхронізації та реалізації їх на практиці значно зростає.

Для повного і своєчасного збирання достовірних даних, опрацювання їх у процесі творення правових норм створені й розвиваються:

– інформаційна база, що охоплює фонди правової, соціально-економічної та іншої інформації, дані про проблеми і процеси в житті суспільства, наслідки дії чинних правових актів та ін. ;

– сучасні методи і засоби опрацювання даних;

– технічні комплекси і засоби зв'язку.

У процесі розроблення нормативно-правових актів залежно від значення проблем і ситуацій, які потрібно вирішити, бере участь велика кількість співавторів-розробників, тобто реалізується модель колективного розуму.

 

Необхідність створення сучасної системи інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління, у тому числі законотворчої та правозастосовної діяльності, зумовлена потребою формування відповідного наукового напрямку. В науці цей напрямок знайшов своє місце у такій міжгалузевій комплексній дисципліні, як правова інформатика. Вирішення проблем розбудови організаційних основ держави викликало потребу формування відповідної нормативно-правової бази. Це, у свою чергу, зумовило потребу піднесення якісного рівня та скорочення технологічного циклу правотворчого процесу (аналізу, експертизи, обґрунтування) з наступним розглядом у відповідних органах державної влади проектів нормативних актів. Нагальною потребою стало своєчасне інформування структур державної влади, суспільства і громадян про чинні закони та підзаконні акти, тлумачення їх.

Сучасне життя все більше ускладнюється і багато в чому залежить не тільки від стану економіки, а й від науково-технічного прогресу (НТП). Причому якщо раніше від наукового відкриття до його побутового застосування проходили багато років, то сьогодні терміни значно скоротилися. Це обумовлено факторами експонентного розвитку сучасного суспільства, коли багато його тенденції набувають нелінійну траєкторію. Досягнення НТП все більше проникають і в професійну юридичну діяльність, у тому числі в її наукову область – юриспруденцію.

Починаючи зі студентської лави, юрист уже занурюється в нові інформаційні та комп'ютерні реалії, осягає навички використання комп'ютерних технологій у професійній юридичній діяльності. Професійна інформація сьогодні занесена в пам'ять комп'ютерів і для її використання потрібні спеціальні знання. Майбутнім юристам необхідно добре освоїти знання та навички про застосування комп'ютерної техніки для пошуку і використання потрібних текстів законів, кодексів та інших нормативних правових актів. Для того, щоб швидко знайти потрібний правовий текст і обробити його для використання, потрібні спеціальні знання. Такі знання нерозривно пов'язані з розумінням найбільш загальних закономірностей про природу правової інформації та її формах, інформаційних процесах, пов'язаних з її створенням, використанням і застосуванням державними органами та організаціями.

 

 

Закон України «Про національну програму інформатизації» від 4 лютого 1998 р.,

Швець М. Я., Калюжний Р. А., Саницький В. А., Клімашевська Ю. А., Хахановський В. Г. та ін. Правова інформатика: системна інформатизація законотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судочинної та правоосвітньої діяльності в Україні. Монографія. – Ужгород: IBA, 2003.

3. Концепція розвитку органів внутрішніх справ України в ХХІ столітті: Науковий проект/ За ред. проф. Я. Ю. Кондратьєва. – К. : НАВСУ, 1999.

4. Система інформаційного забезпечення ОВС України: Навчально-практичний посібник / Під ред. Л. В. Бородича. – К. : РВВ МВС України, 2000.

5. Хахановський В. Г. Автоматизовані системи збирання і обробки інформації для прийняття рішень в процесі розслідування// Використання досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю. – Харків: “Право”, 1998.