Виробничі запаси матеріально-технічних ресурсів на підприємстві

 

Число обертів, або коефіцієнт оборотності запасу, визначається як відношення обсягу спожитих матеріалів до середньої величини запасу за певний період:

 

де Коб – коефіцієнт оборотності запасу; М – обсяг виробничого споживання матеріалу за певний період; Зс –

обсяг середнього запасу за певний період.

 

Коефіцієнт оборотності запасу показує, скільки разів протягом відповідного періоду був оновлений запас певного матеріалу на складах підприємства. Чим вище коефіцієнт оборотності запасу, тобто чим частіше поновлюється  запас  матеріалу,  тим  менше  його  потрібно  для  забезпечення  певного  обсягу  виробництва продукції.

 

Показник часу обороту запасу характеризує тривалість одного обороту запасу в днях, тобто показує, скільки днів у середньому знаходився в запасі певний матеріал від моменту поступлення на склад та моменту відпуску у виробництво

 

де Тоб – час обороту запасу; Д – число днів у періоді (місяць – 30, рік – 360 днів).

 

Прискорення оборотності  запасів  виражається  у скороченні часу  одного  обороту  або  у  збільшенні  числа оборотів запасу в межах певного періоду. Результатом прискорення оборотності запасів є відносне вивільнення матеріальних ресурсів із запасу:

 

 ,

 

де   – обсяг вивільнення матеріальних ресурсів; М – обсяг виробничого споживання матеріалу за базовий період.

 

 

Оптимальний розмір партії ресурсів, які постачаються і, відповідно, оптимальна частота завезення матеріальних ресурсів залежить від таких факторів:

а) обсягу річної потреби в сировині і матеріалах;

б) транспортно-заготівельних витрат;

в) витрат на зберігання матеріалів.

 

Розглянемо поведінку кожного виду витрат (рис.4).

 

Рис. 4. Залежність між величиною закупівлі матеріальних ресурсів та величиною виробничого запасу

 

Транспортно-заготівельні витрати при збільшенні розміру замовлення зменшуються, оскільки закупівля та перевезення товарів здійснюються більш крупними партіями, і, відповідно, рідше (рис. 5.)

 

Рис.5. Залежність витрат на замовлення від розміру замовлення

 

Витрати на зберігання запасів ресурсів прямо пропорційно розміру замовлення (рис. 6.).

 

Рис.6. Залежність витрат на зберігання запасів від розміру замовлення

 

Таким чином, загальна величина витрат на транспортування і зберігання запасів матеріальних ресурсів буде становити

 

де Сз – загальні витрати на транспортування та зберігання запасів ресурсів; Стр-з – транспортно-заготівельні витрати; Сзб – витрати на зберігання запасів.

 

Склавши    обидва    графіки,    отримуємо    криву,    що    відображає    характер    залежності    величини транспортно-заготівельних витрат та витрат на зберігання запасів від розміру замовленої партії ресурсів. При мінімальному значенні загальних витрат отримуємо оптимальний розмір замовлення (рис. 7).

 

Рис.7. Залежність величини витрат на замовлення і витрат на зберігання запасів від обсягу замовлення

 

Виходячи з умови мінімуму загальних витрат, розраховують оптимальний (економічний) розмір замовлення

(формула Уілсона):

 

де Оопт – оптимальний розмір замовлення матеріальних ресурсів, кг (шт., м2 тощо);

 

Сзамод – витрати на здійснення одного замовлення, грн./замовл.;

 

Сзберод – тариф на зберігання одиниці запасу, грн./кг (шт., м2);

 

П –  потреба в матеріальних ресурсах за певний період (місяць, рік), кг (шт., м2 тощо).

 

 

Система управління запасами – сукупність правил і показників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів

В теорії управління запасами розроблені дві основні системи, які забезпечують безперервне і своєчасне поступлення матеріальних ресурсів на підприємство:

1. Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення.

2. Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

1. Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення. В даній системі розмір замовлення є чітко зафіксованим і не змінюється ні при будь-яких відхиленнях у системі. Тому розмір замовлення – основне завдання при управлінні запасами.

Для управління запасами в цій системі розраховуються такі параметри:

 

1. Гарантійний рівень запасу.

 

,

 

де Мдн – середньоденне споживання матеріалів, нат од.; ВП – відстрочка поставки, днів.

 

2. Пороговий рівень запасу.

 

,

 

де Мчп – споживання матеріалів за час поставки, нат. од.; ЧП – час поставки, днів.

 

3. Максимально бажаний рівень запасу.

 

,

 

2. Система управління запасами з фіксованим інтервалом між поставками. В цій системі замовлення проводяться в чітко визначені моменти часу, наприклад 1 раз на місяць, 1 раз в тиждень, один раз в 14 днів. Інтервал часу між замовлення визначають за допомогою оптимального розміру замовлення. Це дозволяє мінімізувати витрати на транспортування і зберігання матеріалів.

 

де Д– кількість робочих днів у році, днів; П – річна потреба в матеріалі, що замовляється, од.

 

Система передбачає розрахунок таких параметрів: