Визначення біопродуктивного потенціалу, оцінювання екологічних наслідків введення в іхтіофауну нових видів

Здатність водної екосистеми до утворення певної кількості біологічної продукції у вигляді біомаси водяних рослин, безхребетних тварин, риб і інших гідробіонтів називають біологічною продуктивністю (біопродуктивністю).

В прісних водоймах України на сьогоднішній день відмічено 114 видів міног і 72 родів риб, 26 сімейств і 16 рядів, серед яких домінують сімейства коропових (42 види), бичкових (16) і окуневих (10) ; найбільше різноманіття іхтіофауни характерне для басейнів Дунаю (97 видів), Дністра (85) і Дунаю (84). За останні 40-50 років рибне населення поповнилось 18 видами і підвидами риб, 9 сімействами, але утратило 3 таксони. Таксон – одиниця класифікації; елемент таксономії, група в класифікації, рівень таксономічного рангу використовуваний в біологічній класифікації. Поняття застосовується переважно в біологічній систематиці, де під таксоном розуміють групу організмів, об'єднаних на основі загальноприйнятих методів класифікації, пов'язаних між собою тим чи іншим ступенем спорідненості, та достатньо відокремлену від інших груп, щоб їй можна було призначити визначену таксономічну категорію (таксономічний ранг) – вид, рід, родина і т. д. На основі порівняльного аналізу сучасного стану іхтіофауни показано зменшення видового складу в більшості річкових басейнів і падіння чисельності риб, що пов'язане з негативним впливом господарської діяльності на гідроценози. Визначено види риб прісноводних водойм (24 таксону 5 родин), які вже зараз потребують спеціальної охорони на рівні Червоної книги України.

Інтродукція (біологічна)  (від лат. Introductio – «введення») – навмисне або випадкове переселення особин будь-якого виду тварин і рослин за межі природного ареалу в нові для них місця проживання. Іншими словами, інтродукція є процесом введення в певну екосистему чужих їй видів. Інтродукований, або чужорідний вид (в біології)  (від англ. Introduced species) – некоренной, невластивий для даної території, навмисно або випадково завезений на нове місце в результаті людської діяльності. Процес освоєння інтродукованого виду на новому місці (адаптації до нових екологічних умов) називається акліматизацією. Часто інтродуковані види здатні істотно змінити сформовану екосистему регіону та стати причиною значного скорочення або навіть вимирання окремих видів місцевої флори і фауни. Таку інтродукцію часто називають біологічним забрудненням.  Природа інтродукції: Згідно з визначенням, вид вважається интродуцированным, якщо він був перенесений зі свого природного ареалу на нову територію в результаті людської діяльності. Інтродукція може бути як навмисною, так і випадковою. Умисне впровадження нових видів мотивувалося тим, що ці види будуть корисні людині на новому місці і підвищать його добробут. Так, у зв'язку з освоєнням нових територій завозилися сільськогосподарські культури, худоба і дикі тварини, здатні урізноманітнити місцеву фауну. Подальше поширення інтродукованих видів вже на новій території може відбуватися як за допомогою людини, так і самостійно.  Навмисна інтродукція Організми, навмисно перевозяться людьми, можуть адаптуватися на новому місці двома різними способами. У першому випадку їх спеціально випускають в дику природу. Часто складно передбачити, чи уживеться рослина або тварина на новому місці чи ні, і іноді в разі першої невдачі проводилися повторні спроби інтродукції в надії на те, що нові особини поліпшать виживаність і репродуктивність виду. У другому випадку поширення в дикій природі за межами природного ареалу відбувалося крім волі людини: тварини тікали на свободу і дичавіли, а рослини починали рости за межами садів, присадибних ділянок та сільськогосподарських угідь. Найбільш поширеною мотивацією свідомої інтродукції стало підвищення економічного доходу від місцевих біоценозів. У період великих географічних відкриттів європейці перевозили разом з собою культивовані рослини і худобу. Наприклад, з метою розведення на американський континент потрапив і потім поширився в дикій природі короп (Cyprinus carpio) До заходів, спрямованих на збільшення запасів і розширення асортименту риб, відноситься вселення у водойми нових видів риб та кормових тварин з інших географічних районів.  Переселення риб з одних водойм в інші в нашій країні розпочато ще в дореволюційний період, однак воно носило випадкових характер. Пересаджувати мало видав риб і в незначних кількостях. Після революції акліматизаційні заходи науково обґрунтовуються і проводяться в широких масштабах.  Ці роботи дали позитивні результати. В Каспійське море вселено кефаль, що стала в ньому промисловою рибою. У нього ж з Азовського моря переселені хробак нерєїс і молюск синдесмия – дуже цінні кормові організми, що розмножилися у величезних кількостях. В озеро Балхаш вселені судак і сазан, сильно збільшили його рибопродуктивність. Багато в озера і водосховища успішно переселені лящ, судак, сазан, сиг, рипус, пелядь, форель та інші види. Ведеться перевезення в річки Європи далекосхідних прохідних лососів (кети і горбуші). Однак, поряд з успішним переселенням, було багато і невдалих, викликаних різними причинами, що говорить про великий складності акліматизаційних робіт. Проводяться акліматизаційні роботи і в басейні Азовського моря. До війни три рази перевозилися в басейни Дону і Кубані каспійська мінога, протягом шести років у Дон і один раз на Кубань – ікра і личинки білорибиці. Правда, позитивних результатів ці перевезення тоді не дали.  У повоєнні роки масштаби акліматизаційних робіт розширилися і за кількістю видів, так і за кількістю пересаджених дорослих риб та молоді. Проводилося вселення кутума, аральського вусаня, сталевоголового лосося, білого амура, білого та строкатого товстолобиків, гібрид білуги і стерляді. Ведуться експериментальні роботи, пов'язані з вселенням в Азовське море смугастого окуня. Були пропозиції про акліматизацію інших видів риб. Кормові організми не вселялися, так як ними Азовське море