Юридичні особи

 

1. Організаційно-правові форми юридичних осіб
2. Поняття й відіа господарських товариств
3. Непідпріємніцькі організації
4. Філії та представництва

 

 

Організаційно-правова форма – це типова модель юридичної особи, яка містить істотні її ознаки як суб'єкта права. Концепція ЦК виходить із наявності двох основних організаційно- правових форм юридичної особи – товариства та установи. Разом з тим слід враховувати частину 1 статті 83 ЦК, за якою юридичні особи можуть створюватися і у інших формах, встановлених законом.

1. Товариства

Відповідно до частини 2 статті 83 ЦК, товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створене однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Товариства є підприємницькими і непідприємницькими

Підприємницькі товариства, тобто ті, які мають метою одержання прибутку та його наступний розподіл між учасниками, можуть, відповідно до статті 84 ЦК, бути створені лише як господарські товариства або виробничі кооперативи.

Непідприємницькі товариства – товариства, які не мають на меті одержанні прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Установа.

Установа, відповідно до частини 3 статті 83 ЦК, створюється шляхом об'єднання майна особами, які не беруть участі в управлінні нею. Установа досягає мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

 

 

Відповідно до статті 113 Цивільні кодекси господарським товариством є юридична особа, статутний капітал якої розділений на частини між учасниками.

Стаття 79 Господарського кодексу визначає господарські товариства як підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами і/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою отримання прибутку.

Діяльність господарських товариств регулюється наступними основними нормативно-правовими актами:

• Цивільним кодексом (ст. 113-162)
• Господарським кодексом (ст. 79-92)
• Законом України «Про господарські товариства»
• Законом України «О акціонерних товариствах»

Виділяють наступні форми (види) господарських товариств:

• повне товариство
• командитне товариство
• товариство з обмеженою відповідальністю
• товариство з додатковою відповідальністю
• акціонерне товариство.

Цивільний кодекс (стаття 118) закріплює таке поняття, як залежні підприємницькі товариства, якими можуть бути товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальність і акціонерне товариства, якщо іншому (головному) господарському товариству належить 20 і більше відсотків статутного капіталу товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю (20 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства).

Учасники господарських товариств

Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.

Господарське товариство, окрім повного і командитного суспільств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані підприємцями.

Учасники господарського товариства мають право в порядку, встановленому засновницьким документом товариства і законом:

1) брати участь в управлінні товариством, окрім випадків, встановлених законом;

2) брати участь в розподілі прибутку товариства і отримувати її частину (дивіденди) ;

3) вийти в установленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження доль в статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь в товаристві, в порядку, встановленому законом;

5) отримувати інформацію про діяльність товариства в порядку, встановленому засновницьким документом.

Цей перелік не є вичерпним.

Учасники господарського товариства зобов'язані:

1) дотримувати засновницькі документи товариства і виконувати вирішення загальних зборів;

виконувати свої зобов'язання перед товариством, зокрема пов'язані з майновою участю, а також вносити внески (оплачувати акції) в розмірі, в порядку і способами, передбаченими засновницьким документом;

не розголошувати комерційну таємницю і конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Перелік обов'язків учасників товариства, що міститься в статті 117 Цивільного кодексу, також не є вичерпним і може бути доповнений засновницькими документами.

Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи і посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства.

Повні господарські товариства

Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність по його зобов'язаннях всім майном, що належить ним.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному об'ємі як від всіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними до тих пір, поки їх обов'язок не буде виконаний в повному об'ємі. Виконання солідарного обов'язку в повному об'ємі одним з боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Основні положення, що характеризують повні товариства:

1) об’єднання підприємницької діяльності і майна;

2) особа може бути учасником тільки одного повного товариства;

3) неможливість конкуренції учасника товариства і самого товариства;

4) найменування товариства повинне містити:

- слова «повне товариство»;

- імена (найменування) всіх учасників;

- слова «повне товариство»

або

- імена (найменування) одного з учасників; Р

- слова « і компанія»;

5) діє на підставі засновницького договору;

6) створюється сукупний капітал;

7) крім загальних положень про засновницький договір, закріплених в Цивільному кодексі, засновницький договір повного товариства