Юридичні особи

Політичною партією є об'єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, головною метою яких є участь у виробленні державної політики формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоврядування і представництво в їх складі.

Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних творчих, вікових, національно-культурних, спортивних і інших загальних інтересів.

Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороняється в судовому порядку, якщо їх метою є:

• зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній форметерриториальной цілісності держави;
• підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав;
• пропаганда війни, насильства або жорстокості, фашизму і неофашизму;
• розпалювання національної і релігійної ворожнечі;
• створення незаконних воєнізованих формувань;
• обмеження загальновизнаних прав людини.

Забороняється створення і діяльність політичних партій, керівні органи або структурні осередки яких знаходяться за межами України, а також будь-яких структурних осередків політичних партій в органах виконавчої і судової влади, в Озброєних Силах і Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціальному зв'язку і захисту інформації України, на державних підприємствах, в установах і організаціях, державних учбових закладах.

Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про підставу.

У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи.

Політичні партії і міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій реєстрації Міністерством юстиції України.

Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних міських Рад народних депутатів.

У разі, коли діяльність місцевої громадської організації розповсюджується на територію два і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом.

Місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів реєструються в обов'язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських і міжнародних об'єднань громадян якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об'єднань.

Про легалізацію (офіційне визнання) об'єднання громадян орган, що легалізовує, повідомляє в засобах масової інформації.

Релігійні організації – це організації, що створюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідати і поширювати віру і що діють відповідно до своєї ієрархічної і інституційної структури, обирають, призначають персонал згідно своїм статутам (положенням). Правову основу діяльності релігійних організацій складає Закон України «Про свободу совісті і релігійні організації». Видами релігійних організацій є релігійні общини, управління і установи, монастирі, релігійні братерства, місіонерські товариства, духовні учбові заклади, а також створювані ними об'єднання.

 

 

Благодійні організації – це недержавні організації, головною метою яких є здійснення благодійної діяльності, тобто безкорисливій діяльності, що не передбачає отримання прибутку на користь товариства або окремих категорій осіб.

Правовий статус таких організацій регулюється Законом України «Про благодійність і благодійні організації».

Благодійні організації можуть створюватися в таких організаційно-правових формах:

• членська благодійна організація;
• благодійний фонд;
• благодійна установа;
• інші благодійні організації (фонди, місії, ліги і тому подібне).

Конкретна організаційно-правова форма добродійних організацій визначається засновниками (засновником).

Благодійні організації створюються і діють за територіальним принципом і розділяються за своїм статусом на всеукраїнських, місцевих і міжнародних.

До всеукраїнських благодійних організацій відносяться благодійні організації, діяльність яких розповсюджується на територію всієї України і які мають свої відділення (філії, представництва) в більшості областей України.

До місцевих відносяться благодійні організації, діяльність яких розповсюджується на територію відповідного регіону або адміністративно-територіальної одиниці.

До міжнародних відносяться благодійні організації, діяльність яких розповсюджується на територію України і хоч би одного іншої держави.

Зареєстровані всеукраїнські і міжнародні благодійні організації мають право створювати відділення, філії, а також представництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Благодійна організація набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації. Державна реєстрація всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій – відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Кредитні спілки

Формою об'єднання громадян є кредитна спілка. Нормативне регулювання цього виду об'єднання здійснюється статтею 130 Господарського кодексу і Законом України «Про кредитні спілки». Однією з умов такого об'єднання є постійне проживання громадян на території України. Дане об'єднання є неприбутковою організацією і є об'єднанням грошових внесків з метою задоволення потреб його членів у взаємному кредитуванні і наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою і набуває цього статусу з дня його державної реєстрації. Діє на підставі статуту, затвердженого загальними зборами членів. Майно кредитної спілки є його власністю і складається з фондів кредитної спілки, засобів доходу і іншого майна. Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб'єкта підприємницької діяльності.

 

 

Юридична особа має право відкривати свої філії та представництва.

Філія – це частина юридичної особи, її відокремлений підрозділ, який виконує всі або частину її функцій поза місцем її знаходження у тому ж або іншому населеному пункті. Наприклад, філії банків, підприємств, навчальних закладів. Керівник філії діє на підставі доручення юридичної особи.

Представництво – це також частина юридичної особи, яка діє у іншому населеному пункті і виконує одну або декілька функцій, що обслуговують основний вид її діяльності: укладення договорів поставки за місцем знаходження виробника продукції, укладення договорів на її перевезення, страхування тощо.

Представництво може бути тимчасовим і триваючим (постійним). Представництво може здійснюватися і однією фізичною особою. Представництво здійснюється на підставі доручення юридичної особи.

Для забезпечення своєї діяльності філії та представництва наділяються майном тією юридичною особою, яка їх створила.

Відкриття філії та представництва відображається у статуті юридичної особи; відомості про філії та представництва заносяться до єдиного державного реєстру юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами, тому не можуть бути самостійними суб'єктами цивільних відносин та самостійно відповідати за дії, які вони вчиняють.

Філії (відділення) можуть укладати договори лише від імені юридичної особи, але не від свого імені. Проте, якщо, наприклад, обласна дирекція комерційного банку уклала кредитний договір від свого імені, цей договір може бути згодом визнаний (конвалі-дований) комерційним банком. У цьому разі він не може вважатися недійсним.

Суб'єктом цивільної відповідальності буде не філія, а юридична особа, яка її створила