Забезпечення дотримання законодавства про охорону праці

Так, при укладанні трудового договору:

- його умови не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні;

- громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

- забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.

Крім того, Генеральною угодою між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією работодавців України та профспілковими об'єднаннями України на 1999-2000 роки передбачається [9]:

1) виконання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1999 – 2000 роки і Державної програми навчання та підвищення рівня знань працівників, населення України з питань охорони праці на 1999 – 2000 роки із відповідним фінансуванням;

2) щорічний розгляд за участю центральних та місцевих органів виконавчої влади, об'єднань роботодавців і профспілок умов та стану безпеки праці на виробництві, виробничого травматизму, професійної захворюваності та вживання відповідних заходів до поліпшення становища з цих питань;

3) здійснення громадського контролю за створенням безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві та забезпеченням працюючих необхідним спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального і колективного захисту працюючих;

4) забезпечення участі представників профспілок у розслідуванні кожного нещасного випадку на виробництві та у розробленні заходів щодо запобігання їм, а також необгрунтованому звинуваченню потерпілих;

5) надання консультацій та безоплатної правової допомоги працівникам і сім'ям загиблих у вирішенні питань про своєчасне і повне відшкодування власником шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а також виплати одноразової допомоги.

 

 

Правові норми, об'єднані терміном «охорона праці», включають в себе норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії. Норми з техніки безпеки містять обов'язкові вимоги, яким повинно відповідати підприємство в цілому, виробничі приміщення, усі види обладнання і технологічні процеси з точки зору безпеки праці, попередження травматизму. Норми з виробничої санітарії містять обов'язкові вимоги щодо території підприємства, виробничих і побутових приміщень, робочих місць і технологічних процесів з точки зору гігієни праці і здоров'я працівників з метою попередження професійних захворювань.

У своїй сукупності нормативні акти про охорону праці – це правила, стандарти, норми, положення інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. Їх прийняти поділяти на державні міжгалузеві і галузеві норми. Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці» [13] відповідним центральним органам державного управління доручено розробляти і затверджувати конкретні документи щодо організації нормотворчого процесу, планування і фінансування робіт, визначення базових організацій, які повинні займатися нормотворчою діяльністю з питань охорони праці.

Державний комітет по нагляду за охороною праці (з 24 квітня 2000 року – Державний департамент нагляду за охороною праці в складі Міністерства праці і соціальної політики України; далі – Держнаглядохоронпраці) наказом від 16 березня 1994 року затвердив Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних документів «Законодавство України про охорону праці», яке є обов'язковим до виконання усіма центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності.

Опрацювання проектів державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці здійснюється під керівництвом і за безпосередньою участю фахівців Держнаглядохоронпраці або органів державного санітарного, пожежного нагляду та нагляду за ядерною і радіаційною безпекою при розробленні нормативних актів з питань, що віднесені до їх компетенції.

Координацію роботи з підготовки проектів державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці покладено на Національний науково-дослідний інститут охорони праці, який надає методичну допомогу базовим організаціям міністерств і відомств, безпосередньо опрацьовує проекти нормативних актів про охорону праці.

У разі відсутності в нормативних актах, що приймаються органами державного нагляду за охороною праці, вимог, які необхідно виконувати для забезпечення техніки безпеки і виробничої санітарії на певних роботах, власник або уповноважений ним орган може вживати погоджені з органами державного нагляду за охороною праці заходи, що забезпечують безпеку праці і виробничу санітарію.

Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи [14, 15].

Відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 р., на власника також покладається обов'язок за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на