Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
402
Мова:
Українська
і право розпуску парламенту.
Дуалістична монархія характерна для перехідного періоду від феодалізму до капіталізму. Вона є своєрідною спробою примирити інтереси феодалів (їх переважно виражає монарх) і інтереси буржуазії (їх представляє парламент). Наприклад, дуалістична монархія була в кайзерівської Німеччині в 1871 – 1918 pp. Вона існувала також у Тунісі, Таїланді, Лівії, Ефіопії та інших країнах. У деяких сучасних країнах (султанат Бруней, королівство Тонга) збереглися окремі риси дуалістичної монархії.
В історії держав світу виникали різні види республік:
антична',
середньовічна (феодальна);
буржуазна;
соціалістична.
>>>76>>>
Розглянемо сучасні види республік.
Республіка
парламентська президентська змішана (напівпрези-дентська)
Глава держави (прези-дент) не може впли-вати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвіт-ний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра. Тут здійснюється прин-цип верховенства пар-ламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участі парламенту (Іта-лія, Греція, Індія, ФРН, Чехія, Угорщина) Глава держави (прези-дент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парла-менту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, як правило, несе відповідальність перед президентом, а не пе-ред парламентом. Пре-зидент обирається не-парламентсь-ким шля-хом – прямими чи не-прямими виборами населення (США, Ар-гентина, Мексика, Бра-зилія, Швейцарія, Іран, Ірак) Глава держави (прези-дент) пропонує склад уряду (насамперед кан-дидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов'язковому затвер-дженню парламентом. Виконавча влада нале-жить не лише президе-нту, але й прем'єр-міністру, який очолює уряд. Президент має вправо головувати на засіданнях уряду. Пре-зидент обирається по-запарламентським шляхом (Україна, Фін-ляндія, Франція)
Уточнимо роль президента в президентській і парламентській республіках.
Президентська республіка характеризується насамперед вагомою роллю глави держави в державному механізмі. Президент зазвичай обирається незалежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєднує повноваження глави держави і глави уряду. Уряд, як правило, слабко впливає на парламент, не залежить від парламенту (парламент не може проголосити недовіру уряду або достроково припинити його повноваження). Пост пре-м'єр-міністра або відсутній, або відіграє допоміжну-коорди-
>>>77>>>
надійну роль (так званий «адміністративний» прем'єр у деяких країнах «третього світу»). Президент здатний відстоювати інтереси виконавчої влади завдяки своєму високому ста-тусу (здійснювати активну виконавчу політику, використовувати право на видання вико-навчих актів, ініціювати створення законів, використовувати право вето на прийняття за-конів, застосовувати багатоманітні засоби впливу на законодавчу владу) із метою досяг-нення балансу влад. Президентом у цих державах стає, як правило, лідер партії, що пере-могла на президентських виборах, із числа членів якої найчастіше й формується уряд. «Класичною» моделлю президентської республіки є США.
Президент у парламентських республіках, на відміну від глави держави в президентських республіках, зазвичай не має у своєму розпорядженні реальної виконавчої влади, і його правовий статус значною мірою нагадує статус монарха в. парламентській монархії. Пов-новаження глави держави, за винятком суто церемоніальних (представницьких), тут за-звичай здійснюються за згодою і з ініціативи уряду, створеного на парламентській основі.
Якщо в президентських республіках глава держави формує уряд за своїм розсудом, неза-лежно від розстановки сил у парламенті, то в парламентських республіках глава держави найчастіше може призначити такий уряд, який має підтримку парламентської більшості. Члени уряду є одночасно і членами парламенту, тобто склад уряду відбиває реальну роз-становку сил у парламенті, що дозволяє уряду впливати на прийняття парламентських рі-шень. Пост прем'єр-міністра, як правило, автоматично займає лідер партії (блока партій), яка перемогла на виборах. Існує парламентська відповідальність уряду, що найчастіше но-сить солідарний характер -- недовіра одному члену кабінету спричиняє відставку всього уряду. Замість виходу у відставку уряд може зажадати розпуску парламенту і призначення нових виборів. Функція глави держави відокремлена від функції глави уряду.
Президент у змішаній республіці, яка поєднує у собі елементи президентської і парламе-нтської республіканських форм правління, є верховним головнокомандувачем, як у прези-дентській республіці, проте не у всіх країнах наділений повноваженнями глави виконавчої влади, нерідко поділяє її з прем'єр-міністром. Відсутня посада віце-президента, як і в пар-ламентській респуб-
>>>78>>>
ліці. Наприклад, в Україні немає посади віце-президента, яка є у Швейцарії. Президент України має право достроково розпустити парламент, а депутати парламенту не можуть бути членами Кабінету Міністрів, і навпаки. У ряді змішаних республік президент не має права законодавчої ініціативи, в Україні -наділений цим правом.
Одна з особливостей парламентсько-президентської республіки України полягає в обме-жених повноваженнях уряду в законодавчому процесі, що її відрізняє, наприклад, від Франції, яка також є державою зі змішаною формою правління. Якщо уряд Франції має право вносити поправки до законопроектів, може наполягати на голосуванні своїх попра-вок і в будь-який момент відкликати законопроект, то уряд України має слабкий вплив на законодавчий процес і прийняття законодавчих рішень (право законодавчої ініціативи у прем'єр-міністра не забезпечене комплексом правових заходів).
Уряд України пов'язаний подвійною (біцефальною) залежністю:
– відповідальністю перед Президентом;
– підконтрольністю і звітністю перед Верховною Радою.
§ 2. Класифікація форм державного устрою
Форма державного устрою
' Унітарна держава Федерація
- проста єдина держава, частинами якої є адміністративно-територіальні одиниці, що не мають суверенних прав - складова союзна держава, части-нами якої є державні утворення, що мають суверенні права
Основні ознаки унітарної держави (Україна, Болгарія, Польща, Франція, Велика Британія, Італія,