Законодавство України про охорону праці

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є місце його вчинення.

Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого.

Суб'єкт злочину спеціальний крім загальних ознак суб'єкта злочину, він наділений ще й спеціальними ознаками, а саме:

1) є службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином – суб'єктом підприємницької діяльності,

2) несе спеціальні обов'язки з охорони праці Такі обов'язки покладаються на службових осіб спеціальними наказами адміністрації, посадовими інструкціями, випливають із займаної посади чи в зв'язку із попередньою діяльністю. Наприклад, такі обов'язки має керівник підприємства, який особисто взявся керувати виконанням певних робіт Громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності несуть обов'язки з охорони праці найнятих ними працівників на підставі закону.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується, як правило, складною формою вини до самого порушення вимог законодавства про охорону праці особа ставиться умисно (інколи – необережно), а до його суспільне небезпечних наслідків – тільки необережно.

У випадку, коли особа не передбачала можливості настання наслідків, вказаних у ч. ч. 1 і 2 ст. 271, у справі має бути доведено, що вона повинна була і могла їх передбачати (наприклад була своєчасно ознайомлена з новими стандартами щодо охорони праці).

Кваліфіковані види злочину (ч 2 ст. 271) мають місце тоді, коли порушення вимог законодавства про охорону праці спричинило: 1) загибель людей, 2) інші тяжкі наслідки [2].

Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим обов'язковим об'єктом – життя та здоров'я особи.

Потерпілими від цього злочину можуть бути будь-які особи – як учасники виробничого процесу (робітники і службовці підприємства, де виконуються роботи з підвищеною небезпекою), так і інші особи, включаючи тих, що не мають будь-якого відношення до даного виробництва.

З Об'єктивна сторона злочину характеризується:

1) діянням – порушенням правил безпеки підчас виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві;

2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 1 ст. 272) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 272);

3) причинним зв'язком між діянням і наслідками.

Крім того, обов'язковими ознаками об'єктивної сторони складу цього злочину є обстановка і місце його вчинення.

Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка зобов'язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, Обов'язки по дотриманню правил можуть покладатися на особу, в зв'язку із обійманою посадою чи виходячи з характеру виконуваної роботи. Якщо особа, яка допустила порушення правил, виконувала певну роботу з власної ініціативи чи всупереч забороні адміністрації підприємства, вона підлягає відповідальності за ст. 272, і тоді; коли при цьому встановлена вина іншого працівника, який був зобов'язаний контролювати виробничий процес і усунути від робіт з підвищеною небезпекою того, хто не допущений до їх виконання. Якщо таке має місце, то діяння особи, яка не попередила порушення і за наявності підстав може бути кваліфіковане за ст. ст. 271 чи 367.

Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю. Виною у цьому складі злочину охоплюється знання винним правил, порушення яких йому інкримінується. Про це може свідчити факт проведення інструктування перед роботою, складання іспитів чи заліків на знання відповідних правил, наявність посвідчень на право управління певними механізмами тощо.

Кваліфікованими видами порушення правил під час виконання робіт з підвищеною небезпекою є спричинення цим діянням: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків [2].

Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є: безпека на вибухонебезпечних підприємствах, вибухонебезпечних цехах, а додатковим обов'язковим об'єктом – життя та здоров'я особи.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням – порушенням правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах; 2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 273) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273), 3) причинним зв'язком між діянням та наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.

Місцем вчинення злочину є вибухонебезпечні підприємства або вибухонебезпечні цехи.

Під підприємством у ст. 273 розуміються виробничі установи, які:

а) мають відокремлену територію, організаційну самостійність;

б) займаються виробничою діяльністю – виготовленням чи ремонтом продукції виробничого призначення чи товарів народного споживання, добуванням корисних копалин, створенням сільськогосподарської продукції, наданням транспортних послуг тощо;

в) на яких існує небезпека вибуху.

Цех – це основний структурний підрозділ виробничого підприємства.

До категорії вибухонебезпечних можуть бути віднесені не підприємства в цілому, а їх окремі складові (дільниці, відділення. склади, лабораторії), а також установки, обладнання, інші об'єкти, Що знаходяться поза межами підприємства.

Місцем вчинення злочину,