Засоби військового зв'язку

 

1. Зв’язок – основний засіб, що забезпечує управління військами в бою

2. Вимоги, які ставляться перед сучасними засобами зв'язку

3. Засоби зв'язку: радіо-, пересувні та сигнальні

3.1 Радіозв'язок

3.2 Пересувні засоби зв'язку

3.3 Сигнальні засоби зв'язку

Список використаних джерел

 

Значення військового зв'язку в сучасних умовах у багато разів зросло в порівнянні з періодом ВОВ. Сучасний бої характеризується рішучістю, високою маневреністю, швидкою і різкою зміною обстановки, розмаїтістю застосовуваних способів ведення й вимагають тісної й чіткої взаємодії всіх родів військ. Все це значною мірою ускладнило управління військами, а отже, і організацію й забезпечення стійкого й надійного зв'язку у всіх ланках управління підрозділами й частинами в бою.

Крім того, велике накопичення електронних засобів різного призначення в смузі бойових дій частин і підрозділів і широке застосування супротивником засобів засобів подавлення радіоелектронного зв’язку вимагають глибокої оцінки радіоелектронної обстановки, визначення сил і засобів супротивника по радіорозвідці й придушенню радіомереж різних ланок управління, розробці заходів захисту різних засобів зв'язку і забезпечення надійного управління військами в бою.

Без перебільшення можна сказати, що від розвитку радіоелектроніки багато в чому залежить обороноздатність країни. У сучасних умовах зв'язок є основним засобом, який забезпечує управління частинами й підрозділами в сучасному бою.

В умовах сучасного загальновійськового бою зв'язок здобуває особливо важливе значення. Стан військового зв'язку певною мірою визначається рівнем розвитку науки й техніки, виробництва засобів зв'язку, загальнодержавної системи зв'язку й можливістю використовувати її в інтересах управління військами.

Організація військового зв'язку значною мірою залежить також і від організації військ, їх озброєння, способів ведення бойових дій, наявності й стану засобів зв'язку.

У Збройних Силах застосовується принцип організації зв'язку від старшого командира (начальника) до молодшого – зв'язок управління й сусіда праворуч – зв'язок взаємодії. Так, наприклад, командир мотострілкового батальйону зв'язок управління своїми засобами й силами організує з командирами рот і із сусіднім батальйонам праворуч, а одержує зв'язок управління від командира полку й сусіднього зліва батальйону.

У сучасному загальновійськовому бою зв'язок виконує наступні завдання (розглянемо мотострілковий батальйон) :

забезпечення командирові й НТ мотострілкового батальйону зв'язку з підлеглими підрозділами й командиром полку;

забезпечення зв'язку між взаємодіючими підрозділами, додатковими й підтримуючими підрозділами й сусідами;

зв'язок оповіщення (передача сигналів оповіщення про застосування супротивником ОМП і повітряного супротивника) ;

зв'язок тилу – забезпечення управління тиловими підрозділами в бою.

 

 

Виходячи із завдань, які вирішуються зв'язком, можна визначити й вимоги, які пред'являються до сучасного зв'язку. Серед них першочерговими є наступні:

своєчасність встановлення;

надійність роботи;

забезпечення достовірності;

швидкість роботи;

секретність передачі даних.

Своєчасність встановлення. Швидкість розгорнення вузла зв'язку – більш ніж необхідний параметр. Однак у сучасній армії цей показник трохи відсунутий на другий план, оскільки при використанні сучасних засобів зв'язку типу радіостанцій «Беркут» часу на її підготовку практично не потрібно, станція може бути готова до роботи через 3-5 с після включення. Для забезпечення чіткого прийому сигналу необхідно тільки ввести із клавіатури точну довжину хвилі.

Надійність роботи сучасних засобів зв'язку складається з наступних компонентів:

- час роботи від батарей;

- ударостійкість;

- вологостійкість;

- низька перешкодочутливість.

Показники часу безперервної роботи від батарей для сучасних радіостанцій коливаються від 4 до 24 годин, але такі сеанси зв'язку практично не застосовуються, оскільки цим анулюється параметр секретності передачі даних.

Рівень міцності (ударостійкості) забезпечується складом матеріалу корпуса, заливанням деталей силіконом і його похідними, а також конструктивними особливостями монтажу. Більшість радіостанцій мають запас міцності не нижче 0, 6, що забезпечує їх надійну роботу при падінні на твердий грунт із висоти 2-2, 5 м.

Найбільш проблемним параметром є вологостійкість, оскільки зробити все компоненти радіостанції абсолютно герметичними не представляється можливим. Приміром, трубка безпосереднього зв'язку повинна мати мембрани або прорізи. Якщо прорізи вже визначають можливість потрапляння вологи в корпус, то мембрани мають дуже низький рівень надійності й мінімальний термін служби.

Низька перешкодочутливість є одним із пріоритетних завдань при розробці засобів радіозв'язку, оскільки в межах певного діапазону радіостанція повинна приймати й передавати сигнал незалежно від перешкод, створюваних можливим супротивником, не говорячи вже про атмосферні й погодні явища. Більшість сучасних радіостанцій забезпечує низьку перешкодочутливість у діапазоні 2-3 км, що в умовах сучасного бою не може вважатися достатнім.

Забезпечення вірогідності – неможливість перекручування сигналу можливим супротивником або атмосферними й погодними явищами, електромагнітними перешкодами і т. д.

Швидкість роботи – параметр, який у сучасних радіостанціях становить найменшу проблему, оскільки сигнал передається практично моментально незалежно від зовнішніх факторів.

Секретність передачі даних – дуже важливий показник роботи радіостанції. В умовах сучасного бою перехоплення можливим супротивником інформації – одне із пріоритетних завдань, тому можливість швидкого (моментального) і надійного шифрування сигналу повинна бути передбачена у всіх засобах радіозв'язку.

При постановці завдань по радіо будь-який командир повинен прагнути до скорочення часу роботи