Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
31
Мова:
Українська
зіставляти їх із діями та вчинками інших людей. Мета рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримати результати.
Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм, і відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки.
Рефлексія тісно пов’язана з іншою важливою для уроку дією – постановкою мети. Формулювання учнем мети свого навчання передбачає її досягнення і наступу усвідомлення способів досягнення поставленої мети. В цьому випадку рефлексія не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності і її нової мети.
Стадії підсумкового стану уроку:
1) установлення факторів (що відбулося?) ;
2) аналіз причин (чому це відбулося?) ;
3) планування дій (що нам робити далі?).
Урок української мови в 6-А класі
Тема уроку. Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни
(З власного досвіду)
На підсумковому етапі уроку учням пропоную відповісти на запитання:
- З якими граматичними поняттями ми працювали на сьогоднішньому уроці?
- На скільки відмін поділяються іменники в українській мові?
- Що ми враховуємо при віднесенні іменника до певної відміни?
- Які іменники належать до першої відміни? До другої, третьої, четвертої?
- Наведіть приклади іменників І та ІІ відміни кожної групи?
- Навіщо кожному з нас треба знати правила поділу іменників на відміни? Як це може допомогти при побудові усного чи письмового висловлювання?
- Як ви гадаєте, чи виконали ми ті завдання, що поставили на початку уроку?
- Що нам допомогло опанувати складний граматичний матеріал?
- Які труднощі виникали у вас протягом уроку?
ІІІ. Чому інтерактивний урок
Основною формою організації навчальної діяльності практично у всіх країнах світу є сьогодні класно-урочна система. Будучи прогресивною протягом чотирьох століть сьогодні, вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті і потребує вдосконалення. Критика класно-урочної системи найчастіше пов’язана з пасивністю учнів на уроках та відсутністю інтересу до навчання, зниження якості знань, перевантаженням дітей домашніми завданнями й уроками, з тим, що навчальні заняття шкідливо впливають на здоров’я школярів.
Процес реформування освіти в Україні, який мав би усунути вади, насправді часто зводиться до спроб введення нового змісту в рамках старої системи. Адже проблеми радянської системи освіти, що була спрямована значною мірою на інформаційні цілі, автоматично переноситься на сучасний розвиток школи. Вносяться зміни в навчальні плани та програми, проте ці заходи істотно не впливають на якість навчання.
Такий підхід уже вичерпаний самою практикою розвитку освіти. Адже обсяг знань не може зростати до безкінечності. Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання “як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в навчальному процесі”. Як, залишаючись в рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості.
Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології інтерактивного навчання. Ось чому я надаю перевагу інтерактивним урокам.
Література
1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. Метод. посібник / Авт. укл. : О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : АПН, 2002.
2. Падалка О. С. та інші. Педагогічні технології. – К. : Укр. енциклопедія, 1995.
3. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Наук. -метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К. : А. С. К., 2006.
4. Творчо-дослідницькі та інтерактивні технології навчання на уроках української словесності. Метод. посібник / Д. Семчук. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2007.
5. Басоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання: цілепокладання, рефлексія, оцінка // Українська мова і література в школі. – 2004. – № 7.
6. Яро шевська О. Г. Грунтова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. – К. : Партнер, 1997.
Додаток
Інтерактивні технології навчання
Робота в парах
Мета: сприяння розвитку навичок спілкування, критичного мислення, вміння висловлюватися, переконувати й вести дискусію.
Алгоритм діяльності:
1. Учням пропонується конкретне завдання.
2. Об’єднання учнів у пари (добровільно).
3. Обговорення завдання у парі (вказується час для обговорення).
4. Представлення результатів.
Робота в малих групах (3-5 учнів)
Мета: вирішення складних проблемних ситуацій, що потребують колективного розуму, набуття навичок у спілкуванні та співпраці.
Алгоритм діяльності:
1. Розподіл ролей у групах:
головуючий (керівник групи) :
- зачитує завдання;
- організовує порядок виконання завдання;
- встановлює послідовність висловлювання членів групи;
- заохочує всіх до роботи;
- підбиває підсумки;
- визначає доповідача (за згодою членів групи) ;
секретар:
- веде записи результатів роботи;
- має бути готовим висловити загальну думку групи під час підбиття підсумків, допомогти відповідачеві;
посередник:
- стежить за часом;
- відповідає за регламент;
доповідач:
- доповідає про результати роботи групи.
2. Висловлення власної