+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
31
Мова:
Українська
думки спочатку за бажанням, а потім по черзі.
3. Дотримання правил активного слухання.
4. Обговорювання ідей, а не осіб учнів, які висловили ці ідеї.
5. Намагання дійти спільної думки, хоча в деяких випадках може бути особлива думка, яка має право на існування.
“Два – чотири всі разом”
Мета: розвиток навичок спілкування у групі, вміння переконувати й вести дискусію.
Алгоритм діяльності:
1. Постановка питання для обговорення чи дискусії із встановленням часу для роботи.
2. Об’єднання учнів у пари для обговорення своїх ідей (пари повинні дійти спільної думки щодо вирішуваної проблеми протягом вказаного часу).
3. Об’єднання пар у четвірки для обговорення попередньо досягнутих рішень щодо постановленої проблеми. Як і в парах, прийняття спільного рішення є обов’язковим.
“Триступеневе інтерв’ю”
Алгоритм діяльності – як при технології “два – чотири – всі разом”
На запитання вчителя кожен учень шукає відповідь самостійно, потім, утворивши пару, обмінюється міркуваннями з однокласником. Після цього пари утворюють четвірки, в яких кожен ознайомлює присутніх із міркуванням свого партнера.
“Карусель”
Мета: вдосконалення навичок обговорення дискусійних питань у групі з різними партнерами, обговорення гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій.
Алгоритм діяльності:
1. Розставити стільці у два кола (внутрішнє і зовнішнє).
2. Учні сідають один навпроти одного, ознайомлюються із завданням.
3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє рухоме. За сигналом ведучого учасника пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Так проходять усе коло, обговорюючи поставлене питань.
Можливі три варіанта організації діяльності.
І варіант. Учасники внутрішнього кола – прихильники однієї точки зору, а зовнішнього – протилежної. Спочатку відбувається обмін точками зору у перших парах. Учні фіксують аргументи протилежної сторони. За сигналами ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія триває, але учні намагаються підібрати нові аргументи.
ІІ варіант. Кожен учень зовнішнього кола має аркуш з конкретними запитаннями щодо висунутої проблеми і під час переміщення по колу збирає максимум інформації з цього питання. Наприкінці відбувається заслуховування окремих відповідей, обговорення складних аспектів проблемної ситуації, ефективності співпраці.
ІІІ варіант. Учні заздалегідь готують запитання чи поняття й фіксують його на аркушах, а на звороті записують своє ім’я. Під час роботи партнери ставлять один одному запитання, і в разі правильної відповіді учень отримує від автора запитання картку. Наприкінці вправи підраховують кількість карток у кожного учня і визначають переможця.
“Коло ідей”
Мета: вирішення гострих проблем суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення постановленого питання.
Алгоритм діяльності:
1. Постановка питання для обговорення у групах із зазначенням часу для цієї роботи.
2. Представлення групами свого варіанта розв’язання проблеми.
3. Запис на дошці запропонованих ідей.
4. Розгляд проблем загалом, підсумки роботи.
“Акваріум”
Мета: вдосконалення навичок дискутувати в малих групах та вміння аргументувати власну позицію.
Алгоритм діяльності:
1. Об’єднання учнів у групи, ознайомлення із завданням.
2. одна із груп сідає у центр класу (або на початку середнього ряду) й отримує завдання для проведення групової дискусії (зачитується завдання вголос; 3-5 хв. обговорюється проблема; підсумовується дискусія, згідно з прийнятим спільним рішенням).
3. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, не втручаються у хід дискусії.
4. Після закінчення дискусії група повертається на свої місця, а вчитель веде бесіду з класом (2-3 хв.) за такими запитаннями:
Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
Чи була ця думка достатньо аргументована?
Який з аргументів вважаєте найбільш переконливим?
5. Місце в “акваріумі” займає інша група й обговорює іншу ситуацію.
6. Підсумки роботи у групах.
“Мозковий штурм”
Мета: спонукати учасників колективного обговорення проблемної ситуації до творчості, вирішення її шляхом колективного обміркування – мозкового штурму.
Алгоритм діяльності:
1. Проблемне питання записують на дошці.
2. Учасники штурму висувають ідеї для розв’язання проблеми.
3. Запропоновані ідеї записують на дошці.
4. Групування та аналіз висунутих ідей.
5. Вибір ідей, які допоможуть у розв’язанні проблеми.
6. Підсумки роботи.
Правила поведінки під час “мозкового штурму”:
- зібрати якомога більше ідей щодо розв’язання проблеми;
- зосередитися, змусити працювати свою уяву, не відкидати ідею лише тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;
- брати до уваги всі запропоновані ідеї, розвивати їх;
- не обговорювати, не критикувати висловлювання інших, не намагатися давати оцінку запропонованим ідеям.
“Вільний мікрофон”
Мета: надання можливості кожному учневі висловлювати свою думку чи позицію стосовно вирішуваної проблеми:
Алгоритм діяльності:
1. Постановка питання.
2. Уявний мікрофон (ручка, олівець тощо), який передаватиметься тому, хто бажає висловитися.
3. Надання слова лише т ому, хто отримає “уявний мікрофон”.
4. Швидка і лаконічна відповідь.
5. Відповіді без коментарів і оцінок.
“Складання резюме”
Мета: вдосконалення та розвиток творчого мислення, вміння робити узагальнення, співпраця у парі.
Алгоритм діяльності:
1. Учень самостійно (2-3-ма реченнями) викладає зміст запропонованого вчителем завдання.
2. Учні в парах обмінюються думками з приводу написаного й удосконалюють його (інший варіант: складають спільне резюме).
3. Озвучення виконаного.
“Кубування”
Мета: розвивати аналітико-синтетичне мислення, вдосконалювати вміння чітко і конкретно висловлювати власну думку щодо поставленого питання.
Цю методику можна застосовувати як у групах, так і в парах. Завдання написані на сторонах куба.
Алгоритм діяльності:
1. Назвіть, опишіть...
2. Засоціюйте...
3. Порівняйте...
4. Висловіть своє враження...
5. Аргументи “за і проти”.
6. Застосуйте...
“Активне слухання”
Мета: вдосконалення вироблення певних компетентностей, вміння слухати співрозмовника, дотримуючись певних правил.
Алгоритм діяльності:
1. Слухач сідає, лише нахилившись уперед, обличчям до оповідача; очима встановлює контакт з ним; на обличчі доброзичлива усмішка; користується жестами (кивни головою), заохочує вигуками (“так! ”, “невже! ”, “цікаво”), ставить уточнюючі запитання.
2. Заборонено давати оцінку та поради тому, хто говорить, переривати його, висловлювати власну думку, змінювати тему розмови.
Запитання рефлексії:
Що було легше: розповідати чи слухати?
Як ви почувалися?
Які думки виникали у вас?
Навіщо ми це робили?