Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
52
Мова:
Українська
Курсова робота
На тему:
«Здійснення імпортних операцій господарюючим суб’єктом»
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ГОСПОДАРЮЮЧИМ СУБ’ЄКТОМ
1.1. Імпортна діяльність підприємства, її визначення та сутність
1.2. Особливості здійснення імпортних операцій на підприємстві
1.3. Нормативно-правове забезпечення здійснення імпортних операцій в Україні
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ТОВ «ПЛАСТЕК УКРАЇНА»
2.1. Організаційно-управлінська структура та характеристика господарської діяльності підприємства
2.2 Аналіз динаміки та структури імпортної діяльності підприємства
2.3 Оцінка системи організації імпортних операцій на підприємстві
2.4. Вдосконалення організації імпортних операцій на підприємстві
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Організація зовнішньоекономічної діяльності підприємства – дуже складна та клопітка робота. Вона вимагає уважного опрацювання таких питань як кон’юнктура ринку, потенціальні покупці і продавці, встановлення ділових контактів з ними, проведених переговорів, підписання угод і т. д. Крім того управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві багато в чому залежить від того, які умови будуть створені в країні для розвитку його діяльності в зовнішній сфері, від ролі держави в регулюванні і підтримці розвитку ЗЕД на національному рівні.
Актуальність наукової розробки даної теми зумовлюється тим, щоб забезпечити фінансовими ресурсами підприємства, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність. Фінансування заданого сектору економіки є одним з найголовніших та проблемних елементів сучасної економіки України.
Значна кількість експортерів внаслідок кризи платежів, різкого скорочення фондів відновлення і накопичення, низького ступеня узгодженості здійснюваної фінансово-кредитної, бюджетно-податкової і цінової політики, невдосконаленості правової бази має обмежені можливості щодо мобілізації і подальшого використання коштів. Однією з найважливіших причин низької ефективності зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання є обмеженість фінансових ресурсів.
Ефективне проведення реформ в Україні, реалізація її прагнень щодо вступу до Світової організації торгівлі, а у подальшому і приєднання до Європейського Союзу, потребують оптимального поєднання та координації фінансових, торговельних, політичних заходів щодо зовнішньоекономічної діяльності національних підприємств.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка шляхів підвищення ефективності розвитку зовнішньоекономічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Пластик Україна».
На розвиток зовнішньоекономічних зв’язків впливає багато чинників, серед яких: цілі організації, її розмір, привабливість ринку, стан ринку та позиція організації на ньому, стадія життєвого циклу організації, особливості продукції та багато інших. Отже, щоб вибрати правильні шляхи розвитку потрібно вирішити наступні задачі:
‒провести аналіз ринку;
‒визначити потребу у виробничому та невиробничому персоналі та устаткуванню;
‒спрогнозувати обсяги прибутку, проаналізувати фінансові показники;
‒визначити ступінь ризику проекту.
Об’єкт дослідження. є процес розробки шляхів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів ЗЕД на прикладі ТОВ «Пластек Україна».
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ ГОСПОДАРЮЮЧИМ СУБ’ЄКТОМ
1.1. Імпортна діяльність підприємства, її визначення та сутність
Під зовнішньоекономічною діяльністю розуміють діяльність суб'єктів господарської діяльності України (частіше підприємств) та іноземних суб'єктів господарської діяльності (іноземних підприємств), яка заснована на взаємовідносинах і здійснюється або на території України, або за її межами[7, c. 12].
Зовнішньоекономічну діяльність підприємств ототожнюють, передусім, зі здійсненням експортних та імпортних торговельних операцій. Це і зрозуміло, адже на такі операції припадає майже 80% усіх здійснюваних у зовнішньоекономічній діяльності операцій. Отже, експортно-імпортні операції – це операції, які здійснюються на комерційній основі шляхом укладання і здійснення міжнародних торговельних угод-контрактів купівлі-продажу[11, c. 90].
Експорт товарів – це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.
Імпорт товарів – купівля (у тому числі з оплатою не у грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із вивезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установам та організаціям України, розташованим за її межами.
Імпортна операція – комерційна діяльність, що пов’язана із закупівлею та ввезенням в Україну іноземних товарно-матеріальних цінностей для їх наступної реалізації на внутрішньому ринку або використовуються у виробничо-господарській діяльності.
До імпортних операцій відносяться:
‒придбання товарно-матеріальних цінностей від іноземних постачальників на умовах комерційного кредиту;
‒ввезення товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг в порядку бартерних угод;
‒ввезення товарів в рахунок централізованих імпортних закупок;
‒придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з оплатою готівкою;
‒отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг в якості безоплатної допомоги.
В залежності від виду операцій в Україні застосовуються різні способи обмеження імпорту: короткострокове обмеження імпорту, митний бар'єр, антидемпінгові мита.
Короткострокове обмеження імпорту – обмеження імпорту на строк не більше 180 днів[9, c. 11].
Митний бар'єр – обмеження імпорту, метою якого є перешкоди ввезенню імпортних товарів через завищення ввізного мита.
Якщо ринок експортера є монопольним або олігопольним, а зарубіжний ринок – конкурентним, може виникнути ефект демпінгу. Для його попередження держава може застосувати антидемпінгову політику на будь-який продукт.
Демпінг – ввезення на митну територію України товарів за ціною, нижче від порівняної ціни на подібний товар у країні експортеру, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.
З метою