Земельна власність і статус братського богоявленського монастиря/колеґії (до 400-ліття заснування київського братства та школи)

Севастьяну в дозоръ и диспозицию здати». Перед тим, за двадцять днів, сам митрополит отримав від Петра Дорошенка це село «на кухенне вистатчення» . На цей період містечко визначалося як «цілком порожнє», однак, за описами цієї території , на луках було «сіно покошене, стояло у копах і стіжках, а люди ті, як звуться і хто косив те сіно, невідомо» .

Таким чином, оглядаючи основні маєткові надбання Братської обителі, можна з певністю сказати, що формування її статусу повністю залежало від майнового стану.

 

 

в межах «київського трикутника» після 1686 р. (графічне виконання Д. Вортмана)

Володіння власністю давньоруських часів, згідно з королівськими привілеями, а тим більше відправлення поминальних служб за королівськими особами та їхніми предками у зв’язку з отриманням права володіння Воздвиженською,

Трьохсвятительською церквами, підвищувало авторитет цього молодого закладу, його колеґії не тільки в київському середовищі.

У часи І. Мазепи всі надбання, отримані в результаті козацьких воєн та прикордонних поділів між Московією й Річчю Посполитою, було остаточно затверджено у власності монастиря та колеґі- уму, що й підтвердила видана з царської канцелярії грамота від 26 вересня 1701 р.

(надавши також статус академії)  .

***

Представлені нижче реґести надань Києво-Братському монастиреві та академії (див. дод. №2) включають лише надавчі й підтверджувальні документи на право володіння майновими ресурсами . До переліку не внесено численні судові, інші матеріали, збережені в різноманітних архівних фондах, так і у судових та маґістратських зібраннях. Єдиний документ, що становить безпосередній інтерес у рамках запропонованої теми – впис до київських маґістратських книг обмірів усіх братських дворів, який здійснили урядники магістрату разом із представниками братства в 1693 р. (текст наводиться повністю – див. дод. №1). Серед описаних у цьому джерелі об’єктів київського Подолу є реалії самої академії та міського середовища, що їх ураховано на запропонованих мапах-реконструкціях. Зазначені в документі розміри (у московських сажнях) дворів та ділянок не реконструювалися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

 

Выпис з книгъ міських права магдеборского ратуша Киевского.

Року тисяча шестсотъ девятдесят третего, мсца мая двадцат шестого дня.

Іх Царского Прсветлого Влчества в ратушу киевскомъ пред нами Яном Демидови- чомъ Быковичомъ, упривилиованымъ воитомъ а Василиемъ Зименкомъ, рочным бурмистром и перед раицами и лавниками постановившися персоналне велебные в Бгу отци шромонахъ Рафаилъ Базилевичъ и шромонахъ Парфении Родович, законники мнстра Бгоявленского Братского Киевского, іменем превелебного в Бгу его милости гспдна отца Іоасафа Кроковского, ігумена мнстря Сто Николского Пустынного Киевского, ректора братского превелебного в Бгу господина отца Захарии Корниловича намістника и всее велебное о Хрсте братии того ж монастыра Братского вносили и пилную прозбу до уряду: о придане з лавицы судовое урадников сегорочных присяглых для розмеже- ня всех кгрунтов, пляцовых волных мнстреви Братскому отданихъ летъ през розные способы на особливых писмахъ выражоные належачихъ; на которых куничники з пев- ное платы мешкают (а то для того же тепер в Киеві кто колвекъ пляцъ волныи купит зараз оныи змерявши з уряду опишут великость, абы напотомъ ни презъ кого небылъ ущербленныи для того и превелебныи его млсть отцъ ректоръ з братиею постережаю- чи абы мнстрские пляцы мірою оцеркліованьї будучи недознавали от пограничниковъ в далшии час ущербку, умыслили кождый пляц поособну границами теперешними новыми описати и великость мерою положити. На тую прозбу иле слушную велебных отцевъ іеромонаха Рафаила Базилевича и іеромонаха Парфения Родовича шенемъ его млсти отца ректора и всее братии мнстра Братского вношеную, урадъ міскии ки- евскии прихилившися, придалъ зпромежъ себе двох урадниковъ присяглых: пна Саву Можневского и пана Івана Чорного з подпискомъ міским Яном Триполскимъи слугою ратушным Максимом Заицем, злецивши им всі пляцы мнстрские ведлугъ потребованя его млсти отца ректора братского з братиею новоограничити, измірити кождого пля- цу великость. Которые всі вышреченные урадовые особы сполне з тыми жъ велебными законниками братскими отцем Рафаилом и отцем Парфениемъ напрод приишовши до пляцу прозываемого Кучинского, купленого за тисячу копъ у Катерины Кучинское, лежачого под горою Замковою на улици идучой от церкви Рождественское на рынок, з кождое стороны мірали оныи; а такъ тот пляцъ, з одное стороны через улочку, якая взялася з пробитое улицы на гору, противъ пляцов рождественскихъ ест аршиновъ Московскихъ двісті и десет до горы, з другое стороны от пляцу пна Григория Карповича бывшого полковника киевского не до самое горы (бо за пляцом пна Карповича еще далеи пляцъ заишолъ) аршиновъ сто осмънадцать и чверт. Того теж заистя