Жимолость їстівна – Lonicera edulis Turcz

 

Актуальність теми. Жимолость їстівна – Lonicera edulis Turcz. належить до цінних ягідних культур, має високі дієтичні і лікувальні властивості, однак дотепер малопоширена у промисловому та аматорському садівництві. Використовують жимолость їстівну як плодову, лікарську, технічну і декоративну рослину. Із збільшенням обсягу потреб у садивному матеріалі .жимолості їстівної з'явилася необхідність розробки новітніх технологій виробництва саджанців з врахуванням біологічних особливостей та зональних вимог. Ряд агробіологічних заходів вирощування кореневласних саджанців жимолості їстівної дотепер недостатньо вивчені. Сорти жимолості їстівної можна розмножувати різними способами, однак технологія кореневласного розмноження дозволяє прискорювати вирощування саджанців, збільшувати вихід садивного матеріалу високої якості, створювати генетично однорідні клони, прискорювати впровадження нових форм та сортів у виробництво та їх плодоношення. Впровадження вдосконаленої технології кореневласного розмноження жимолості їстівної покращить якість продукції з одночасним її здешевленням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальні дослідження виконані автором в період 1998 – 2000 рр. у відповідності до плану науково-дослідних робіт Уманської державної аграрної академії “Розробка енергозберігаючої технології вирощування високоякісного садивного матеріалу клонових підщеп, саджанців нових сортів для скороплідних високопродуктивних плодових і ягідних насаджень”, номер державної реєстрації 0199 U 000738. З 1998 року автор виконував експериментальні дослідження як здобувач наукового ступеня, а з 1999 року, як аспірант.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було встановлення закономірностей проходження процесів репродуктивної регенерації у стеблових живців перспективних форм і сортів жимолості їстівної та розробка окремих заходів і способів прискореного розмноження цієї культури на основі технології зеленого живцювання в умовах Правобережного Лісостепу України. 

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

– оцінити регенераційну здатність стеблових живців залежно від біологічних особливостей досліджуваних форм та сортів;

– виявити морфолого-анатомічні особливості диференціації адвентивних коренів у живців;

– розробити елементи технології дорощування кореневласних саджанців жимолості їстівної;

– визначити економічну ефективність вирощування кореневласних саджанців жимолості їстівної в умовах Правобережного Лісостепу України.

Об'єктами досліджень були зареєстровані в Україні нещодавно та новостворені форми і сорти жимолості їстівної: Богдана, Вітамінна, Десертна, Голубе веретено, Медведиця, Синя птиця, Томічка, Павлівська, Урожайна, Фіалка, Форма №156. 

Предметом досліджень було вивчення морфологічних та біологічних особливостей кореневласного розмноження жимолості їстівної.

Методи дослідження. Робота виконана на основі польових, лабораторно-польових і лабораторних досліджень з використанням загально-прийнятих агрономічних, фізіологічних, анатомічних та статистичних методів отримання і обробки інформації.

Наукова новизна одержаних результатів, В умовах Правобережного Лісостепу України вперше вивчені морфологічні та анатомо-фізіологічні особливості адвентивного коренеутворення перспективних сортів та форм жимолості їстівної. Встановлені відмінності укорінення різнотипних живців жимолості їстівної залежно від сортового складу, їх фізіологічної підготовленості до коренеутворення, метамерності живцевого матеріалу та впливу фізіологічно активних речовин ауксинової природи. Вдосконалена технологія дорощування вкоріненого матеріалу.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтована доцільність вирощування кореневласних саджанців жимолості їстівної в умовах Правобережного Лісостепу України в промислових садах, фермерських та аматорських господарствах.

Визначені та рекомендовані агротехнічні заходи вирощування садивного матеріалу форм і сортів жимолості їстівної, які розроблені на основі комплексного вивчення процесів репродуктивної регенерації у стеблових живців і економічної ефективності використання технології зеленого живцювання.

Наукові розробки автора пройшли виробничу перевірку в розсадниках Уманського держлісгоспу Черкаської області, навчально-дослідної оранжереї Уманської державної аграрної академії та розсаднику Уманського дендрологічного парку "Софіївка" НАН України, що підтверджено актами і довідками про впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає у плануванні та закладанні досліду, проведенні експериментальних досліджень, узагальненні даних літератури, науковому аналізі власних результатів досліджень та їх підготовці до публікації, апробації результатів досліджень в умовах виробництва.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри екології, декоративного садівництва та лісівництва Уманської державної аграрної академії і наукових конференціях професорсько-викладацького колективу Уманської державної аграрної академії (1998,1999,2000рр.), на Всеукраїнській науковій конференції "Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України" (2000р.), І-й Міжнародній науковій конференції молодих дослідників "Теоретичні і прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва" (Київ, 2000), науково-виробничій конференції "Біостимулятори росту - надійний фактор підвищення продуктивності сільськогосподарських культур" (Умань, 2000).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в п'яти наукових працях, з них три у фахових виданнях ВАК України.

Обсяг і структура роботи. Дисертацію викладено на 245 сторінках комп'ютерного набору, вона містить 115 сторінок основного тексту, 28 таблиць, 21 рисунок і складається з вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел з 235 позицій (з них 29 латиницею) і додатків на 81 сторінках.

 

 

Особливості вирощування кореневласного садивного матеріалу плодових рослин

На основі аналізу літературних джерел висвітлено біологічні та технологічні особливості кореневласного розмноження і дорощування саджанців плодових рослин в різних агрокліматичних зонах. Обґрунтована необхідність більш детального вивчення та вдосконалення окремих біологічних методів та елементів технології вирощування кореневласного садивного матеріалу перспективних сортів і гібридних форм жимолості їстівної в умовах Правобережного Лісостепу України.

Умови, об'єкти та методика експериментальних досліджень

Досліди проводились протягом 1998–2000 рр. на кафедрі екології, декоративного садівництва та лісівництва Уманської державної аграрної академії в агрокліматичних умовах Правобережного Лісостепу України.

Клімат регіону помірно-континентальний. Річна сума опадів, в середньому, становить 633 мм. Найбільша їх кількість припадає на червень,