Значення інноваційної діяльності для розвитку економіки України

Вступ

Сучасні перспективи економічного розвитку України пов'язуються з високотехнологічними й конкурентоспроможними підприємствами. Перехід економіки України до ринкового типу вимагає докорінних змін структури та якості праці, основного та оборотного капіталу, системи фінансів і напрямів капіталовкладень. Ринкова економіка базується на пріоритеті економічної свободи людини, лібералізації її виробничої діяльності, передбачуваної державної економічної, бюджетної і грошової політики, посилення конкуренції між виробниками. Конкурентоспроможність продукції виробника стає чи не найважливішим критерієм його діяльності, оскільки вона забезпечує йому міцні позиції на ринку, стабільні доходи і прибутки. У свою чергу високий рівень конкурентоспроможності виробник може досягти лише постійними якісними змінами праці, технічних засобів виробництва, технологій, тобто оновлення виробництва і продукції. Стає очевидним, що ринок спонукає виробників здійснювати інновації задля збереження конкурентоспроможності їхньої продукції і послуг. Економіка України й далі залишається несприйнятливою до науково- технічних нововведень через низький рівень виробничої бази промисловості та слабке фінансування державою науково-дослідних розробок. Ось чому формування ефективної державної науково-технічної та інвестиційної політики, спрямованої на досягнення більш високих технологічних результатів повинно здійснюватися на основі перетворення власних наукових розробок у базовий елемент виробництва. Саме активізація інноваційної діяльності наукової і виробничої сфер є важливим завданням та умовою становлення економічної незалежності України. Очевидним і зрозумілим є те, що вирішення проблем активізації інноваційної діяльності підприємств – головна запорука здійснення успішних ринкових реформ. Крім того, досвід розвинутих країн свідчить, що вихід з економічної кризи неможливий без активізації інноваційної діяльності. Розвиток організацій відбувається, зазвичай, шляхом освоєння різноманітних інновацій. Ці інновації можуть стосуватися всі сфери діяльності організації. Інноваціями є будь-які технічні, організаційні, економічні та управлінські зміни, які від існуючої практики у цій організації. Інновація – елементарна складова підприємництва, завжди притаманна ринкової економіки. Впровадження інновацій є творчий процес, не бажаючи інновації є «первинним ресурсом» підприємництва ринкової економіки. Тема є актуальною тому що динаміка економічного розвитку в сучасних умовах усе більше залежить від технологічних зрушень на базі інновацій. Уміння формувати й ефективно використовувати інноваційний потенціал стає вирішальним фактором забезпечення конкурентоспроможності та розвитку вітчизняних підприємств. З іншого боку, за роки ринкових трансформацій Україна так і не змогла наблизитися до інноваційних параметрів розвинених країн й особливо у високотехнологічних галузях. Визнання пріоритетності інноваційного розвитку вітчизняних підприємств, проголошення державної політики, спрямованої на інноваційну модель економічного розвитку, обумовлюють особливу актуальність розв'язання проблеми формування ефективної системи управління інноваційними процесами. Реформування системи управління інноваційною діяльністю вітчизняних підприємств може й повинно стати основним чинником їх прискореного розвитку, підвищення конкурентоспроможності та ефективності. Досвід інших країн засвідчує, що лише за умови широкого впровадження інноваційних розробок можливо наповнити як український, так і світовий ринки конкурентоспроможною продукцією вітчизняного виробництва.

Сутність і зміст інновацій, інноваційного процесу та інноваційної діяльності

В економічній літературі «інновація» інтерпретується як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, який втілюється у нових продуктах та технологіях. Інноваційний продукт характеризується більш високим технологічним рівнем, новими споживчими якостями товару або послуги порівняно з попереднім продуктом.

В цілому у наукових джерелах нараховується чимало визначень інновацій. Наприклад, за ознакою змісту чи внутрішньої структури виділяють інновації технічні, економічні, організаційні, управлінські та ін. Виділяють такі ознаки, як масштаб інновацій (глобальні та локальні) ; параметри життєвого циклу; закономірності процесу впровадження.

Різні вчені трактують це поняття залежно від предмета і об'єкта свого дослідження. Наприклад, Б. Твісс у своїй праці визначає інновацію як процес, в якому винахід або ідея набувають економічного змісту. Ф. Ніксон вважає, що інновація – це сукупність технічних, виробничих та комерційних заходів, що призводять до появи на ринку нових товарів, поліпшених промислових процесів та устаткування.

Відповідно до міжнародних стандартів, інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, який втілений у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, що знайшов використання у практичній діяльності.

В цілому щодо змісту цього поняття у фахівців є два підходи: широкий та вузький. Класичною позицією широкого підходу вважають викладене австрійським економістом І. Шумпетером ще у 1913 р. в роботі «Теорія економічного розвитку» розуміння цього процесу як такого, що складається з п'яти основних варіантів:

1) введення нового товару (товару, з яким не знайомий споживач, або нового виду товару) ;

2) впровадження нового методу виробництва продукції (методу, який раніше не використовувався у цій галузі промисловості) ;

3) відкриття нового ринку, на якому ця галузь промисловості певної країни не була представлена;

4) застосування нового джерела сировини та напівфабрикатів;

5) впровадження нової організаційної структури в будь-якій галузі.

Більшість економістів стоїть на позиціях вужчого підходу. Вони обмежують галузь інновації науково-технічними і технологічними питаннями. При цьому, з одного погляду, інновація – це процес застосування нових технологій, виробів, а з іншого – результат у вигляді нових методів, продукції, технологічних процесів. Так, угорський економіст Б. Санто визначає інновацію як суспільно-технологічний та економічний процес, який через практичне використання ідей та винаходів призводить до створення кращих за своїми характеристиками виробів та технологій. Приблизно так трактується це поняття і в більшості сучасних словників та довідників, наприклад: «Інновація – це процес, в ході якого винахід чи відкриття доводиться до стадії практичного застосування і починає