Зовнішньоекономічні зв’язки України

 

 

1.1. Україна 

1.2. Республіка Грузія 

1.3. Королівство Бельгія 

1.4. Республіка Казахстан 

2.1. Міжнародна торгівля  

2.2. Міжнародна міграція робочої сили 

2.3. Міжнародні валютно-фінансові відносини 

2.4. Міжнародне науково-технічне співробітництво та економічна інтеграція 

 

 ВСТУП

 

На сьогоднішній день, в умовах глобалізації, міжнародні економічні відносини набувають пріоритетного значення для всіх країн світу. Міграція населення, переливання капіталу, інвестиції, торгівля – все це є чинниками співпраці між країнами. Для здійснення ефективної зовнішньої політики держава повинна забезпечити стабільну політичну ситуацію, розвиток економіки (щоб було що продавати та за що купувати), нормативну-правову базу для зовнішніх відносин та інше.

Аналіз міжнародних економічних відносин України з Бельгією, Грузією та Казахстаном дозволить дізнатися про співпрацю та динаміку її змін нашої держави з даними країнами на протязі 2007-2011 років.

Метою курсової роботи є визначення сучасного стану та питомої ваги зовнішньоекономічних зв’язків, що впливають на міжнародні економічні відносини України з Бельгією, Грузією та Казахстаном, а також пошук шляхів для економічної інтеграції з даними країнами.

Завданнями даної роботи є:

• проведення діагностики економічної ситуації у обраних країнах;
• визначення товарної спеціалізації України в зовнішній торгівлі;
• аналіз процесів трудової міграції між Україною та країнами світу;
• визначення фінансово-валютних відносин;
• оцінка стану та перспективи міжнародного науково-технічного співробітництва між Україною та Бельгією, Грузією і Казахстаном.

Предметом даної курсової роботи є аналіз стану зовнішньоекономічних зв’язків України та трьох типів країн (1 країна – прикордонний сусід, 2 країна – країна ЄС, 3 країна – будь-яка інша країна світу).

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є українська держава як суб’єкт міжнародних відносин та напрямки її зовнішньоекономічної політики з трьома обраними країнами.

При виконанні даного дослідження використано наступні методи: статистичної обробки інформації, порівняльного економічного аналізу, системного аналізу, методи аналізу даних, а також методи вибіркового обстеження.

Джерелами курсового дослідження є матеріали Держкомстату України та офіційної статистики обраних країн, матеріали Посольств України в досліджуваних країнах та інші джерела, доступні в мережі Інтернет.

 

 

 

Географічне розміщення: розташована у центрі Східної Європи, територія України витягнута з заходу на схід на 1316 км і з півночі на південь на 893 км, лежить приблизно між 52°20′ та 44°23′ північної широти і 22°5′ і 41°15′ східної довготи.

Територія: 603 628 км²

Столиця: Київ

Адміністративно-територіальний поділ: до складу України входять 27 адміністративних одиниць: 1 автономія (Крим), 24 області, які поділяються на 490 районів та 2 міста загальнодержавного значення (місто Київ – столиця України, та місто Севастополь).

Політичний устрій: Україна – унітарна демократична президентсько-парламентська республіка і має багатопартійну політичну систему. В Україні діють такі основні інститути державної влади: Президент, Законодавча, Виконавча та Судова влади. Виконавча влада представленаКабінетом Міністрів і Президентом. Законодавчий орган називається «Верховна Рада України».

Кількість населення: 45 559 235 осіб [1]

Густина населення: 76 осіб/км²

Сусідні країни: вона має спільні сухопутні державні кордони з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході, зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою на південному заході та з Росією на сході. Морські кордони вона має з Румунією, Росією, Туреччиною, Болгарією.

Прикордонні водні ресурси: Південь України омивається Чорним та Азовським морями.

Входження до світових інтеграційних угруповань: ООН (04. 10. 1945), ЮНЕСКО (12. 05. 1945), ВПС (1947), ВООЗ (1948-членство поновлено у 1992), МОП (30. 04. 1954), МАГАТЕ (29. 07. 1957), ЄБРР (14. 07. 1992), МБРР (03. 09. 1992), МВФ (03. 09. 1992), ІКАО (09. 09. 1992), МОКП – Інтерпол (04. 11. 1992), ОБСЄ (30. 12. 1992), ІМО (28. 03. 1994), РЄ (09. 11. 1995), ВТО (20. 10. 1997), ОЧЕС (01. 5. 1999), ФАО (29. 11. 2003), ГУАМ (23 травня 2006), СОТ (16. 05. 2008) та інші впливові міжнародні організації [2].

 

 

Географічне розміщення: Республіка Грузія знаходиться на південному сході Європи і займає центральну і західну частину Закавказзя.

Територія: 69700км²

Столиця: Тбілісі

Адміністративно-територіальний поділ: Грузія на регіональному рівні складається із двох автономних республік, дев’яти регіонів та двох міст державного підпорядкування – Тбілісі та Поті. На середньому рівні: 69 районів, на найнижчому рівні: 55 міст, 50 селищ, 842 громад та 165 сіл.

Політичний устрій: унітарна напівпрезидентська республіка з трьома гілками влади: законодавчою, виконавчою та судовою.

Кількість населення: загальна чисельність населення Грузії (без урахування частково визнаних держав Південна Осетія і Абхазія) на 1 січня 2012 року склала 4 497600 осіб.

Густина населення: 65 осіб/км²

Сусідні країни: її сусідами з півночі є Російська Федерація, зі сходу Республіка Азербайджан, з півдня Республіка Вірменія, на південному заході Туреччина.

Прикордонні водні ресурси: на заході територія Грузії омивається водами Чорного моря.

Входження до світових інтеграційних угруповань: Грузія активно працює з багатьма міжнародними організаціями.