Зовнішньоекономічні зв’язки України

Пріоритетні галузі економіки Українипротягом 2007-2011 рік та їх вагомість зазначена у табл. 2. 18.

 

 

Висновки:

Найбільш пріоритетними галузями економіки України є промисловість, оптова та роздрібна торгівля, транспорт та зв'язок, операції з нерухомістю та сільське господарство.

З табл. 2. 18 видно, що у структурі галузей промисловості значних змін не відбулося. Промисловість протягом 2007-2011 років займає найбільшу частку ВВП, сільське господарство серед пріоритетних – найменшу частку.

Проаналізувавши попередні дані видно, що кількість поточних спільних науково-технічних проектів та розробок найбільше Україна має з Грузією, а найменше з Бельгією. Дані показники не стабільні, бо інноваційні процеси завжди змінюються, світовий розвиток не стоїть на місці.

Найбільший обсяг капіталовкладень надходить з Бельгії, як країни ЄС вона зацікавлена у співробітництві з Україною. З кожним роком ці вкладення зростають (з 2007 по 2011 їх обсяг зріс на 101, 99%).

Напрями науково-технічного співробітництва між Україною та Грузією:

• фундаментальні дослідження у галузі природничих наук;
• співробітництво між національними академіями;
• дослідження в галузі технічних наук і розвитку технологій;
• підготовка та стажування фахівців, науково-педагогічних кадрів, співробітництво в галузі освіти;
• стандартизація, метрологія та сертифікація.

Пріоритетні напрями спільних наукових досліджень і науково-технічного співробітництва [15]:

• високотемпературна надпровідність;
• мікроелектроніка та оптична електроніка;
• перспективні інформаційні технології;
• безпека населення та народногосподарських об'єктів під час виникнення природних і техногенних катастроф;
• геном людини;
• біоінженерія та біотехнологія;
• проблеми енергетики, освоєння нетрадиційних та таких, що поновлюються, джерел енергії, енергозберігаючі технології;
• дослідження, використання та охорона природних ресурсів Чорного моря;
• освоєння мінеральних ресурсів морського дна;
• комплексне використання природних ресурсів і сировини;
• екологічно чисті технології металургійних і хімічних виробництв;
• матеріалознавство;
• технології та комбіновані методи обробки матеріалів і безконтактного контролю деталей;
• робототехніка;
• зварювання та суміжні технології, зварювальні матеріали та обладнання;
• відкриття та розробка нових рудних і нерудних родовищ.

Напрями науково-технічного співробітництва між Україною та Казахстаном:

• фундаментальні та прикладні дослідження в галузі природничих, технічних наук;
• розвиток сучасних наукоємних напрямів;
• підготовка та стажування спеціалістів;
• стандартизація, метрологія і сертифікація;
• охорона інтелектуальної власності;
• науково-технічна інформація;
• наукознавство, інформаційний аналіз;
• аналіз проектів і програм.

Співробітництво може реалізовуватися в таких формах [16]:

• здійснення спільних науково-дослідних програм, проектів по створенню та освоєннюнаукоємних технологій;
• формування спільних науково-дослідних колективів, лабораторій, а також інноваційних фірм і організацій, що забезпечують освоєння нових технологій;
• наукова робота у науково-дослідних установах, вищих навчальних закладах, технопарках, архівах, бібліотеках і музеях другої Сторони, включаючи спільні польові дослідження та експедиції;
• обмін науково-технічною інформацією, документацією, літературою та бібліографічними виданнями;
• проведення спільних семінарів, наукових конференцій та робочих зустрічей;
• обмін вченими та спеціалістами;
• підвищення кваліфікації вчених і спеціалістів, організація стажувань;
• передача передових технологій і «ноу-хау».

Співробітництво в галузі науки і техніки між Україною та Бельгією включає[17]:

• обмін науковою і технічною інформацією;
• спільну діяльність в галузі ДТР;
• діяльність по професійній підготовці та програмах мобільності для науковців, дослідників та технічного персоналу, які беруть участь у ДТР з обох сторін.

2) Економічна інтеграція України з Бельгією, Грузією та Казахстаном

Найпростішою формою економічної інтеграції вважається зона вільної торгівлі. За такого режиму всі члени угруповання взаємно скасовують мито на товари та послуги, що надходять у сферу зовнішньої торгівлі країн-учасниць. Серед обраних країн Україна має ЗВТ з Казахстаном, бо обидві країни є членами СНД. Інтеграція з Бельгією неможлива поки Україна не вступить до Євросоюзу (що станеться не скоро).

Митний союз вважається поглибленою формою економічної інтеграції. Крім скасування мита на торгівлю між країнами-членами, угруповання виробляє і застосовує єдиний митний тариф у торгівлі з іншими країнами. Наразі ми маємо 2 митних союзи і в жоден з них Україна не входить:

Митний союз Європейського Союзу;

Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії.

Україна отримувала запрошення до вступу в Митний союз Білорусі, Казахстану і Росії, але рішення про вступ так і не було прийнято.

Найяскравішим прикладом міжнародної економічної інтеграції є Європейський Союз (ЄС), до якого входить Бельгія та має намір вступити Грузія. Україна поки не має шансів вступити до цього угрупування.

Економічна інтеграція України з Бельгією не має сенсу, бо Бельгії не відіграє значної ролі в економічних показниках України (низький рівень ПІІ, мало науково-технічних розробок, невелика міграція населення).

Щодо Грузіі, то країна наразі займається насамперед перспективами свого розвитку і тягнути невідповідальну Україну, я думаю, їй тільки завадить на шляху до світового визнання.

Співпраця з Казахстаном можлива, адже країни знаходяться майже на одному рівні економічного розвитку та мають всі можливості створювати нові угруповування.

 

 

В даній курсові роботі був проведений аналіз міжнародних економічних відносин України з Бельгією, Грузією та Казахстаном на протязі 2007-2011 років, на основі якого можна зробити певні висновки щодо сучасного стану в країнах, тенденцій, перспектив подальшого розвитку та співпраці з Україною:

• найбільший експорт та імпорт впродовж 2007-2011 років, серед обраних країн, Українамала з Казахстаном;
• сальдо платіжного балансу зовнішньої торгівлі України загалом з світом є негативним, але з Грузією цей показник протягом 5 років був позитивний;
• національна економіка України є відкритою;
• експортна квота у 2011 сягає 49, 7%., а імпортна – 53, 767%;
• найкращим варіантом для міграції робочої сили з України буде Бельгія, бо вона має найвища заробітна плату (2011 рік – 4689, 5 дол.) ;
• з кожним роком державний та валовий борг України зростають, що негативно впливає на економіку країни в цілому;
• обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну з кожним роком зростає в середньому на 10%, а з України – на 2%. ;
• найбільше ПІІ в Україну незмінно надходить з Кіпру;
• найбільш пріоритетними галузями економіки України є промисловість, оптова та роздрібна торгівля, транспорт та зв'язок, операції з нерухомістю та сільське господарство;
• найбільш розвинене науково-технічне співробітництво Україна має з Грузією та Казахстаном.

В Україні існує тенденція перевищення експорту над імпортом через низьку платоспроможність населення та залежність країни від іноземних паливно-енергетичних ресурсів.

Позитивним є те, що поступово відбувається відновлення вітчизняного промислового виробництва та покращення ситуації на ринку праці, покращення ситуації у зовнішній торгівлі, що демонструє міжнародним експертам та іноземним інвесторам здатність України закріпити позитивну динаміку економічного зростання.

Потенційно наша країна, володіючи значним внутрішнім ринком, розгалуженим промисловим і сільськогосподарським потенціалом, багатими та різноманітними природними ресурсами, а також вигідним геополітичним розташуванням, може стати одним із провідних реципієнтів інвестицій.