Звіт про виконання програми навчальної практики

 

Охорона праці на робочому місці

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про охорону праці» - охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних  і лікувально-профілактичних заходів   та   засобів,  спрямованих  на збереження життя,  здоров'я  і  працездатності  людини  у  процесі трудової діяльності.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про охорону праці»  на підприємствах, в установах і організаціях з кількістю працюючих 50 чоловік і більше незалежно від форм власності створюється комісія з питань охорони праці. Оскільки в центрі зайнятості працює 33 працівники ( в т.ч. 32 державних службовця та 1 робітник), то комісія у даній установі не створюється.

Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці і проводиться з працівниками, які приймаються на роботу та в процесі їх трудової діяльності. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.  Працівники допускаються до самостійної роботи після вступного інструктажу, навчання, перевірки теоретичних знань, первинного інструктажу на робочому місці, стажування і набуття навичок безпечних методів праці. Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично, один раз на три роки, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Відповідальність за організацію навчання та перевірку знань з питань охорони праці в центрі зайнятості покладається на ії керівника. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснюється відповідальною особою з питань охорони праці.

Центр зайнятості зобов`язується при укладанні трудового договору ознайомити працівників під розписку про умови праці та про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих факторів; виконувати вимоги Законів України «Про охорону праці», «Про загальнообов`язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що привели до втрати працездатності» та їхні вимоги в сфері охорони праці згідно чинного законодавства; проводити навчання та інструктажі з охорони праці усіх працюючих; забезпечувати на кожному робочому місці безпечні і нешкідливі умови праці відповідно до нормативних актів. Відшкодування працівникові заподіяної на виробництві шкоди його здоров`ю або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків. 

Працівник зобов’язується дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я  оточуючих людей в процесі виконання будь-якої роботи або під час перебування на території установи; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці; проходити в установленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник має право відмовитися від роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я або для оточуючих його людей, чи виробничого або навколишнього середовища.

 

Реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу

Наступного дня мною були опрацьовані документи, що стосуються реєстрації та ведення обліку громадян, як таких, що шукають роботу та безробітних. 

Відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю

З’ясував, що під час проведення реєстрації громадянина працівник ЦЗ із застосуванням автоматизованої системи заповнює персональну картку особи, яка звернулася. Реєстрація громадян проводиться за пред’явленням паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту. 

Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає за днем після закінчення строку для пошуку роботи заяву із зазначенням інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що зазначені в ч.3 ст.1 ЗУ «Про зайнятість населення» і не отримує пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до Наказу Міністерства соціальної політики України № 309 від 20.11.2000 року матеріальна допомога по безробіттю надається безробітним у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, за умови, що середньомісячний дохід на члена сім'ї не перевищує встановлений законодавством рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Даний вид компенсацій надається у розмірі встановленому законодавством, протягом 180 календарних днів.  Що стосується одноразової матеріальної допомоги, то дана допомога виплачується на кожну особу один раз на півроку. Для одержання одноразової матеріальної допомоги особа повинна подати до ЦЗ заяву та довідки про склад сім'ї і доходи кожного члена сім'ї. 

У разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, допомога на поховання виплачується особам, які здійснили поховання, у розмірі установленому законодавством. У разі звернення кількох осіб за належною їм сумою виплат вона ділиться між ними порівну.

Під час проведення реєстрації працівник територіального органу заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі Державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України “Про зайнятість