Звіт про виконання програми навчальної практики

Підсумовуючи все вищенаведене,  можна  зробити  висновок,  що держава  створює  умови  для  забезпечення  ефективної  зайнятості населення та запобігання безробіттю.

Професійне навчання включає підготовку незайнятих громадян, які не мають професії, перепідготовку робітників і спеціалістів за новими професіями та спеціальностями, підвищення кваліфікації незайнятого населення. Професійна підготовка незайнятих громадян, які звернулися до центрів зайнятості, не маючи професії, спрямовується на оволодіння ними спеціальними знаннями, уміннями і навичками за професіями, що користуватимуться попитом на регіональному ринку праці або необхідні для самозайнятості.

Професійна перепідготовка робітників і спеціалістів здійснюється з метою оволодіння спеціальними знаннями, уміннями і навичками за новою професією (спеціальністю) вивільненими працівниками та іншими незайнятими громадянами, яким не може бути запропонована підходяща робота за наявною у них професією.

Підвищення кваліфікації робітників і спеціалістів спрямовується на розширення та поглиблення їх знань, умінь і навичок за раніше набутими професіями (спеціальностями) до рівня, що відповідає сучасним вимогам науки і техніки, а також на опанування спеціальними знаннями, що сприятиме продуктивній зайнятості.

Відповідно до статті 24 ЗУ «Про зайнятість населення» професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості, як такі, що шукають роботу  та безробітних може проводитись у випадках :

• неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність необхідної професійної кваліфікації;
• втрати здатності виконання роботи за попередньою професією;
• необхідності підібрати підходящу роботу інваліду, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, відповідно до рекомендацій МСЕК тощо. 

Відповідно до статті 32 ЗУ «Про зайнятість населення» професійна орієнтація населення - комплекс взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізацію здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності.

Відповідно до статті 34 ЗУ «про зайнятість населення» професійне навчання - набуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок особою відповідно до її покликання і здібностей, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації для професійної діяльності та конкурентоспроможності на ринку праці.

Так згідно зі статтею 35 вищезазначеного Закону професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, навчальними закладами в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Роботодавці - замовники кадрів беруть участь у визначенні змісту навчання, кваліфікаційній атестації безробітних, надають робочі місця для їх виробничого навчання, виробничої практики або стажування.

За безробітним, який проходить професійне навчання за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, що встановлені відповідно до законодавства.

Отже при опрацюванні даної теми можна зробити висновок, що держава повинна всіляко сприяти для працевлаштуванню осіб, які потребують соціального захисту шляхом бронювання робочих місць на підприємствах, установах, організаціях, а також встановлення квоти робочих місць. Для інвалідів, які працевлаштовуються роботодавці повинні за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів, або ж за свій власний рахунок на належному рівні облаштувати робоче місце і умови праці для таких осіб.

Організація прийому громадян з особистих питань. Робота з пропозиціями, заявами, скаргами громадян

Відповідно до статті 7 ЗУ «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у  встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. 

Забороняється відмова в прийнятті  та  розгляді  звернення  з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання,   національність громадянина, незнання  мови  звернення.

Районний центр зайнятості та його посадові особи зобов'язані   розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про  результати  розгляду.

Районний центр зайнятості зобов'язаний об'єктивно і вчасно розглядати  заяви, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до  чинного  законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про  наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого  входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Скарга на  дії  чи  рішення  органу  державної влади,  органу місцевого  самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації,  посадової  особи подається  у  порядку  підлеглості  вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права  звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі  відсутності  такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням