Абракітов В. Е. Конспект лекцій з дисципліни „Промислова безпека сучасних виробничих технологій” / В. Е. Абракітов; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2014. – 87 с.

Методологія аналізу та оцінювання ризику аварій на промислових об’єктах активно розвивається, тому розробка нових і вдосконалення існуючих підходів, моделей і методик оцінювання ризиків аварій, комп’ютерна їх реалізація залишається для нашої держави актуальним завданням.

Визначення оцінок ризиків аварій має ґрунтуватися на результатах контролю технічного стану потенційно небезпечних об’єктів, статистичних даних про аварії і надзвичайні ситуації техногенного характеру, комплексного моніторингу небезпечних геологічних і гідрометеорологічних процесів, стану природних комплексів, а також на результатах моделювання відповідних небезпечних подій та ситуацій, їхнього впливу на здоров’я населення.

Застосування методології оцінювання ризику дозволяє розробляти механізми і стратегію різних регулюючих заходів щодо підвищення безпеки промислових об’єктів; встановлювати межі варіабельності величин ризику і невизначеностей, пов'язаних з обмеженістю початкових даних або з невирішеністю наукових проблем.

 

 

1.   Лисиченко Г.В. Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління / Г.В. Лисиченко, Ю.Л. Забулонов, Г.А. Хміль. – К.: Наукова думка, 2008. – 543 с.

2.   Методические указания по проведению анализа риска объектов повышенной опасности. РД 03-418-01, утв. Пост. Госгортехнадзора России от 10.07.01 № 30.

3.   Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України № 2245-ІІІ від 18.01.2001 р.

4.   Про  ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956.

5.   Про затвердження Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки: Наказ Мінпраці та соціальної політики України від 4.12.2002 р. № 637.

6.   Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності: Закон України № 877-V від 5.04.2007 р.

Контрольні запитання до теми 2

1.Наведіть основні положення OHSAS 18001-2007

2.Що повинна враховувати процедура ідентифікації небезпек і оцінки ризику?

3.Наведіть вимоги до методології організації для ідентифікації небезпек і оцінки ризику

4.Чи застосується ризик-орієнтований підхід у  системі управління  безпекою промислових об’єктів?

5.Що є основними превентивними заходами безпеки промислових об’єктів?

6.Які ступені небезпеки ви знаєте?

7.Чи може бути може бути класифікований ризик аварій (інцидентів) на небезпечному виробничому об'єкті на основі матриці ризиків?

8.Які види ризику ви знаєте?

9.Чим відрізняються між собою професійний, технічний та екологічний ризики?

10. Наведіть алгоритм оцінки професійного ризику.

11. Розповісте про стан  впровадження  методів аналізу ризику  аварій  в  Україні

12. Що є об’єктами моделювання в разі аналізу небезпеки (ризику) об’єкта?

13.Наведіть основні нормативно-правові акти, які зобов’язують наглядові органи за рівнем ризику оцінювати прийнятність і надмірну небезпеку видів діяльності, пов'язаних з можливими аварійними ситуаціями, що мають несприятливі наслідки для людей та навколишнього середовища

14. Наведіть основні положення методології аналізу та оцінювання ризику аварій на промислових об’єктах

15. Які кількісні методи найбільшого поширення при оцінюванні ризику аварій на промислових об’єктах ви знаєте?

 

 

 

 

Україна належить до держав з високим рівнем негативних наслідків виробничої діяльності. У структурі промислового потенціалу України потенційно небезпечні виробництва мають значну питому вагу. В цілому по країні на них припадає близько 43% вартості промислово-виробничих основних фондів, близько третини обсягів виробництва. Особливо багато потенційно небезпечних виробництв зосереджено в Донецькій, Луганській, Івано-Франківській, Київській областях. Вартість промислових виробничих основних фондів у Донецькій, Луганській і Дніпропетровській областях становить понад половину їхньої вартості в Україні в цілому. 

Криза в економіці, яка супроводжується збільшенням частки застарілих технологій і обладнання, зниженням рівня модернізації, оновлення виробництва підвищує ризик техногенних катастроф.

Висока концентрація населення та промислового виробництва справляли негативний вплив на навколишнє середовище, а в окремих регіонах через нерівномірність розселення населення та розміщення промислового виробництва на території України такий вплив створював дуже напружену екологічну ситуацію. Зокрема, в Донбасі, який займає 8,8% території України і де проживає 16% населення, випускається понад 20% усієї промислової продукції, в тому числі 64% паливної, 43% металургійної, 31% хімічної та нафтохімічної, 25% електроенергетичної.

На Придніпров'я припадає 9,8% території та близько 12% населення України. Тут виробляється 18% промислової продукції, в тому числі 52% металургійної, 22% електроенергетичної, 13% хімічної та нафтохімічної.

Входження України до ринкової економіки, нове реформування промислового комплексу переміщують акценти у системі передумов і факторів, які впливають на розвиток і розміщення її продуктивних сил. Їх територіальна організація є такою ж  важливою, як і технологічне або соціальне. Україна належить до держав з високим рівнем негативних наслідків господарської діяльності. Тому проблеми промислової безпеки набувають першорядного значення, оскільки під їх безпосереднім впливом формується становище продуктивних сил. Різко підвищилась напруженість у водопостачанні. Ряд регіонів потерпає від екологічного лиха (Донбас, Придніпров'я, Полісся, Закарпаття). Вкрай необхідною є нова "технологія" прийняття господарських рішень з урахуванням всесвітнього науково-практичного досвіду охорони навколишнього природного середовища. 

З огляду