Абракітов В. Е. Конспект лекцій з дисципліни „Промислова безпека сучасних виробничих технологій” / В. Е. Абракітов; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2014. – 87 с.

Організація повинна встановити, впровадити й дотримувати процедур для постійної ідентифікації небезпек, оцінки ризику й вибору необхідних способів контролю. Процедури ідентифікації небезпек і оцінки ризику повинні враховувати:

звичайні й особливі режими діяльності;

діяльність усіх осіб, що мають доступ до робочого місця (включаючи субпідрядників і відвідувачів);

поведінкові реакції, можливості й інші людські фактори;

ідентифіковані небезпеки, що виникають поза робочим середовищем, що можуть негативно вплинути на здоров'я й безпека осіб на робочому місці, що перебуває під контролем організації;

небезпеки, створювані поблизу робочого місця, пов'язані із професіональною діяльністю, що перебуває під контролем організації (подібні небезпеки можуть розглядатися й в екологічному аспекті);

інфраструктуру, устаткування й матеріали на робочому місці, які надаються даною або іншими організаціями;

що відбувся або передбачувані зміни в організації, сфері її діяльності або матеріалах;

модифікації в системі менеджменту управління охороною праці, включаючи тимчасові зміни, і їх вплив на операції, процеси й господарську діяльність;

будь-які застосовні законодавчі зобов'язання, що ставляться до оцінки ризику й впровадженню необхідних заходів контролю;

конфігурацію робочих місць, процесів, механізмів, устаткування й агрегатів, операційних процедур і організації роботи, включаючи їх адаптацію до можливостей людини.

Методологія організації для ідентифікації небезпек і оцінки ризику повинна:

визначатися з урахуванням масштабу, характеру й тривалості процесів, забезпечуючи скоріше попереджувальний, чому реактивний підхід;

забезпечувати ідентифікацію, установлення пріоритетів і документування ризиків, а також впровадження відповідних видів контролю.

Для керування змінами організація повинна заздалегідь, до них введення, ідентифікувати небезпеки й ризики системи управління охороною праці, пов'язані зі змінами в організації, системі менеджменту управління охороною праці або її діяльності.

Організація повинна гарантувати, що результати таких оцінок враховані при розробці методів контролю.

При визначенні методів контролю або розгляді змін в існуючих методах слід прагнути до зниження ризиків у відповідності з наступною ієрархією:

усунення ризику;

заміна;

інженерні засоби контролю;

сигналізація / попереджувальні знаки й/або адміністративний контроль;

засоби індивідуального захисту.

Організаціям, що впроваджують системи менеджменту охорони здоров'я персоналу й безпеки праці, слід вибирати найбільше продуктивно "працюючі" методики й підходи для виконання вимог відповідних стандартів і контролю над ефективністю їх виконання. Організація повинна встановити ризики, які можуть бути визнані несприйнятливими, а також які будуть використані як база при розробці цілей і завдань в області управління охороною праці і відповідних програм поліпшення умов праці. Найбільше коректно визначати ризики можна за допомогою методології кількісного аналізу ризику, нормативно використовуваної при розробці, наприклад, декларацій безпеки небезпечних виробничих об'єктів, паспортів безпеки небезпечних об'єктів, планів локалізації й ліквідації аварійних ситуацій на хіміко-технологічних об'єктах (у розрахунково-пояснювальних записках з аналізу ризику), планів локалізації й ліквідації аварійних розливів нафти й нафтопродуктів та ін. Задовільною можна вважати оцінку ризику тільки від впливу баричного, термічного й токсичного вражаючих факторів.

Одним із прикладів реалізації вимог безпеки є Методика ідентифікації небезпеки й оцінки ризику травматизму, профзахворювань і порушень умов праці на робочих місцях (при проведенні робочих операцій), аварій і інцидентів.

напівкількісний підхід до оцінки й керуванню ризиком (в порівнянні із часто вживаним способом фіксації результатів атестації робочих місць за умовами праці: атестований, не атестований, умовно атестований - остання категорія має явно суб'єктивний підтекст);

можливість імовірнісної оцінки, обліку не тільки небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища, але й передісторії травматизму (профзахворювань) на підприємстві;

можливість ухвалення аргументованого рішення на вибір коригуючих і попереджуючих заходів, визначенню кількісних але вимірюваних цілей і завдань по охороні праці.

Впровадження (після адаптації) Методики на підприємствах дозволяє зменшити рівень травматизму й профзахворювань, полегшує впровадження й сертифікацію системи управління промисловою безпекою й охороною праці.

 

 

Аналіз та оцінювання ризику аварій разом із превентивними заходами безпеки є основою системи управління безпекою промислових об’єктів різних типів. Аналіз та оцінювання ризику включає такі основні завдання: обґрунтування цілі та завдань аналізу ризику; аналіз  технологічних особливостей виробничого  об’єкта,  виявлення всіх джерел небезпеки; визначення подій, що можуть ініціювати виникнення аварій; визначення вражальних чинників, що виникають під час аварій; кількісне оцінювання ймовірностей виникнення аварій; формування імовірних сценаріїв розвитку аварій; моделювання і прогнозування імовірних наслідків аварій для персоналу, населення і навколишнього середовища за різними сценаріями розвитку подій; оцінювання ймовірностей впливу зовнішніх чинників на об’єкт; розрахунок ризику аварій; аналіз ризику щодо його прийнятності; розробка заходів зі зменшення ризиків аварій у разі перевищення прийнятного рівня; в противному випадку, якщо ризик не перевищує прийнятний рівень, – формування звіту й обґрунтування безпеки промислового об’єкта; визначення достатності превентивних заходів безпеки для забезпечення стійкості об’єкта до внутрішніх та зовнішніх впливів. Загальна схема системи управління безпекою промислових об’єктів (ПО) відображена на рис. 2.2.

Як видно з рис. 2.2, основними превентивними заходами безпеки промислових об’єктів є адміністративні, організаційні та інженерно-технічні заходи; організація та управління персоналом; правила поводження з небезпечними хімічними речовинами (НХР); стандарти, інструкції з техніки безпеки, розробка планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАСів); управління замінами устаткування; аудит і огляд промислових