Абракітов В. Е. Конспект лекцій з дисципліни „Промислова безпека сучасних виробничих технологій” / В. Е. Абракітов; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2014. – 87 с.

Хвиля прориву гідротехнічних споруд, що виникає внаслідок прориву гребель, шлюзів, дамб тощо і має наступні параметри фактору ураження: швидкість хвилі прориву; глибина хвилі прориву; температура води; час існування хвилі прориву.

Уламки, осколки, що виникають при вибухах легкозаймистих і вибухових речовині і має наступні параметри фактору ураження: маса уламку, осколка; швидкість розлітання уламку, осколку.

Екстремальний нагрів середовища, що виникає при пожежах, вибухах легкозаймистих і вибухових речовин і має наступні параметри фактору ураження: температура середовища; коефіцієнт тепловіддачі; час дії джерела екстремальних температур.

Теплове випромінювання, що виникає при пожежах, вибухах і має наступні параметри фактору ураження: енергія теплового випромінювання; потужність теплового випромінювання; час дії джерела теплового випромінювання.

Іонізуюче випромінювання, що виникає при аваріях (катастрофах) з викидом радіоактивних речовин і має наступні параметри фактору ураження: активність радіонуклідів в джерелі; щільність радіоактивного забруднення місцевості; концентрація радіоактивного забруднення; концентрація радіонуклідів.  

Активність радіонукліда в джерелі іонізації – радіоактивність, що дорівнює відношенню числа мимовільних ядерних перетворювань в джерелі за малий інтервал часу до цього інтервалу. 

Щільність радіоактивного забруднення місцевості – це ступінь радіоактивного забруднення місцевості.

Токсична дія  що виникає при аваріях (катастрофах) з викидом сильнодіючих отруйних речовин і має наступні параметри фактору ураження: концентрація небезпечної хімічної речовини в середовищі; щільність хімічного зараження місцевості і об’єктів.

Щільність зараження небезпечними хімічними речовинами – ступінь хімічного зараження місцевості.

Більшість параметрів кожного фактору джерела техногенної надзвичайної ситуації мають міжнародну позначку і одиницю виміру, як у системі СІ, так і не системні.  Ось чому при вимірах показників треба бути уважними з одиницями виміру.

 

Таблиця 1.1 – Характеристика параметрів джерела ураження техногенної надзвичайної ситуації та їх позначення

 

 

Процедури оцінки рівнів безпеки промислових об’єктів на основі аналізу й оцінювання ризику аварій були розроблені у 80-х роках минулого століття у США, відтоді вони активно розвиваються науковцями багатьох країн, зокрема Великобританії, Нідерландів, Франції, Німеччини, Австрії, Росії, України тощо. Нині вони досягли уже того рівня розвитку, коли результати їх практичного застосування вагомо впливають на процес експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки.

Аварії на промислових об’єктах, включаючи пожежі, вибухи і витікання небезпечних хімічних речовин, є джерелами економічних та екологічних втрат, а протягом останніх років ці втрати мають стійку тенденцію до зростання. Особливо вони відчутні у сьогоднішніх соціально-економічних умовах України, коли економіка знаходиться в критичному стані і любе порушення стабільності ситуації лягає важким тягарем на бюджет країни. У зв’язку з цим питання аналізу й оцінювання існуючих на підприємстві ризиків аварій, їх практичне застосування для забезпечення стійкого функціонування промислових об’єктів, складання декларації безпеки, обґрунтування управлінських рішень щодо зниження небезпеки та запобігання аваріям і надзвичайним ситуаціям є актуальними для безпеки будь-якого суспільства.

Список  використаних джерел до теми 1

1.Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки"

2.Кодекс цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 34-35, ст.458)

Контрольні запитання до теми 1

1.Наведіть основні терміни та визначення техногенних надзвичайних ситуацій

2.Що таке норма проходження процесів (задля техногенних надзвичайних ситуацій)?

3.Чим аварія відрізняється від катастрофи?

4.Що таке промислова безпека в надзвичайних ситуаціях?

5.Чим проектна промислова аварія відрізняється від за проектної?

6.Що може бути джерелом техногенної надзвичайної ситуації?

7.Як поділяються транспортні аварії?

8.Як поділяються пожежі?

9.Як поділяються гідродинамічні аварії?

10.Як поділяються аварії з викидом (загрозою викиду) різних речовин?

11.Як поділяються аварії на системах життєзабезпечення?

12. Як поділяються аварії на очисних спорудах?

13.Як поділяються надзвичайні ситуації з урахуванням територіального поширення, характеру сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків?

14. Наведіть фактори ураження джерел техногенних надзвичайних ситуацій?

 

 

 

Одним із критеріїв ефективності діючої системи керування охороною здоров'я персоналу й виробничої безпеки є її відповідність вимогам специфікації OHSAS 18001:2007 "Система стандартів безпеки праці. Система керування охороною праці в організації. Загальні вимоги по розробці, застосуванні, оцінці й удосконалюванню".

 

Рис. 2.1 – Схематичне зображення Системи управління професійними ризиками

 

Зазначені документи регламентують лише загальні вимоги до створення систем охорони праці й виробничої безпеки в організаціях, залишаючи право вибору конкретних і найбільш зручних шляхів їх реалізації за колективами, що впроваджують ці системи.

Небезпечні й шкідливі фактори на об'єкті (робочому місці) виділяються відповідно до  вимог діючих нормативних документів. Це, наприклад:

участь у виробничому процесі або можливість утвору при проведенні процесу небезпечних хімічних речовин (шкідливих, пожежонебезпечних);

високі тиски;

високі температури;

частини, що рухаються, устаткування й механізмів (включаючи обертаючі й вібруючі частини);

небезпечні значення електричної напруги;

шум, вібрація й ін.

При визначенні ступеня ризику травматизму розглядаються всі стадії робіт: у процесі підготовки, на стадіях виконання й завершення.

Основою системи керування охороною праці є коректне проведення ідентифікації небезпек, оцінка ризику й вибір