Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Абракітов В. Е. Конспект лекцій з дисципліни „Промислова безпека сучасних виробничих технологій” / В. Е. Абракітов; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х. : ХНУМГ, 2014. – 87 с.

Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
89
Мова: 
Українська
Оцінка: 

. W ( A) . (2.2)

Присутня у цій моделі ймовірність Р(A) чисельно виражає міру можливості здійснення тієї чи іншої негативної події А, пов’язаної з невизначеною ситуацією, а ймовірна величина очікуваних наслідків W(A) внаслідок реалізації негативної події А залежить не тільки від можливих втрат, а й від ступеня уразливості об’єкта для події А, тобто
 
W (А) = V (А)• U (А),(2.3)
 
де W(A) – ймовірна величина можливих наслідків реалізації події А; V(A) – ступінь уразливості об’єкта для події А;
U (А) – умовний повний збиток внаслідок реалізації А.
Таким чином, підставляючи вираз (2.3) у формулу (2.2), маємо наступну модель для визначення ризику:
 
R (А)= P (А)• V(А) • U (А),(2.4)
 
де  R(А) − ризик (негативної події А);
P (А) − ймовірність реалізації негативної події А;
V (A) − ступінь уразливості об’єкта для події А;
U (A) − умовний повний збиток при реалізації події А.
Отже формула (2.4) є загальною для всіх типів ризиків, які характеризуються своїми масштабами прояву. Але при її практичному використанні у кожному конкретному випадку може виникнути необхідність додаткових досліджень.
На практиці у багатьох випадках необхідно визначити інтегральний ризик – узагальнений показник, який включає комплекс загроз, що можуть реалізуватися при певних умовах і спричинити аварії на заданій території. Тоді ймовірність прояву комплексу загроз визначають за допомогою добутку ймовірностей сумісних подій, а збитки від реалізації цих подій визначають за допомогою результатів детальних досліджень для відносно обмежених територій.
Що стосується методів оцінки ризику, то слід зазначити, що для аналізу небезпеки промислових об’єктів та числової оцінки ризику аварій використовують як кількісні, так і якісні методи аналізу, систематизація яких наведена на рис. 2.3.
Серед якісних методів найпоширенішими є аналіз видів відмов і наслідків (АВВН) (що відбудеться, якщо...?) та аналіз видів, наслідків і критичності відмов (HAZOP-аналіз).
Останній метод часто є досить ефективним для аналізу небезпеки технологічних процесів.
З метою кількісного оцінювання ймовірності виникнення аварій використовують методи, засновані на моделюванні випадкових процесів виникнення і розвитку аварій, а для оцінки збитків внаслідок реалізації негативних подій часто використовують і детерміністичні методи. Таке комплексне застосування детерміністичних і ймовірнісних методів дає змогу розрахувати ризик аварій на промислових об’єктах.
Серед кількісних методів найбільшого поширення при оцінюванні ризику аварій на ПО набули логіко-ймовірнісні методи, зокрема „дерево подій”, "дерево відмов", „мінімальних шляхів” і „мінімальних перетинів”, а також статистичні методи обробки даних про аварійність технологічних систем. Статистичні методи застосовують за мінімальних припущень,  проте вони  вимагають великого  об’єму статистичної інформації.
Знизити вимоги до необхідного об’єму статистичних даних дозволяє поєднання наявної статистичної інформації та додаткової інформації, у тому числі знань і досвіду експертів. Так, при відсутності статистичних даних про аварії за деякий проміжок часу, для оцінки ймовірності реалізації негативної події використовують такі експертні методи, як метод Делфі, метод аналізу ієрархій, морфологічний аналіз, методи нечіткої логіки тощо. Крім того, розрахунок ризику аварій також проводять із використанням теоретико-ймовірнісного методу, який застосовують для оцінки частот або ймовірностей рідких негативних подій з важкими наслідками, статистика по яких практично відсутня.
«Дерево подій» – метод, що застосовується для побудови логічної структури сценаріїв та оцінки ймовірностей критичних подій. «Дерево подій» використовує початкову подію як вихідну точку розвитку сценарію аварії. Далі, через послідовно-паралельні ланцюги проміжних подій, кожному з яких відповідає деяка ймовірність його виникнення, оцінюється сукупна ймовірність виникнення кінцевої окремої критичної події. За допомогою аналізу дерева подій можна визначити шляхи розвитку аварії, які вносять найбільший вклад у ризик через їхню високу ймовірність або потенційний збиток.
 
Рис. 2.3 – Систематизація методів оцінювання ризику аварій на промислових об’єктах
 
Метод «дерево відмов» характеризується тим, що спочатку розглядається деяка конкретна критична подія. Вона зображується як головна подія і зв’язується з численними базовими подіями зазначенням цих подій та логічних операторів над ними. Якщо виникнення кожної з зазначених окремих подій характеризується ймовірністю Pі, тоді ймовірність критичної події P визначається рівнянням
Аналіз ризику спрямований на забезпечення подальших процедур управління ризиком, обґрунтування необхідності його зниження, на основі чого розраховують і пропонують реальні затрати на запобіжні заходи.
Існує немало заходів безпеки, які можуть бути використані на промислових об’єктах у тій або іншій ситуації, зокрема: заміна небезпечних матеріалів безпечними або менш небезпечними в існуючому технологічному процесі; зниження запасів небезпечних речовин чи матеріалів; забезпечення безпечної відстані між небезпечним виробництвом і житловою зоною; застосування автоматизації з тим, щоб необхідність для виробничого персоналу відвідувати небезпечні виробничі ділянки підприємства була мінімальною; запобігання аварійним витокам шляхом дотримання встановлених норм і стандартів; оснащення системами аварійної сигналізації про можливий викид небезпечних речовин у значних кількостях; розробка планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, планів евакуації людей в безпечні місця; устаткування підприємств протипожежними автоматичними системами для зниження збитку від пожежі.
Таким чином, як показала практика, аналіз ризику і запобігання аваріям промислових об’єктів вимагає значних зусиль і фінансових витрат на всіх етапах управлінського циклу. Засоби, витрачені на забезпечення безпеки, зменшують прибуток підприємства в короткостроковій
Фото Капча