Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Адаптивність сортів озимої пшениці й еколого-біологічні основи регуляції їхньої продуктивності в південному Степу України

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
59
Мова: 
Українська
Оцінка: 

г ґрунту, що є типовим для південної степової зони.

Особливістю агрокліматичних умов зони південного Степу України є диспропорція між великою кількістю сонячної радіації і малою кількістю опадів, внаслідок чого багато вологи витрачається на транспірацію та випаровування з поверхні ґрунту. Сума опадів, як засвідчують багаторічні дані метеостанцій зони, коливається від
330 до 474 мм за рік. Посушливий характер клімату проявляється також і у нерівномірному розподілу опадів протягом року. Найбільш сухими є друга половина літа й осінь, що в більшості років не дає можливості отримати своєчасні сходи і забезпечити оптимальні умови для подальшого росту і розвитку рослин.
Зима м’яка, характеризується глибокими відлигами, під час яких нерідко починає відновлюватися вегетація озимих.
За роки досліджень (1981-2001 рр.) середньорічна температура повітря становила 9, 92ºC при середній багаторічній нормі 9, 88ºС, річна сума опадів – 418 мм при нормі 374, коливання її по роках – від 243 до 620 мм. За цей період було 9 років, коли сума опадів становила меншою і 10 – коли вона була більшою за норму.
У польових дослідах вивчали біологічні особливості різних типів сортів озимої пшениці, формування їхнього адаптивного потенціалу, продуктивність і якість зерна за реакцією на комплекс агротехнічних заходів, включаючи норми і строки внесення азотних добрив у різних умовах забезпеченості азотом, чутливість на синтетичні фунгіциди, реакцію сортів на штами і препарати асоціативних азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих бактерій і біологічні фунгіциди. Кінцевою метою досліджень було удосконалення зональної технології вирощування озимої пшениці.
Одно-, дво- і трифакторні досліди проводили у чотириразовій повторності за загальноприйнятими методиками (В. Н. Перегудов, 1948; Б. А. Доспехов, 1973, 1987). Окремі варіанти дослідів мали тривалість до 15 років. Площа облікових ділянок коливалася від 25 до 100 м2.
Згідно із задачами дисертаційної роботи виконано такі дослідження:
- фенологічні спостереження, за “Методикою державного сортовипробування”;
- польову схожість насіння, зимостійкість, та виживаність рослин у весняно-літній період на площадках двох не суміжних повторювань (8 площадок по 0, 25 м2), котрі були розміщені по діагоналі ділянки;
- глибина посіву насіння та залягання вузла кущіння за методикою В. П. Денисова, А. Е. Циммерман, Н. М. Шапиров;
- морозостійкість рослин визначалась проморожуванням їх пучках з послідуючим пересадженням рослин у ящики котрі розміщували у теплиці для відрощування (Е. І. Полтарев) ;
- оцінка морфоструктури рослин і їх потенційної продуктивності за методикою Ф. М. Куперман;
- визначення вологості ґрунту проводилося за допомогою бура Малькова термо – ваговим методом, розрахунок коефіцієнта водоспоживання рослин проводили за методикою С. А. Веріго, Л. А. Розумової. На основі цих даних і метеорологічних показників розраховували показник Бова;
- визначення біологічної активності ґрунту – по ступеню розкладу у ґрунті лляного полотна;
- стійкість до хвороб за методичними вказівками “Екологічно безпечна технологія захисту зернових колосових культур”;
- облік врожаю проводили методом прямого комбайнування комбайнами ''Sampo500'', «Sampo250'', «Hеgе «, ''Sidmeister»;
- аналіз структури врожаю за методикою Майсуряна;
- визначення рівня реутилізації сухої речовини ті азоту за методикою А. С. Туліна;
- вміст у рослинах і зерні загального азоту визначали методом К’ельдаля, фракційний склад білка за методикою Ермакова;
- енергетичну та біоенергетичну ефективність технологій вирощування за “Методикой биоэнергетической оценки технологий производства продукции растениеводства” та “Методологічними і методичними рекомендаціями по енергетичному аналізу у сільському господарстві”;
математичний аналіз результатів польових, вегетаційних дослідів, та лабораторних досліджень виконували за допомогою статистичних методів (дисперсійного, регресійного, кореляційного, кластерного).
Особливості осіннього розвитку сортів озимої пшениці у зв'язку з прийомами вирощування
Польова схожість насіння озимої пшениці і фактори, що зумовлюють її підвищення. На півдні України її польова схожість залежить головним чином від умов вологозабезпеченості ґрунту. У результаті кореляційно-регресійного аналізу взаємозв'язку між вологістю ґрунту і польовою схожістю залежно від попередника за 18-річній період спостережень отримане рівняння, яке характеризує цю залежність:
 
ПВ = 10, 184W – 0, 1349W2 + 1, 593П – 0, 03043W×П – 143, 7,
 
де ПВ – польова схожість насіння озимої пшениці, %;
W – вологість ґрунту, %;
П – індекс попередника, %.
 
Як видно з рівняння і рис. 1А, зміни польової схожості в міру підвищення вологості ґрунту мають параболічний характер. Це засвідчує, що з підвищенням вологості ґрунту нівелюються відмінності в схожості насіння залежно від попередників. З цього випливає, що за сприятливих умов зволоження ґрунту сівбу доцільно розпочинати після непарових попередників, оскільки імовірність такого вологозабезпечення набагато менша, ніж в полі чорного пару.
На підставі результатів аналізу залежності польової схожості насіння від зростаючих доз азотних добрив та вологості ґрунту отримано рівняння регресії:
 
ПВ = 9, 799W – 0, 161W2 – 0, 0735N – 0, 00061N2 + 0, 0071W×N-66, 77,
 
де ПВ – польова схожість насіння озимої пшениці, %;
W – вологість ґрунту, %;
N – доза внесення азоту, кг/га.
А Б
 
Як видно з рівняння, за оптимальної вологості ґрунту і застосування високих норм азотних добрив (150-180 кг/га) істотного зниження польової
Фото Капча