Агропродовольча політика держави як система заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки країни

Виробництво зерна слугує визначальним еталоном рівня забезпечення продовольчої безпеки. Згідно з вітчизняною методикою оцінки продовольчої безпеки в Україні добова енергетична цінність раціону людини перевищує граничний рівень (2500 ккал), частка продуктів тваринного походження складає лише половину необхідного раціону (55% – пороговий критерій), а економічна доступність свідчить, що половину бюджету українці витрачають на продукти харчування (табл. 2. 1).

Основні показники продовольчої безпеки України

Таблиця 2. 1.

Показники2010 р. 2011р. 2012 р. З 2012 р. до

2010 р., ±

Добова енергетична

цінність раціону людини, ккал 2 9332 9512 95421

Продукти тваринного

походження, ккал 80980784435

Частка продуктів тваринного походження, % 27, 627, 328, 61, 0

Достатність споживання хліба та хлібопродуктів, % 110, 2109, 3

108, 3-1, 9

 

Економічна доступність

продуктів, %,

в тому числі хліба

та хлібопродуктів 51, 6

13, 251, 3

13, 850, 2

13, 61, 4

0, 4

Індикатор диференціації вартості харчування,

в тому числі на хліб

та хлібопродукти 1, 33

0, 931, 58

1, 101, 61

1, 150, 28

0, 22

Про незбалансованість харчування населення України свідчить перевищення раціональної норми хліба та хлібопродуктів на 10%, тобто власні енергетичні потреби населення забезпечує за рахунок економічно більш доступних продуктів. У країні зростає коефіцієнт диференціації вартості харчування, в тому числі й хлібопродуктів.

За глобальним індексом продбезпеки DuPond України у 2012 році посіла 47 місце в загальному рейтингу серед 107 досліджуваних країн світу, 51 – за доступністю продовольства, 43 – за придатністю, якістю та безпекою харчування [31].

Останніми роками забезпечення населення якісними продуктами харчування у більшості країн світу значно покращилось, але України це не стосується. Більш того, Україна постала перед проблемою недостатності харчування. Значна частина населення не має змоги купувати необхідну кількість продуктів харчування для забезпечення активного і здорового життя, а деякі можуть споживати лише дешеві продукти, не отримуючи необхідну кількість калорій. До середини 90-х років Україна втратила половину докризового рівня споживання м’ясопродуктів і відтоді цей показник не вдається підвищити. Інша проблема – вітамінна насиченість харчування. За душовим споживанням фруктів і ягід Україна відстає від розвинутих країн у 4 рази [27, с. 72].

Для розкриття суті продовольчої безпеки аналізують рівень споживання продуктів харчування, їх якість, фізичну та економічну доступність, стан продовольчого ринку тощо. Рівень споживання продуктів харчування оцінюють за наступними показниками:

1) фактичне споживання окремих видів продовольчих товарів у розрахунку на 1 особу за рік;

2) споживання продуктів харчування у домогосподарствах з дітьми в середньому за місяць на 1 особу;

3) споживання продуктів харчування у домогосподарствах за доцільними (10%) групами за рівнем середньодушових сукупних витрат в середньому за місяць на 1 особу.

Постановою від 5 грудня 2007 року № 1379 Кабінет Міністрів України розробив і ухвалив “Методику визначення основних індикаторів продовольчої безпеки”. Ця методика передбачає аналіз семи основних індикаторів, для трьох з яких встановлено мінімальні межі. Згідно з постановою Міністерство охорони здоров'я повинно кожні 5 років визначати рекомендовані раціональні норми споживання основних продуктів в середньому на одну особу. Міністерству економіки необхідно готувати і оприлюднювати щороку звіт про стан продовольчої безпеки [28].

Таким чином, 13 серпня 2008 року Міністерство економіки оприлюднило перший звіт про стан продовольчої безпеки України у 2007 році. Варто зосередити увагу на кожному із семи індикаторів продовольчої безпеки, а також провести порівняльний аналіз за 2007-2011 рр.

1. Добова енергетична цінність раціону людини – у 2011 р. вона становила 2951 ккал (з вмістом протеїну 79, 6 г, жирів 96, 2 г), що на 18% перевищує пороговий критерій (2500 ккал). Споживання калорій населенням України порівняно з 2010 р. зросло на 0, 6%, з 2007 р. – на 0, 4%. Як і в попередні роки лише половина (27, 3%) середньодобового раціону забезпечувалася за рахунок споживання продукції тваринного походження (за встановленого граничного критерію – 55%), основна ж частина калорій споживалася разом із продукцією рослинного походження.

2. Достатність споживання окремого продукту, тобто фактичне споживання має дорівнювати раціональному. Зокрема у 2011 р. зберігається недостатність споживання молока і молокопродуктів – на 46%, плодів, ягід і винограду – на 42%, м'яса і м'ясопродуктів – на 36%, риби та рибопродуктів – на 33% (табл. 2. 2).

Розрахунок індикатора достатності споживання продуктів харчування

(на особу на рік, кг)

Таблиця 2. 2. 

Назва продуктів харчуванняРаціональна норма2007р. 2010р. 2011р. Відхилення індикатора у 2011р. до, (+, -) 

Фактичне споживанняІндикатор достатностіФактичне споживанняІндикатор достатностіФактичне споживанняІндикатор достатності2007р. 2010р. 

Хліб і хлібопродукти101, 0115, 91, 15111, 31, 10110, 41, 09-0, 06-0, 01

М'ясо і м'ясопродукти80, 045, 70, 5752, 00, 6551, 20, 640, 07-0, 01

Молоко і молокопродукти380, 0224, 60, 59206, 40, 54204, 90, 54-0, 050, 00

Риба і рибопродукти20, 015, 30, 7714, 50, 7313, 40, 67-0, 1-0, 05

Яйця (шт.) 2902520, 872901, 003101, 070, 20, 07

Овочі та баштанні161, 0118, 40, 74143, 50, 89162, 81, 010,