Аналіз фінансового стану підприємства як фактор формування стратегії

Вчений-економіст вважає, що “незадовільна структура балансу – це такий стан майна і зобов’язань боржника, коли за його майно не може бути забезпечене виконання зобов’язань перед кредиторами в зв’язку з недостатнім рівнем ліквідності майна” [59, С. 302].

Основними показниками, на основі яких можна визначити платоспроможність підприємства, О. С. Філімоненков вважає такі: коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) ; коефіцієнт фінансової стабільності; коефіцієнт фінансового левериджу; коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт покриття (платоспроможності) та ін [59, С. 302].

Коефіцієнт автономії – показник, який характеризує частку власних активів у загальній сумі всіх активів підприємства, використаних ним для здійснення статутної діяльності. Розраховується коефіцієнт автономії (КАВТ) за такою формулою [59, С. 302]

  (1. 8)

де ВК – власний капітал; ВМ – вартість майна.

Мінімальне (нормативне) значення коефіцієнта автономії складає більше 0, 5. Ця величина показника дозволяє припустити, що всі зобов’язання підприємства можуть бути покриті власними активами. Збільшення коефіцієнта автономії свідчить про зростання фінансової незалежності, підвищення гарантії погашення підприємством своїх зобов’язань. Отже, чим вище значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнт фінансової стабільності – показник, який характеризує відношення власних і позичкових коштів підприємства, тобто він показує, скільки позичкових коштів привернуло підприємство в розрахунку на одну гривню вкладених в активи власних коштів. Визначення коефіцієнта фінансової стабільності можна здійснювати за формулою [59, С. 303]

  (1. 9)

де КФС – коефіцієнт фінансової стабільності; ПК – позикові кошти.

Нормальним (нормативним) вважається стан, коли коефіцієнт більший одиниці. Перевищення власних коштів над позиченими вказує на те, що підприємство має стійкий фінансовий стан і відносно не залежить від зовнішніх фінансових джерел.

“Коефіцієнт фінансового левериджу – показник, який характеризує відношення довгострокових зобов’язань і джерел власних коштів підприємства, тобто він показує, скільки довгострокових зобов’язань приходиться на одиницю джерел власних коштів” – таке визначення дає О. С. Філімоненков. Розрахунок коефіцієнта фінансового левериджу (КФЛ) можна провести за формулою [59, С. 303]

  (1. 10)

де ДЗ – довгострокові зобов’язання.

Нормативним вважається такий стан, коли коефіцієнт менший 1. У цьому випадку фінансовий стан підприємства відносно нормальний.

За визначенням О. С. Філімоненкова “Коефіцієнт забезпеченості власними засобами” – показник, який характеризує рівень забезпеченості підприємства власними джерелами формування оборотних активів підприємства, тобто він показує, скільки власних джерел формування оборотних активів підприємства приходиться на одиницю цих активів. Розраховується цей коефіцієнт по даних балансу підприємства за відповідний звітний період таким чином: від підсумку по розділу 1 пасиву балансу віднімається підсумок по розділу 1 активу балансу і отримана різниця ділиться на суму підсумку розділу 2 активу балансу, тобто розрахована фактична наявність власних і прирівняних до них джерел формування оборотних засобів ділиться на фактичну вартість оборотних засобів, які є на підприємстві [59, С. 303]

  (1. 11)

де КЗВК – коефіцієнт забезпеченості власними коштами; П1 – сума підсумку по розділу 1 пасиву балансу; А1, А2 – сума підсумків активу балансу відповідно по розділах 1 і 2.

Нормальним вважається такий стан, коли коефіцієнт перевищує 0, 1. Це означає, що оборотні активи, які є у підприємства, покриваються власними і прирівняними до них джерелами. Збільшення коефіцієнта забезпеченості буде означати, що у підприємства є надлишкові джерела формування оборотних активів, а його зниження вкаже на нестачу цих джерел. В обох випадках фінансовий стан підприємства буде нестійким.

О. С. Філімоненков вважає, що коефіцієнт покриття (платоспроможності) – показник, який характеризує рівень достатності оборотних коштів (поточних активів) підприємства для погашення своїх поточних зобов’язань протягом року. Визначається він відношенням усіх поточних активів (за винятком витрат майбутніх періодів) до поточних зобов’язань підприємства. Для розрахунку коефіцієнта покриття (платоспроможності)  (КП) можна використовувати таку формулу [59, С. 304]

  (1. 12)

де ПА – поточні активи; ВМП – сума витрат майбутніх періодів; ПЗ – поточні зобов’язання.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних активів приходиться на кожну грошову одиницю поточних зобов’язань. Нормативне значення коефіцієнта більше 1. Отже, підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи більші, ніж поточні зобов’язання. В такому випадку у підприємства добрий фінансовий стан, і воно може своєчасно погасити свої платіжні зобов’язання.

М. В. Гридчіна вводить характеристику безпечності фінансового стану. У якості критерію надійності економіст пропонує прийняти стійке перевищення надходження коштів над витрачаннями (позитивний грошовий потік). Значні коливання цього перевищення або перевищення витрат коштів над надходженням визначають, на думку М. В. Гридчіної, нестійкий фінансовий стан [20, С. 145].

О. В. Нусінова для характеристики фінансового стану оперує поняттям фінансова адекватність та фінансова неадекватність, вважаючи за доцільне використання терміну фінансової неадекватності як останнього ступеня фінансової неплатоспроможності. Щоб розрізнити ступінь фінансової неадекватності, автор концепції пропонує ввести терміни загальної та поточної фінансової неадекватності залежно від того, яка сума короткострокових зобов’язань розглядається до погашення (поточні платежі або минулі борги, погашення яких є обов’язковим) [45, С. 69-75].

Отже, фінансовий стан визначає результативність діяльності та спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Для доброго та стійкого фінансового стану підприємства фірма повинна враховувати різні фактори, які впливають на її діяльність.

Теорію фінансового стану підприємства вивчали багато вчених-економістів, але єдиної