Аналіз фінансового стану підприємства як фактор формування стратегії

 

 

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стійкість [29, С. 158].

Варто зазначити, що більшість економістів ототожнюють поняття фінансовий стан та фінансова стійкість, але фінансова стійкість у цьому випадку розуміється ними як стійкий, або позитивний фінансовий стан. М. Я. Коробов зауважує “якщо параметри діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів відповідають критеріям позитивної характеристики фінансового стану, говорять про фінансову стійкість підприємства. У системі об’єктів фінансово-економічного аналізу саме їй належить провідна роль” [38, С. 115].

Великий економічний словник під редакцією А. М. Азріліяна дає визначення фінансової стійкості підприємства як стабільності фінансового положення, що знаходить вплив у збалансованості фінансів, достатній ліквідності активів, наявності необхідних резервів [58, С. 92].

В. М. Родіоновою та М. О. Федотовою визначено, що “фінансова стійкість... відображає такий стан фінансових ресурсів, за якого підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також витрати з його розширення та оновлення. Найвищою формою фінансової стійкості підприємства, – зауважують В. М. Родіонова та М. О. Федотова, – є його здатність розвиватися в умовах мінливого внутрішнього та зовнішнього середовища” [52, С. 147]. Автори роблять висновок, що “фінансова стійкість – це комплексне поняття і є таким станом ресурсів підприємства, їх розподілу та використання, що забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку та капіталу за збереження платоспроможності та кредитоспроможності за умови допустимого рівня ризику” [52, С. 147]. “За доброго фінансового стану підприємство стійко платоспроможне, за поганого – періодично або постійно неплатоспроможне” [52, С. 148].

Економіст О. С. Стоянова визначає фінансову стійкість як збіг чотирьох сприятливих характеристик фінансово-господарського положення підприємства: високої платоспроможності, високої ліквідності балансу, високої кредитоспроможності, високої рентабельності [62, С. 84].

Щодо визначення сутності фінансової стійкості, ми поділяємо думку Г. В. Савицької, яка зазначає, що фінансова стійкість підприємства – це здатність підприємства функціонувати та розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів та пасивів у мінливому внутрішньому та зовнішньому середовищі, яка гарантує його постійну платоспроможність та інвестиційну привабливість у межах допустимого рівня ризику [53, С. 78-79]. Водночас ми не погоджуємося із трактуванням фінансової стійкості деякими економістами, які розглядають її як оптимальне співвідношення між власним та залученим капіталом. Характеристика фінансової стійкості не буде повною, якщо ми не розглядатимемо, куди вкладено залучені кошти, яка структура вкладень з позиції довгострокової перспективи тощо. Ми поділяємо думки більшості економістів, які вважають, що фінансова стійкість є віддзеркаллям задовільного фінансового стану підприємства, тобто поняття фінансова стійкість та добрий фінансовий стан тотожні.

Більшість економістів, серед яких Г. В. Савицька, А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулін, В. В. Ковальов, В. М. Іваненко, В. В. Журавльов, Н. Т. Савруков, Б. В. Приткін, В. Г. Артеменко, М. В. Беллендир, Г. Б. Поляк, І. А. Акодіс, Т. А. Краєва та інші, визначають 4 типи фінансової стійкості підприємства:

абсолютна стійкість фінансового стану;

нормальна стійкість фінансового стану;

нестійкий (передкризовий) фінансовий стан;

кризовий фінансовий стан – при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства.

Ми вважаємо, що у якості критерію оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно використовувати комплекс показників, які якнайповніше розкриватимуть фінансовий стан підприємств, діяльність яких аналізується.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов’язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

Під сутністю “фінансової стійкості” підприємства, – О. С. Філімоненков розуміє, – забезпечення запасів і витрат джерелами коштів для їх формування [59, С. 304].

“Фінансова стійкість – це такий стан підприємства, коли обсяг його майна (активів) достатній для погашення зобов’язань, тобто підприємство є платоспроможним. Або, фінансова стійкість підприємства – це такий його стан, коли вкладені в підприємницьку діяльність ресурси окупаються за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів. Визначається фінансова стійкість відношенням вартості матеріальних оборотних активів (запасів та витрат) до величини власних та позичених джерел коштів для їх формування” [59, С. 304-305].

К. В. Ізмайлова стверджує, що “фінансова стійкість” характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями [29, С. 83]:

рівнем покриття матеріальних обігових коштів (запасів) стабільними джерелами фінансування;

платоспроможністю підприємства (його потенціальною спроможністю покрити термінові зобов’язання мобільними активами) ;

часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.

Наведеним критеріям відповідає сукупність абсолютних і відносних показників фінансової стійкості (див. додаток 1), де враховано нормативні вимоги щодо характеристики фінансового стану підприємств в Україні [29, С. 83].

Для характеристики фінансової стійкості підприємства використовується система абсолютних та відносних показників. Найбільш узагальнюючими абсолютними показниками фінансової стійкості є відповідність або невідповідність (надлишок або нестача) джерел коштів для формування запасів і затрат,