Аналіз формування капіталу комерційного банку ПАТ «Приватбанк»

Горизонт розрахунку – 30 робочих днів.

Економічний капітал в частині стратегічного ризику (ЕС10) визначається як достовірно оцінені відомості про помилки у визначенні стратегічних задач розвитку банку, або будь-яка інша інформація про зміну стратегії його розвитку. В якості фактору ризику приймаємо ймовірність реалізації негативного рішення всупереч інтересам банку.

Горизонт розрахунку – 30 робочих днів.

За результатами визначення розміру економічного капіталу банку можна зробити наступні висновки: 

значення економічного капіталу, яке є меншим від регулятивного капіталу, свідчить про ведення банком діяльності з низьким рівнем ризиків;

перевищення розміру економічного капіталу над розміром регулятивного капіталу свідчить про проведення банком ризикової діяльності та свідчить про необхідність нарощення регулятивного капіталу.

Отже, економічний капітал не є сукупністю елементів регулятивного чи інших видів капіталу, а виступає лише в якості індикатора для їх порівняння, а також побудови системи оцінки ефективності діяльності банку в цілому та окремих бізнес напрямків з урахуванням прийнятих ризиків.

 

 

В умовах невизначеності використання економіко-математичних методів нечіткої логіки і комп'ютерної техніки дає можливість з достатньо високою мірою вірогідності здійснювати постійну експертну оцінку власного капіталу банку (в межах інтервалу можливих його значень) і впливу факторів на фінансовий його стан для прийняття оперативних рішень щодо капіталізації. При цьому визначаються варіанти приведення у відповідність співвідношень між прибутком, ризиком і ліквідністю.

Виділивши з показників, що характеризують відхилення стану банку від запланованих такі, що контролюють величину власного капіталу, можна здійснювати оперативне управління як самим показником власного капіталу, так і діапазоном його можливих значень задля забезпечення достатнього рівня капіталізації.

Нашим дослідженням встановлено, що поточне значення величини власного капіталу повинне знаходитися в діапазоні, обмеженому мінімально допустимим його значенням з погляду виконання всіх вимог банківського законодавства і максимальним значенням, обумовленим необхідністю підтримки заданого рівня рентабельності, як це представлено у формулі (3.6):

 

К   [К ; K ], (3.6)

 

де K  – мінімальне значення величини власного капіталу, обумовлене необхідністю дотримання обов'язкових економічних нормативів, грн.;

К – максимальне значення величини власних джерел фінансування діяльності банку, отримане на основі підтримки заданого рівня рентабельності власного капіталу, грн.

Знаходження м (К ) в інтервалі [0; 0,5] повинне оцінюватись як передкризовий стан, що вимагає термінового фінансового оздоровлення банку.

Менеджерам кожного банку необхідно встановлювати власний діапазон «дозволеного ризику», всередині якого його стан буде розглядатися як безпечний.

Пропонуємо наступні варіанти при аналізі приналежності поточного значення величини К  інтервалу можливих значень:

а) 0 < м (К ) < 0,5, К    К , К   K . 

Банком з малим ступенем ймовірності будуть виконуватися обов'язкові економічні нормативи й умови забезпечення очікуваної рентабельності власного капіталу. Фактична величина власного капіталу з малою ймовірністю буде знаходитися всередині діапазону [К ;К ]. Чим ближче м (К ) до 0, тим більше ризик утрати можливості виконання вимог законодавства і власників банку;

б) 0,5   м (К )   1, К  > К ,К < K . 

Банком виконуються обов'язкові нормативи й умови забезпечення очікуваної рентабельності власного капіталу. Фактична величина власного капіталу з великим ступенем ймовірності буде знаходитися в межах діапазону [К ;К ]. Чим ближче м (К ) до 1, тих з більшою впевненістю можна вважати стан капітальної бази банку близьким до «суб'єктивно ідеального»;

в) м (К ) = 1, К  > К , К < K . 

Банком виконуються обов'язкові економічні нормативи й умови забезпечення очікуваної рентабельності власного капіталу. Стан його капітальної бази може розглядатися як «суб'єктивно ідеальний»;

г) м (К ) = 0, К  > К , К > K .

Банком виконуються обов'язкові економічні нормативи, але не забезпечується рівень рентабельності власного капіталу. Необхідно переглянути політику власників щодо рівня рентабельності капіталу, або скоригувати портфель активів (з метою збільшення прибутковості) та політику залучення позикового капіталу.

д) м (К ) = 0, К  < К , К  < K .

Банком не виконуються обов'язкові економічні нормативи. Необхідна розробка комплексу заходів щодо нарощування величини власного капіталу, зміні політики залучення позикового капіталу, зниженню ризику портфеля активів.

е) К  > K .

Вимоги власників до рівня рентабельності капіталу банку завищені або структура пасивів та активів створює підвищені вимоги до рівня власного капіталу банку. Необхідно переглянути політику власників щодо рівня рентабельності капіталу банку чи змінити політику залучення позикового капіталу, знизити ризик портфеля активів.

Відповідно до зазначеного алгоритму банк може визначити, в якому випадку та в якому розмірі збільшувати власний капітал (здійснювати капіталізацію).

Проведемо дослідження заходів, що дозволяють збільшувати власний капітал (здійснювати капіталізацію).

Для капіталізації банки можуть використовувати внутрішні джерела, зокрема такі: 

збільшення фондів, резервів, сформованих за рахунок прибутку, нерозподіленого прибутку, витрат банку; 

зменшення імобілізації коштів на капітальні вкладення; 

зменшення суми відвернень (тобто вкладання коштів у цінні папери, що свідчать про