Аналіз формування капіталу комерційного банку ПАТ «Приватбанк»

– головний економіст, у веденні якого знаходиться вся аналітична робота відділення – аналіз доходів, витрат, складання прогнозних планів, звітність Національному банку України у відношенні виконання обов'язкових нормативів.

До складу системи Приватбанку входять:

– Головний офіс (ГО), розташований у м. Дніпропетровську;

– Регіональні підрозділи (РП), розташовані у всіх регіонах України, а також за її межами;

– Дочірні банки – Москоприватбанк (м. Москва, Росія), банк «Паритате» (м. Рига, Латвія)

Головний офіс є вищим (ведучим) підрозділом системи Приватбанк, що має повну господарсько-економічну й адміністративну самостійність і діє на підставі Уставу Приватбанку.

Керування Головним офісом і системою Приватбанк у цілому здійснюється Правлінням банку, який очолює Голова Правління Приватбанку. Правління банку є постійно діючим виконавчим органом загальних Зборів учасників і Ради банку.

Для підготовки й обговорення стратегічних і важливих тактичних рішень безпосередньо під керівництвом Голови Правління функціонують 6 колегіальних органів:

– Правління банку;

– Стратегічний комітет;

– Комітет з керування активами й пасивами;

– Кредитний комітет;

– Комітет з інформаційних технологій;

– Бюджетний комітет.

 Організаційна структура управління РП (Регіональний підрозділ) представляє собою впорядковану сукупність ГРУ (Головне регіональне управління), РУ (Регіональне управління), ОРУ (Обласне регіональне управління), філій, відділень і представництв.

 ГРУ – самостійно господарюючий орган керування, що діє відповідно до «Положення про ГРУ Приватбанк», який затверджений Головою Правління банку, якому делеговане право адміністративно-господарського й фінансово-економічного керування всіма підрозділами банку, розташованими на різній адміністративній території (області). 

 Філія – адміністративно й економічно відособлений регіональний підрозділ із чисельністю персоналу понад 100 чоловік.

 Відділення являє собою адміністративно відособлену частину РУ або філії, що не публікує балансу й виконує обмежену кількість операцій, дозволених ГО й НБУ.

 

 

Проаналізувавши статті балансу (таблиця 2.1, додаток 1)можна зробити висновок про стабільну і ефективну роботу банку, адже активи банку стрімко ростуть. 

Що стосується власного капіталу, то у 2013 році відносно 2012 він збільшився на 2 010 860 тис грн..

Розглянемо зміну розміру власного капіталу «ПриватБанку» за 2009-2013 роки

 

Рисунок 2.1 Розмір власного капіталу ПриватБанку у 2009-2013 роках

 

З рис. 2.1 помітна стабільна тенденція збільшення власного капіталу. З 2009 по 2013 року розмір власного капіталу «ПриватБанку» збільшився у два рази, що є дуже гарним показником.

Якщо проаналізувати більш раніше данні, то також можна чітку простежити тенденцію до нарощування власного капіталу.

Наприклад, на рис. 2.2 наведене порівняння базових індексів росту валюти пасивів балансу та власного капіталу в «Приватбанку» у 2000 – 2005 роках.

 

Рисунок. 2.2 Базові індекси росту валюти пасивів балансу та власного капіталу в «Приватбанк» відносно рівня 2000 року

 

Як показав індексний аналіз (рис.2.2):

-у 2000 – 2002 роках індекси росту власного капіталу були вище індексів росту валюти пасивів балансу в «Приватбанку» на 10 %;

-з 2003 року індекси росту власного капіталу в «Приватбанк» стали значно перевищувати індекси росту валюти пасивів балансу, що терміном на кінець 2005 року зафіксувало індекс росту валюти балансу за 2000 – 2005 роки - 6,0 при рівні індексу росту власного капіталу за 2000 – 2005 роки – 8,0, тобто перевищення темпів становить вже 23%.

 

 

Головна умова нормального існування та активності банку є його фінансова стійкість. Переважна частина показників, що характеризують фінансову стійкість визначають достатність капіталу для покриття ризиків банківської діяльності (табл. 2.1, додаток 1)

Коефіцієнт надійності зріс за аналізований період на 2,06 %, що свідчить про достатню забезпеченість банку власним капіталом, а отже і його надійність. 

Коефіцієнт участі власного капіталу в активах зріс на 1, 49 і дає підстави для стверджування, що власного капіталу достатньо для активізації та прийняття різноманітних ризиків. Частка коштів яка вкладається в основні засоби збільшилась, це відбулося за рахунок зростання активів. Така ситуація є негативною, адже основні засоби є не дохідними активами, і значна частина такого роду вкладень стримує зростання прибутку банку.

Коефіцієнт мультиплікатора капіталу характеризує рівень покриття активів капіталом. Даний показник зростав протягом всього аналізованого періоду, і значно перевищував оптимальне значення. Це свідчить про те, що темп зростання активів є значно більшим за темп зростання капіталу. Така ситуація є загрозливою для банку та потребує поліпшення менеджменту капіталу та до капіталізації банку, адже для цього існують всі економічні передумови. 

Отже, переважна більшість показників знаходять на оптимальному рівні, тому можна стверджувати, що в цілому банк є фінансово стійким. 

Проаналізувавши коефіцієнти ділової активності можемо зробити висновок, що прослідковується тенденція до збільшення активності до залучення позикових коштів, адже зросла частка зобов'язань в пасивах банку. Потрібно зазначити, що значення показника перевищує оптимальний і створює загрозу невиконання банком своїх зобов'язань та свідчить про дорожнечу залучених ресурсів. Але з іншого боку, банк спрямований на залучення ресурсів, що говорить про розширення його діяльності, проте залишається актуальним