Аналіз і методика проведення експертних оцінок інформаційної невизначеності

У ситуаціях, пов’язаних з нестачею формальної інформації, при розробці інноваційних проектів, прийняття стратегічних рішень, які характеризуються умовами високої невизначеності, для оцінки ризику широко використовується метод експертних оцінок. Він багато в чому носить суб’єктивний характер, оскільки заснований на узагальненні сукупності думок осіб, які за певними принципами відбираються в якості експертів [15].

Можливість вирішення названих проблем, навіть в умовах відсутності теоретичних обґрунтувань, досягається за рахунок умілого використання досвіду, інтуїції та знань спеціалістів, вчених, що працюють над розв’язанням відповідної проблематики: науково-дослідні роботи, впровадження розробок і т. д. Використання інтуїтивно-логічного аналізу обумовило розвиток і вдосконалення ряду методик, які дозволили значно поглибити дослідження проблем без їх кількісної формалізації. Методи, які основані на припущенні про те, що на базі думок спеціалістів у певній галузі знань можна побудувати адекватну картину майбутнього розвитку з урахуванням всіх можливих зсувів і стрибків отримали назву методів експертиз або методів експертних оцінок [16].

Основні терміни і поняття:

• експерт – висококваліфікований фахівець, що знає особливості формування та розвитку об'єктів, який здатний дати досить надійні кількісні оцінки;
• якість експерта – сукупність показників, що характеризують вміння експерта з достатньою точністю оцінювати розвиток об'єкта;
• експертна оцінка – мотивоване думку експерта;
• експертиза – сукупність всіх заходів і дій, безпосередньо спрямованих на отримання, обробку, аналіз та узагальнення експертних оцінок;
• тур експертизи – частина процедури, що включає підготовку опитування експертів, проведення опитування та обробку його результатів;
• робоча група – група фахівців, які здійснюють організацію проведення експертизи.

Етапи експертизи:

• визначення керівника та складу робочої групи, організуючою експертне опитування;
• створення експертної групи, яка безпосередньо здійснює оціночні операції;
• формулювання програми вибіркового спостереження в залежності від характеру поставлених завдань;
• вибір методу опитування;
• визначення методики обробки та аналізу відповідей експертів [17].

«Експерт» в дослівному перекладі з латинської мови означає «досвідчений». Тому метод експертних оцінок полягає в обробці інформації, отриманої шляхом опитування експертів. Використання експертів як джерел інформації про майбутній розвиток досліджуваного процесу (явища, об’єкта), ґрунтується на гіпотезі наявності бодай у частини провідних спеціалістів конкретної області глибоких і достатніх знань про шляхи розв’язання досліджуваних проблем [16].

Метод використовується в умовах часткової або повної невизначеності, яка може виникнути:

• за відсутності достовірної інформації за досить тривалий період;
• при наявності інформації, що відображає тільки якісну сторону явищ, і неможливості кількісної характеристики всіх факторів, що роблять істотний вплив;
• в умовах нестійкого розвитку і порушення інерції в динаміці процесів і явищ;
• у процесах, напрямки розвитку яких залежать від прийнятих рішень, і, отже, далеких від об'єктивності;
• при аналізі якісно нових процесів і явищ [17].

Методи експертних оцінок в прогнозуванні використовуються в таких випадках:

• в умовах відсутності достатньої за обсягом та достовірної інформації про прогнозовані явища (процеси, об’єкти) ;
• в умовах значної невизначеності середовища, де функціонує об’єкт;
• в умовах дефіциту часу або екстремальних ситуаціях;
• при розробці середньо- та довгострокових прогнозів об’єктів, які підпадають під вплив корінних змін, наприклад, наукові відкриття [16].

Метод експертних оцінок – це фактично метод прогнозування, основоположним критерієм якого є досягнення згоди серед усіх членів експертної групи. Організаційно це виглядає так. Експерти, обізнані у взаємопов'язаних сферах діяльності, детально відповідають на питання анкети, пов'язаної з досліджуваною проблемою. Кожен з них фіксує свою думку про проблему, а потім повідомляє про відповідь своїм колегам. У випадку розбіжності його прогнозу з думкою інших, експерт зобов'язаний пояснити причину такої невідповідності. Далі процедура повторюється до тих пір, поки думки експертів не збіжаться. При цьому потрібно дотримуватися анонімності, що допомагає уникнути можливості групових роздумів над проблемною ситуацією.

Завдяки застосуванню експертних оцінок отримують два види інформації, на підставі якої вирішуються два види завдань різної значимості і на різних рівнях управління:

Інформація про поодинокі причинно-наслідкові зв'язки в конкретних умовах місця і часу. Здебільшого цю інформацію одержують в результаті опитування керівників виробничих підрозділів підприємства (бригадири, керівник відділення, начальник цеху) та робітників. Вона призначена для пошуку напрямів підвищення ефективності виробництва і реалізації продукції шляхом встановлення причин непродуктивного використання ресурсів та формування дієвих заходів щодо їх усунення.

Інформація про типові взаємозв'язки досліджуваних економічних явищ і процесів. Таку інформацію здатні надати тільки експерти високого класу, професіонали, глибоко обізнані з сутністю та закономірностями прояву вказаних явищ за різних умов господарювання.

Основними завданнями, які найчастіше вирішуються на практиці на основі отриманої від експертів інформації, є:

• ранжування (впорядкування, розміщення в порядку зростання чи спадання) факторів та відповідних показників, що їх характеризують, за їх значимістю в розвитку досліджуваного явища, процесу;
• ранжування підприємств чи їх структурних виробничих підрозділів (бригад, цехів, ділянок) за рейтингом, в основу якого покладено сукупність різних показників, що характеризують результати фінансово-господарської діяльності чи окремих її видів (фінансовий стан, рентабельність, платоспроможність тощо) ;
• попередня оцінка виконання плану за певним показником