Аналіз і методика проведення експертних оцінок інформаційної невизначеності

 

 

В умовах науково-технічного прогресу, інтенсифікації виробничих процесів, зростання обсягу управлінської інформації вкрай важливого значення набуває оцінка результатів інвестиційної політики підприємства (регіону, країни). Власне інвестиції є тим джерелом, що сприяє прогресу техніки, технології, управління виробництвом. Цим і пояснюється, чому в останні роки повсюдно стала гостріше усвідомлюватись практична цінність відбору і ранжування показників, що характеризують результати інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості.

Дослідження наукових праць та практичних рекомендацій дозволило сформувати систему показників, яка дає можливість оцінити ефективність інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості. Значна система показників наведена в таблиці 3. 1. Переважна більшість показників, що містяться в таблиці 3. 1, характеризує обсяг, рух, стан і використання основних засобів, що цілком зрозуміло, тому що інвестиції насамперед направляються на оновлення, розвиток, модернізацію і вдосконалення основних засобів. Значна увага, звичайно, приділяється також показникам, які характеризують фінансові результати і фінансовий стан підприємства, зокрема прибутковості, фінансовій стійкості, імовірності банкрутства, що врешті-решт власне і відображає ефективність впровадження інновацій. З цих позицій об’єктивно зростає актуальність ранжування наведених показників по мірі їх відносної важливості, щоб врешті-решт відібрати найважливіший (найважливіші), і надати результати досліджень органам управління для прийняття необхідних рішень. Враховуючи, що перераховані в таблиці 3. 1 показники є якісними за своїм економічним змістом, то для оцінки їх відносної важливості формальні (кількісні) методи є непридатними.

По суті перед дослідником (організатором експертизи) постає вкрай складна, важлива і ключова проблема – проблема вибору, а конкретніше проблеми вибору оптимальних показників інвестиційної діяльності, які до того ж є якісними за своїм змістом. В нинішніх умовах це можливо вирішити лише експертним шляхом, і насамперед, методом експертних оцінок Дельфі.

 

 

 

Експертне опитування щодо відносної важливості показників ефективності інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості було проведене у три тури. Після першого туру рівень узгодженості думок експертів за коефіцієнтом конкордації (характеризує ступінь погодженості суджень дослідників по всім напрямкам) становив 0, 328; після другого – 0, 415; після третього – 0, 612. Узагальнюючий аналіз результатів опитування проводився за даними третього туру, тому що четвертий тур не дав покращення показників опитування.

В таблиці 3. 2 наведена матриця балів за результатами третього туру опитування.

 

 

Дискретне групування балів подане в таблиці 3. 3, а мода і медіана ряду розподілу – в таблиці 3. 4.

 

 

 

 

Дані таблиці 3. 3 дозволяють пересвідчитись, скільки балів певної величини надали експерти окремим показникам.

Так, показнику за номером 5 «Термін окупності» чотирнадцять із вісімнадцяти експертів надали максимальну кількість балів – 100 балів.

Вісім експертів надали показнику за номером 6 «Грошовий потік» також максимальну кількість балів.

Кількість балів в межах 90-100 експерти надали таким показникам:

термін окупності – 15 випадків;

чистий прибуток – 13 випадків;

грошовий потік – 11 випадків.

Значення моди і медіани (таблиці 3. 4) дозволяє відповідно оцінити, яка кількість балів є найбільш типовою для кожного показника, і яка кількість балів ділить ранжований ряд на дві рівні частини. Так, для показника «Термін окупності» (№ 5) найчастіше є 100-бальна оцінка. Це недостатньо для показника «Грошовий потік» № 6.

Що ж стосується медіани, то для першого із названих показників 100-бальна оцінка ділить ряд даних на дві рівні частини; для другого показника – 90-бальна оцінка. Для шести показників найбільш типовою є 50-бальна оцінка; для трьох показників – 80-бальна оцінка; для двох показників – 100-бальна, 90-бальна, 60-бальна і 40-бальна оцінки. І лише для одного показника – «Коефіцієнт покриття» найбільш типовою є 70-бальна оцінка.

Ранжування показників за їх відносною важливістю наведене в таблиці 3. 5 і таблиці 3. 6.

 

 

Аналіз даних зазначених таблиць дозволяє зробити висновки про те, що основну увагу експерти приділили показникам, які характеризують фінансові результати і фінансовий стан підприємств. Стосовно показників стану і руху використання основних засобів, то за оцінкою відносної важливості у них найнижчий рейтинг.

Для оцінки впливу думки кожного експерта на рівень коефіцієнта конкордації в таблиці 3. 7 наведені значення показників узгодженості думок експертів, отриманих шляхом послідовного виключення із розрахунків одного із експертів.

 

 

 

Так, виключення із розрахунків одного із експертів за номерами 1; 4; 9; 12; 16; 17 сприяло підвищенню рівня узгодженості думок експертів, про що свідчить зростання коефіцієнта конкордації.

І навпаки, виключення будь-якого із експертів за номерами 2; 3; 5; 6; 7; 8; 10; 13; 14; 15; 18; 20 призводить до зниження коефіцієнтів конкордації.

Разом з тим, особливо значних відхилень між значеннями коефіцієнтів конкордації, наведених в таблиці 3. 8, не спостерігається, що свідчить про відносну стабільність узгодженості думок експертів.

Для перевірки значущості коефіцієнта конкордації слід порівняти розрахункове значення (χ2p) з табличним значенням (χT2).

Згідно таблиці 3. 9 критеріїв Пірсона (χ2)

за n – 1 = 20 – 1 = 19 та Р = 0, 99, (χ =2p) = 36, 19

Порівняння (χ2p) за (χT2) (табл. 8. гр. 3) свідчить, що розрахункові значення критерію Пірсона значно перевищують табличні значення, що свідчить про істотність коефіцієнтів конкордації.

Порівняльна оцінка відносної важливості показників ефективності інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості на основі системи статистичних характеристик наведена в таблиці 3. 8.

 

Таблиця 3. 8

 

 

Наведені в таблиці дані дозволяють оцінити відносну важливість показників не тільки по одній статистичній характеристиці – середнє значення рангу, а і по середньому значенню в балах та середній вазі (нормованій оцінці). Особливо варто підкреслити ту обставину, що зазначені статистичні характеристики змінюються синхронно. Для підтвердження зазначеної тези порівняємо статистичні характеристики трьох відносно найважливіших показників (таблиці 3. 10).

 

 

Відтак, як свідчать дані таблиці 3. 10, значення всіх без винятку використаних для оцінки статистичних характеристик відповідають відносній важливості досліджуваних показників, тобто, якщо, наприклад, показнику «Термін окупності» за середнім рангом належить перше місце, то й решта статистичних характеристик – середнє значення у балах та середня вага (нормована оцінка) для цього показника також є найкращими у порівнянні з іншими показниками.

Таке твердження стосується і «Чистого прибутку», «Грошового потоку» тощо.

Матриця переваг одного показника відносної важливості щодо інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості у порівнянні з іншими наведена у таблиці 3. 11.

 

 

 

Як і очікувалось, значну перевагу надали експерти показникам, які ввійшли у першу трійку (таблиці 3. 10) і які у таблиці 3. 7 містяться відповідно 5; 3; 6.

Заслуговує на увагу також друга трійка показників: рентабельність підприємства (№ 8) ; коефіцієнт концентрації власного капіталу (№ 17) ; виручка (дохід) від реалізації продукції (№ 16).

Власне це пояснюється тим, що зазначені показники характеризують відповідно прибутковість капіталу підприємства, ступінь незалежності підприємства від зовнішніх зобов’язань і валовий дохід підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

До перерахованих показників варто також додати: коефіцієнт концентрації залученого капіталу (№ 2), рентабельність капіталу (№ 14) та рентабельність реалізованої продукції (№ 15).

Всі зазначені показники багато в чому характеризують результати фінансової діяльності і фінансовий стан підприємства.

 

 

В роботі розглянуто принцип застосування експертних методів оцінки інформаційної невизначеності.

На початку розглядалась сутність інформаційної невизначеності, причини її виникнення та джерела. Було з’ясовано, що невизначеність слугує необхідною та достатньою умовою виникнення ризику. Також було вивчено поняття ризику та виявлені його наслідки.

Розглянуто, як приймаються рішення в умовах інформаційної невизначеності, та проаналізовано критерії, за якими приймаються рішення, а саме:

- критерій Вальда (“максимінний” і “мінімаксний” критерії) ;

- критерій домінуючого результату (“максимаксний” критерій) ;

- критерій Севіджа (критерій мінімального жалю або критерій втрат від “мінімаксу”) ;

– критерій Лапласа;

– критерій Гурвіца (“альфа-критерій” або критерій “оптимізму- песимізму”).

В основній частині проаналізовано методи експертної оцінки, розглянуто основні терміни і поняття, визначено в яких випадках використовуються експертні методи та які основні задачі найчастіше вирішуються.

При дослідженні класифікації були описані позитивні та негативні сторони.

Розглядаючи метод Дельфі, було встановлено принцип його дії, виявлено особливості, охарактеризовано методику збору та обробки інформації, також описано розвиток та удосконалення даного методу.

В практичні частині розкрито поняття інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості, встановлено принцип набору експертної групи та узагальнено вимоги, яким повинні відповідати експерти, для того щоб вибрати оптимальні показники, які оцінюють ефективність реалізації інвестиційної діяльності та інвестиційної привабливості.

Проаналізувавши це завдання, експертами було вирішено застосувати метод Дельфі до даного завдання.

Із поданих показників, експертами було вибрано п’ять основних, які на їхню думку, максимально відображають ефективність реалізації інвестиційної діяльності то її привабливості: термін окупності, чистий прибуток, грошовий потік, рентабельність підприємства та коефіцієнт концентрації власного капіталу.