Аналіз і методика проведення експертних оцінок інформаційної невизначеності

Написання сценарію – це метод описання логічно-послідовного процесу, події, виходячи з ситуації, що склалася. Написання сценарію ведеться з урахуванням часових оцінок. Основне призначення сценарію – визначення генеральної цілі розвитку об’єкта, явища, що прогнозується.

Сценарії взагалі розробляються на основі даних попереднього прогнозу та вихідних матеріалів щодо розвитку об’єкту, що прогнозується. До вихідних матеріалів слід віднести техніко-економічні характеристики та показники основних виробничої та наукової бази для рішення поставленої цілі. Сценарій відображає послідовне детальне рішення завдання, виявлення можливих перешкод, серйозних недоліків, з тим щоб вирішити питання щодо можливого припинення вже початих або завершення робіт, які вже проводяться. Сценарій, за яким повинен складатися прогноз розвитку об’єкта чи процесів, повинен містити питання розвитку не лише науки та техніки, але й економіки, зовнішньої та внутрішньої політики. Тому сценарії повинні розроблятися висококваліфікованими спеціалістами відповідного профілю об’єкту, що прогнозується. Сценарій є вихідною інформацією, на основі якої базується вся робота щодо розвитку об’єкта, що прогнозується. Тому сценарій у готовому вигляді повинен бути ретельно проаналізований [19].

Сутність методу колективної експертної оцінки для розробки прогнозів полягає у досягненні погодженості думок експертів з перспективних напрямків розвитку об'єкта прогнозування, що сформульовані були раніше окремими фахівцями, а також в оцінці аспектів розвитку об’єкта, яка не може бути визначена іншими методами (наприклад, аналітичним розрахунком, експериментом і т. д.).

Зміст методу колективної експертної оцінки полягає в наступному.

По-перше, для організації проведення експертних оцінок створюються робочі групи, до функцій яких входить проведення опитування, обробка матеріалів і аналіз результатів колективної експертної оцінки. Робоча група призначає експертів, які дають відповіді на поставлені питання, що стосуються перспектив розвитку даної галузі. Кількість експертів, залучених до розробки прогнозу, може коливатися від 10 до 150 чоловік, у залежності від складності об'єкта.

По-друге, перед тим, як організувати опитування експертів, необхідно уточнити основні напрямки розвитку об'єкта, а також скласти матрицю, яка відбиває генеральну мету, підцілі і засоби їх досягнення. При цьому в ході попереднього аналізу разом із групою фахівців визначаються найбільш важливі цілі і підцілі для вирішення поставленого завдання. Під засобами досягнення мети розуміються напрямки наукових досліджень і розробок, результати яких можуть бути використані для досягнення мети. При цьому напрямки наукових досліджень і розробок не повинні перетинатися один з одним.

Наступний етап колективної експертної оцінки складається з розробки питань, що будуть запропоновані експертам. Форма питання може бути розроблена у вигляді таблиць, але зміст їх має визначатися специфікою прогнозованого об'єкта чи галузі. При цьому питання повинні бути складені за визначеною структурно-ієрархічною схемою (від широких питань до вузьких, від складних до простих).

По-третє, при проведенні опитування експертів необхідно забезпечити однозначність розуміння окремих питань, а також незалежність суджень експертів.

По-четверте, ведеться обробка матеріалів колективної експертної оцінки, що характеризують узагальнену думку і ступінь погодженості індивідуальних оцінок експертів. Обробка даних оцінок експертів служить вихідним матеріалом для синтезу прогнозних гіпотез і варіантів розвитку галузі.

Остаточна оцінка визначається або як середнє судження, або як середнє арифметичне значення оцінок всіх експертів, або як середнє нормалізоване зважене значення оцінки.

Методика статистичної обробки матеріалів колективної експертної оцінки для розробки науково-технічних прогнозів являє собою сукупність оцінок відносної важливості, призначених експертами кожному з оцінюваних напрямків наукових досліджень. Оцінки важливості виражаються в балах і можуть набувати значення від 0 до 1, від 0 до 10, від 0 до 100 і т. д.

При обробці матеріалів оцінки важливості з певного питання зводяться в таблицю, рядки якої відповідають напрямкам досліджень, а стовпці – експертам.

До оцінки відносної важливості можна віднести показники, що характеризують: узагальнену думку групи експертів про відносну важливість розвитку різних напрямків досліджень і розробок, ступінь погодженості експертів; статистичну значущість показника погодженості думок експертів; «активність» експертів (ступінь їх участі в оцінці різних напрямків досліджень) ; компетентність експертів по кожному Із запропонованих їм питань.

Основними завданнями при формуванні прогнозу за допомогою колективу експертів є:

формування репрезентативної експертної групи;

підготовка і проведення експертизи;

статистична обробка отриманих даних.

Сьогодні широке розповсюдження отримали експертні методи, які основані на роботі спеціальних комісій, коли групи експертів за “круглим столом” обговорюють ту чи іншу проблему з метою вироблення єдиної думки [15, 16, 17, 19].

До колективних методів експертних оцінок відноситься, насамперед – метод Дельфі.

Експертним методом „Дельфі” користується велика кількість корпорацій, університетів, урядових структур з метою передбачення тих чи інших подій у майбутньому. Цей метод сформувався на основі вдосконалення й оптимізації з точки зору досягнення практичного результату традиційних нарад, відкритих дискусій. Незважаючи на певні вади, він вважається одним з найефективніших експертних методів, оскільки „дозволяє досягти не лише цікавих результатів при