Аналіз ринкових можливостей готелю

Об'ємно-планувальні рішення:

Будівля – триповерхова, без підвального приміщення. Форма будівлі – літерою «П», розміри в плані: довжина – 38, 4м, ширина – 46, 8 м.

Висота поверху – 3м.

У будівлі запроектовані 4 входи ззовні: два до вестибюлю готелю, до завантажувальної ЗРГ, до господарських приміщень. Перед входом передбачено крильце зі сходами.

У будівлі готелю передбачені основні планувальні групи приміщень:

ВИРОБНИЧА:

доготівельний цех, заготівельний цех.

ТОРГІВЕЛЬНА:

зала ресторану.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПОБУТОВА:

чоловічий і жіночий гардероби персоналу, санвузол персоналу, душова.

СКЛАДСЬКА:

завантажувальна, комора сухих продуктів, комора добового запасу, комора інвентарю і білизни, комора овочів, мийна столового посуду, мийна кухонного посуду.

ТЕХНІЧНА:

електрощитова.

Структура функціональної схеми підприємства – з кутовим розміщенням торгівельної групи приміщень. Основні функціональні групи приміщень з’єднуються між собою коридорами. Завдяки раціональній планувальній структурі основні функціональні потоки у підприємстві (сировина, продукція, відходи, персонал, відвідувачі, посуд брудний і чистий) не перетинаються. Розміри та площі основних планувальних елементів у запроектованому підприємстві прийнято згідно з діючими нормами, що забезпечує ефективність проходження основних технологічних процесів.

Конструктивна схема будівлі – безкаркасна. Основні несучі елементи конструктивної схеми – зовнішні стіни, залізобетонні колони.

Зовнішні стіни запроектовані товщиною 510мм, внутрішні – 380мм.

Фундаменти будівлі запроектовані стрічкові монолітні залізобетонні під несучі стіни, під колони – монолітні залізобетонні стаканного типу. Глибина закладання фундаментів – 1, 2 м.

Внутрішні перегородки в будівлі товщиною 120 мм.

Покриття будівлі плоске суміщене по залізобетонних плитах, які вкладаються на ригелі. Розміри плити 3, 0х6, 0 м. Покрівля – рулонна з 4 шарів руберойду на мастиці. Водовідведення зовнішнє.

Підлоги в залі ресторану передбачаються з паркету, у виробничих приміщеннях – з керамічної плитки, в адміністративних приміщеннях – з лінолеуму, у складських приміщеннях – мозаїчні, у технічних – з асфальтобетону [7].

Зовнішні сходи мають уклон 1: 2. Конструкції сходів монолітні залізобетонні.

Віконні отвори заповнені металопластиковими конструкціями наступних розмірів:

В-1 – 18х18; В-2 – 15×18.

Планується для заповнення дверних отворів використати стандартні дверні блоки за ГОСТ 24698-81 та 6629-74:

Д-1 -15×24; Д-2 – 9 ×21.

Для зовнішнього опорядження будівлі пропонується використати:

для цокольної частини – бутовий природний камінь;

для зовнішніх стін – декоративна штукатурка, лицева цегла.

Площа робоча 4443, 26 м2

Площа загальна 7932м2

Будівельний об'єм 23796 м3

Об’ємний коефіцієнт К2 = 5, 36

Планувальний коефіцієнт К1 = 0, 56

Інженерне забезпечення готелю

Опалення

У готельно-ресторанних комплеках застосовуються як центральні, так і місцеві системи опалення. Для готелю на 90 місць категорії*** у м. Миргород джерелом постачання – міська мережа теплофікації районної котельні.

Систему опалення і параметри теплоносія обрано водяну з радіаторами і конвекторами з температурою теплоносія 115°С.

Водяне опалення, як правило, має примусову циркуляцію теплоносія. Системи водяного опалення з природною циркуляцією теплоносія використовуються тільки для будівель невеликої довжини, у випадках, коли немає централізованого теплопостачання. Радіус дії систем з природною циркуляцією – не більше 30 м по горизонталі, а відстань від середини висоти котла до центру нижнього опалювального приладу – не менше 3 м. Однотрубні системи більш довершені, ніж двотрубні і простіші при монтажі, тому вони застосовуються частіше. Для будівель з суміщеними покрівлями без горищ доцільно використовувати однотрубну системи опалення з П-подібними стояками з триходовими кранами в опалювальних приладах з прокладанням магістральних трубопроводів у підпільних каналах. Тому для запроектованого готелю обрана однотрубна система опалення [20].

Вентиляція

Вибір систем обміну повітря підприємства масового харчування залежить від типу підприємства, об’єму будівлі, кількості шкідливих виділень. На підприємствах з кількістю місць до 100 дозволяється обладнання тільки витяжної системи. Тому для проектований готельно-ресторанний комплекс обладнується лише витяжною системою повітрообміну [34].

Окремі витяжні системи вентиляції проектують у приміщеннях:

а) для відвідувачів (за виключенням туалетів та умивалень), гарячих цехах і мийних;

б) виробничих (крім гарячих цехів і мийних), адміністративних приміщеннях;

в) убиральнях, умивальнях, душових (природна вентиляція) ;

г) холодильних камерах для овочів та фруктів;

д) холодильних камерах для харчових відходів.

Окремі припливні системи вентиляції проектують для:

а) торгівельних залів та приміщень, що прилягають до них (буфет, роздавальна, сервізна, вестибюль) ;

б) мийних і гарячих цехів з приміщеннями, що прилягають до них (холодний, м’ясо-рибний, овочевий цехи) ;

в) решта приміщень.

Не вентилюються: холодильні камери для зберігання всіх видів продукції (крім фруктів, ягід, овочів, напоїв і харчових відходів) та шлюз до камери харчових відходів [46].

У номерах готелю «Шевченко» запроектована природня вентиляція.

Обираючи кількість витяжних та припливних систем, необхідно враховувати можливий радіус дії одного вентиляційного центру. Для природної витяжної вентиляції він не перевищує 8 м, для систем механічної вентиляції – близько 40 м.

Основне обладнання систем вентиляції розміщують у припливних і витяжних камерах. Приміщення, які потребують максимальних повітрообмінів, повинні бути наближені до венткамер. Розміри вентиляційних камер у плані визначають, виходячи з