Аналіз ринкових можливостей готелю

Державна статистика з розподілу іноземців у готелях, які прибули в Україну для короткотермінового проживання, показує загалом 773, 777 обслугованих приїжджих. З них 40% гостей з СНД, з яких 29% з Російської Федерації; 44% гостей із Центральної та Західної Європи, з яких гості з Польщі та Німеччини складають по 8%, Туреччини 4%, Франції, Італії та Сполученого Королівства 3%, Нідерландів та Угорщини по 2%; 7% гостей із США та 2% з Ізраїлю [47].

Останнім часом на ринку праці спостерігається скорочення пропозиції вишколеного персоналу, що є наслідком зростання плинності кадрів. Три основні фактори впливають на цей процес, серед яких: демографічні зміни, ріст рівня освіти та швидкий розвиток індустрії гостиності. Готельні оператори стурбовані скороченням трудових ресурсів на готельному ринку. Високий рівень освіти серед молодих працівників ускладнює пошук некваліфікованого низькооплачуваного персоналу. Швидкий розвиток індустрії гостинності призводить до плинності кадрів на ринку праці та переманювання висококваліфікованого персоналу готелями, особливо у середній керівній ланці. Нові готелі ведуть пошук та часто перекуповують у своїх конкурентів молодих спеціалістів, які покидають попередні місця роботи через пропозицію вищої платні [30].

Готельний ринок Миргорода не є винятком. Переважна більшість готельного персоналу отримує сталу місячну платню незважаючи на кількість відпрацьованих годин. Ріст рівня оплати праці в індустрії гостинності практично співпадає з ростом рівня споживчих цін.

Рівень оплати праці залежить не тільки від конкретного готелю, але й у більшості випадків від приналежності готелю до сегменту ринку. Тобто, чим вищий клас готелю, тим вищий рівень оплати праці. Маючи багаторічний досвід та знання готельного ринку Миргорода, існує приблизно 20% різниця в оплаті праці на готельному ринку Миргорода між готелями економ сегменту та середнього та вищого сегменту відповідно. Наведена нижче організаційна структура зображає приблизний рівень оплати праці у невеликому (близько 60 номерів) місцевому готелі вищого класу. Однак необхідно розуміти, що немає однакових готелів, тому організаційна структура у кожному окремому готелі підлаштована під його індивідуальні потреби [43].

Україна залишається одним з найбільш привабливих регіонів для девелопменту для міжнародних операторів, так як до сих пір вони практично відсутні на готельному ринку, окрім київських Radisson (2004) та Hyatt (2007). З 90-х років на ринку починають з’являтись такі міжнародні гравці, як Intercontinental, Hilton та Kempinski, які безпосередньо наближаються до розвитку проектів, але один за одним потерпають невдач.

 

Очікується прихід на ринок України кількох нових операторів (Inter Continental, Hilton, Accor) у найближчих 3-4 років, і як правило відомі міжнародні оператори починають свою експансію у країну із столиці – Київ. Обоє Marriott та Starwood (Sheraton) схиляються до подальшої експансії своєї присутності на теренах СНД та виявили інтерес до ранніх девелоперських проектів. Директори з розвитку з Accor з Франції та Росії констатували, що Accor має конкретні інтереси до України, але вони прямо залежні від політичної та економічної ситуації в країні. Вони зацікавлені в розвитку 3* та 4* зіркових готелів у Києві в першу чергу та у Львові, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку і Одесі – в другу чергу [47].

 

 

1. 3 Обґрунтування місця розташування готелю

Згідно ДБН 360-92 у міських і сільських поселеннях необхідно передбачати, як правило, безперервну систему озеленених територій та інших відкритих просторів, які в поєднанні з заміськими повинні формувати комплексну зелену зону.

Оскільки місто є курортною зоною і являється привабливим для туристів то готель раціонально розмістити у мікрорайоні Почапці, в озелененій території, біля річки по трасі Лубни-Миргород-Опішня.

Згідно з ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» визначається певна функціонально-планувальна структура міських поселень.

Територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяєтся на селищну, виробничу, в т. ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну.

До сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків та споруд, в т. ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньо селищну вулично-дорожню і транспортну мережу, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва і місця загального користування.

Виробнича територія призначена для розміщення промислових підприємств і пов’язаних з ними виробничих об'єктів, в т. ч. комплексів наукових установ з досвідченими підприємствами, комунально-складських об'єктів, підприємств (з виробництва і переробки сільськогосподарських продуктів, санітарно-захисних зон промислових підприємств; об'єктів спецпризначення (для потреб оборони) ; споруд зовнішнього транспорту і шляхів позаміського та приміського повідомлення, внутрішньоміської вулично-дорожньої та транспортної мережі; ділянок громадських установ і місць загального користування для населення, що працює на підприємствах міста.

Ландшафтно-рекреаційна територія включає озеленені й водні простори в межах забудови міста та його зеленої зони, а також інші елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити парки, лісопарки, міські ліси, що охороняються ландшафти, землі сільсько-господарського використання та інші угіддя, які формують систему відкритого простору; заміські зони масового короткочасного й тривалого відпочинку; курортні зони (в містах i селищах, що мають лікувальні ресурси).

Удосконалення і розвиток планувальної структури міста слід пов'язувати з історичною зоною міста, його історико-архітектурним опорним планом і зонами охорони пам'яток історії, культури і природи.